Ухвала суду № 50874966, 10.02.2011, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 2-9/11 р.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ У КР А І НИ

10 лютого 2011р. Липоводолинський районний суд Сумської області в

складі: головуючого судді Шу льги О.М.

при секретарі Мазур О.А. з участю позивача ОСОБА_1 представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у закритому судовому засіданні в смт. Липова Долина справу за позовом ОСОБА_1 до Липоводолинської центральної районної лікарні Сумської області про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 тисяч гривень.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Липоводолинської ЦРЛ про відшкодування йому моральної шкоди в розмірі 100 тисяч гривень.

Свій позов він обґрунтовує тим, що рішенням Липоводолинського районного суду було зобовязано Липоводолинську ЦРЛ розглянути питання про зняття його з диспансерного обліку, але дане питання не вирішено до цього часу. Оскільки бездіяльність відповідача триває тривалий час він вважає, що він має право ставити питання про відшкодування йому відповідачем моральної шкоди, яку він оцінює в 100 тися ч гривень, так як протиправна бездіяльність відповідача спричиняє йому душевні страждання, приниження внаслідок чого він почуває себе в ізоляції від суспільства, та втрачає звязки з ним.

В судовому засіданні позивач відмовився приймати участь у розгляді справи, в звязку з тим, що суд не задовольнив його клопотання, щодо обовязкової участі в розгляді справи свідка ОСОБА_3 і в своєму клопотанні просив суд розглядати справу без його участі.

Представник відповідача за дорученням юрисконсульт Липоводолинської центральної районної лікарні ОСОБА_4 в судовому засіданні по,зов не визнала та пояснила, що керівництво Липоводолинської ЦРЛ вживало всих необхідних впливових заходів стосовно лікаря-психіатра ОСОБА_3 по виконанню ним рішення судів щодо розгляду питання про зняття позивача ОСОБА_1 з диспансерного обліку, який цього не робив посилаючись на ст. 9 ЗУ „Про психіатричну допомогу. На даний час ОСОБА_3 з посади лікаря-психіатра звільнений. В лютому 2011 року керівництвом рай лікарні вирішено питання про призначення надану посаду іншого фахівця, яким і буде розглянуте питання щодо зняття з диспансерного обліку позивача, яка до цього часу знаходиться на виконанні.

Зясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що даний позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на „Д обліку у психіатра з 1997 року на законних підставах.

Після завершення лікування в Першій Обласній спец лікарні м. Ромни позивач був виписаний 16.02.2007 року додому і згідно рекомендації лікарів Першої Обласної спеціалізованої лікарні продовжував перебувати на „Д" обліку.

29 січня 2010 року Липоводолинським районним судом за позовом ОСОБА_1 до Липоводолинської ЦРЛ про зобовязання негайно зняти його з диспансерного обліку винесено рішення яким було зобов'язано Липоводолинську центральну районну лікарню Сумської області розглянути питання про зняття ОСОБА_1 з диспансерного обліку за його вимогою згідно п.п.4.8 Інструкції з організації диспансерного та консультативного нагляду осіб, які страждають на психічні розлади при наданні амбулаторної допомоги затвердженої Наказом МОЗ України № 20 від 22.01.2007 року (а.с.5).

Дане рішення, як встановлено в судовому засіданні не виконане, воно знаходиться на виконанні, виконавче провадження по ньому не закрито і які будуть наслідки його виконання на момент розгляду даної справи суду не відомі.

Таким чином, оскільки зазначеним рішенням суду відповідач зобовязувався розглянути питання про зняття позивача з диспансерного обліку, а не було зобовязано його зняти позивача з цього обліку і воно ше не виконане і не відомі результати його виконання, тобто чи буде позивач знятий з обліку чи в цьому йому буде відмовлено, суд не може за таких обставин задовольнити на даний час заявлений позивачем позов, так як неможливо встановити передбачену ст. 1167 ЦК України винність відповідача.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. Від сплати судового збору позивач звільнений як інвалід II групи, що підтверджується відповідним посвідченням (а.с.4).

До витрат, повязаних з розглядом справи належать витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

Від сплати вказаних витрат, відповідно до ст. 81 ЦПК України, позивач не звільнений, атому витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 75 гривень, затверджені Постановою КМУ від 21.12.2005 року № 1258 (в редакції постанови КМУ від 05.08.2009 року № 825) підлягають стягненню з позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.. 23,1167, ст.ст. 10-11,57-60,81,209,212-215,218 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Липоводолинської центральної районної лікарні Сумської області про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 тисяч гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Держбюджету КЕКД 22050000, код ОКПО 23635178. р/рахунок 31216259700238, банк: ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013 витрати на інформаційно- технічне забезпечення в сумі 75 грн.

Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд Сумської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О.М.Шульга