Рішення № 5087140, 19.10.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.09 Справа № 13/306

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "АРДА", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант-ЛТД", м. Луганськ

про стягнення 46 391 грн. 10 коп.,

Суддя

Яресько Б.В.

секретар с.з.

Чорна І.М.

За участю:

від позивача

Дем'янюк Є.В., довіреність № б/н від 03.09.09;

від відповідача

не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем подано позов про стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 41 054 грн. 86 коп., 3% річних від простроченої суми у розмірі 762 грн. 99 коп., суму пені у розмірі 4 573 грн. 25 коп.

Позивач позов підтримав.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ, що сторонами по справі укладено договір поставки від 20.12.2006 року № 640/ЛУГ-051 (надалі за тестом - Договір), відповідно до якого позивач (постачальник за договором) взяв на себе зобов'язання передати у встановлені строки у власність відповідачу (покупець за договором) товар, а відповідач – прийняти замовлений товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 3.1. Договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку наступним чином: поставлений товар за Специфікацією № 1 відповідач зобов'язується оплатити протягом 35 календарних днів з моменту отримання товару від позивача, поставлений товар за Специфікацією № 2 відповідач зобов’язується оплатити протягом 35 календарних днів з моменту отримання товару від позивача, поставлений товар за Специфікацією № 3 відповідач зобов’язується оплати протягом 35 календарних днів з моменту отримання товару від позивача.

Датою оплати за поставлений товар вважається дата списання коштів з рахунку відповідача (п. 3.2. Договору).

Відповідно до п. 7.1. Договору із змінами внесеними протоколом розбіжностей від 20.12.2006 року, за несвоєчасну оплату за поставлений згідно замовлення-заявки товар відповідач сплачує пеню за кожний прострочений день у розмірі 0,5 % річних від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який сплачується пеня. Сплата пені не звільняє відповідача від виконання договірних зобов’язань.

Як вбачається з розрахункових накладних, копії яких залучені до матеріалів справи, позивач зобов'язання за Договором виконав - поставив відповідачу товар, який останній прийняв.

Відповідач за отриманий товар здійснив часткову оплату, в результаті чого у нього перед позивачем виникла заборгованість у сумі 38 796 грн. 37 коп.

Сторонами 12.08.2009 року складено акт звірення взаємних розрахунків, яким наявність заборгованості у сумі 38 796 грн. 37 коп. підтверджена.

Позивачем 06.10.2009 року подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений відповідно до Договору товар у сумі 38 796 грн. 37 коп. Також до стягнення заявлено 2 258 грн. 49 коп. –інфляційних нарахувань, 762 грн. 99 коп. - 3% річних, 4 573 грн. 25 коп. –пені. Позов обґрунтовано умовами Договору та положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідачем заперечень до позову не надано, натомість із позивачем складено акт звірення взаємних розрахунків від 30.09.2009 року, яким підтверджена наявність заборгованості у сумі 38 796 грн. 37 коп.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі 463 грн. 91 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант-ЛТД", м. Луганськ, кв. Олексієва, буд. 10, ідентифікаційний код 21763334, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "АРДА", м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, ідентифікаційний код 32232867, заборгованість у сумі 38 796 грн. 37 коп., інфляційні нарахування у сумі 2 258 грн. 49 коп., 3% річних у сумі 762 грн. 99 коп., пеню у сумі 4 573 грн. 25 коп., державне мито у сумі 463 грн. 91 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., наказ видати.

За згодою сторони у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частини рішення.

Суддя Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

22 жовтня 2009 року