Рішення № 50870926, 17.05.2011, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 2-п-20/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.05.2011 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Горпинич О.В.,

секретар судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом

Фрунзенської районної у м. Харкові, які діють в інтересах малолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в :

24 березня 2010 року Фрунзенська районна у м. Харкові рада звернулася до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відносно малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що відповідачі по справі є батьками малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2, від виховання яких злісно ухиляються. За інформацією адміністрації дитячої поліклініки № 15, малолітній ОСОБА_3 знаходиться в Обласній дитячій інфекційній клінічній лікарні, батьки дитину у лікарні не відвідують. Сімя мешкає у приватному будинку, санітарні умови проживання незадовільні, батьки не працюють, зловживають спиртними напоями. Фактично відповідачі по справі самоусунулися від виконання батьківських обовязків, не працюють, належного догляду за дітьми не здійснюють, малолітні не забезпечені необхідними продуктами харчування, предметами догляду, проживають в антисанітарних умовах. У звязку з чим, комісія з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті районної ради, розглянувши на своєму засіданні надані документи, діючи в інтересах малолітніх дітей, вважає за доцільне позбавити батьківських прав відповідачів, відносно їхніх малолітніх дітей.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6, що діяла на підставі довіреності, підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Присутній у судовому засіданні помічник прокурора також підтримав позовні вимоги, просивши суд про їх задоволення.

Відповідачі у судовому засіданні заперечували проти позовних вимог, зазначавши, що вони приділяють достатньої уваги своїм малолітнім дітям, кожні два тижні відвідують дітей, які перебувають в Обласному дитячому туберкульозному клінічному санаторію.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідачів, свідків, вивчивши матеріали справ та надані докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 165 Сімейного кодексу право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сімї якої проживає дитина, заклад охорони здоровя або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, (свідоцтво про народження 1-ВЛ № 235420) та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, (свідоцтво про народження 1-ВЛ № 045071).

Відповідно до ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України мати, батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх батьківських обовязків по вихованню дитини.

Згідно відповіді Міської дитячої поліклініки № 15 від 17.12.2009 року № 885 за підписом головного лікаря ОСОБА_7 ОСОБА_3 з травня 2009 року знаходився на лікуванні з приводу: вперше діагностований туберкульоз, ексудативний плеврит. Мати відвідує сина рідко. ОСОБА_2 знаходиться під наглядом дитячої поліклініки з приводу контакту з хворим на туберкульоз, віражу туберкулінової проби, дитина потребує оздоровлення в Обласному протитуберкульозному санаторію або у протитуберкульозному дитячому садку санаторного типу. З вересня 2007 року до липня 2009 року мати дівчинку до дитячої поліклініки не приводила. Сімя мешкає у приватному будинку, санітарний стан помешкань незадовільний, брудно. Мати інколи зловживає спиртними напоями. Також згідно відповіді № 439 від 23.07.2009 року, повідомлялося, що батьки дітей зловживають спиртними напоями, у будинку антисанітарні умови.

Крім того, в матеріалах справи міститься відповідь Обласної дитячої інфекційної клінічної лікарні від 28.11.2009 року № 1441 за підписом головного лікаря ОСОБА_8, згідно з якою ОСОБА_3 з 18.06.2009 року перебував на лікуванні у даному закладі у відділенні № 5 з діагнозом ексудативний правобічний плеврит. Під час лікування станом здоровя хлопчика цікавилася мати, приблизно один раз на два тижні. Мати дитини, по заяві, забирали його додому на вихідні дні, проте своєчасно дитину у відділення не повернула, після нагадування лікарем, по телефону привела у відділення тітка. З її слів, батьки хлопчика знаходяться у нетверезому стані, медикаменти, видані на ці дні, дитини не приймала, була голодна.

З висновку комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті районної ради від 18 лютого 2010 року № 263/2/01-17 вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 самоусунулись від виконання батьківських обовязків, не працюють, зловживають спиртними напоями, належного догляду за дітьми не здійснюють, малолітні не забезпечені необхідними продуктами харчування, предметами догляду, проживають в антисанітарних умовах.

Як розяснив Верховний Суд України у п. 16 Пленуму № 3 від 30 березня 2007 року із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 20 від 18 грудня 2008 року „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав - ухилення батьків від виконання своїх обовязків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і кожен в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обовязками.

У судовому засіданні у якості свідка був допитаний ОСОБА_9, дільничний інспектор Фрунзенського РВ ХГУ ГУМВД України в Харківській області, який пояснив, що знає родину ОСОБА_5, оскільки в його дільничну територію входить територія, де розташований будинок відповідачів - м. Харків, провулок Оршанський, б. 10/1. Відповідачів знає близько двох років. Свідок пояснив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ніде не працюють, неодноразово був в домоволодінні відповідачів за вищевказаною адресою за викликами сусідів, які повідомляли про те, що в будинку відбуваються сварки через зловживання спиртними напоями родиною ОСОБА_5. Умови проживання в будинку незадовільні, антисанітарні. Відносно ОСОБА_4 неодноразово складався протокол по справі про адміністративне правопорушення за ст. 173-2 КУпАП (насильство в сімї).

В судовому засіданні була досліджена довідка Обласного дитячого туберкульозного клінічного санаторію від 26.04.2011 р. за підписом головного лікаря, відповідно до якої встановлено, що з 02.08.2010 р. в даному закладі знаходяться діти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5. З моменту прибуття дітей в заклад та до теперішнього часу їх батьки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не беруть ніякої участі у вихованні та фінансово не підтримують їх. За весь час перебування дітей мати, відвідала їх лише один раз напередодні святкування ОСОБА_10 2011 ОСОБА_10.

З відповіді ОДТКС від 26.04.2011 р. за підписом головного лікаря, вбачається, що діти були доставлені в їх заклад бригадою відділу госпіталізації Управління станції швидкої медичної допомоги Міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги без речей за направленням від Харківського Обласного притулку для дітей.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що до Фрунзенської районної у м. Харкові ради надійшло повідомлення від районної поліклініки, що діти знаходяться в дуже поганому стані, через певні захворювання та відсутність батьківського піклування та дітям терміново необхідно надати лікування. В результаті чого дітей було направлено до Харківського обласного притулку для дітей де вони перебували з 15.07.2010 р. по 02.08.2010 р.

З відповіді Харківського обласного притулку для дітей вбачається, що за час перебування у притулку ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 15.07.2010 р. по 02.08.2010 р., батьки не відвідували дітей жодного разу.

У судовому засіданні була допитана у якості свідка юрист Обласного дитячого туберкульозного клінічного санаторію ОСОБА_11, яка пояснила, що матір дітей двічі з 02.08.2010 р. відвідала дітей у закладі, а саме: на передодні святкування ОСОБА_10 та 27.03.2011 р. на день народження доньки. Батько дітей взагалі жодного разу не відвідував дітей у закладі. Свідок також пояснив, що в закладі на святкування ОСОБА_10, Восьмого Березня, Пасхи, 9 травня, та інший свят, перебувають утреннікі, куди запрошуються батьки дітей, проте відповідачі не відвідували дітей. Також свідок пояснив, що їй відомо, що діти поступили до їх закладу в дуже поганому стані та на теперішній час стан дітей задовільний, вони набрали вагу, пройшли курс лікування від туберкульозу, перебувають на відповідній білковій дієті.

Батьківські права та обов'язки належать до невідчужуваних. Але якщо ці права та обов'язки використовуються не за призначенням, можлива їх втрата через позбавлення батьківських прав. По суті це є особлива сімейно-правова міра відповідальності по відношенню до батьків.

Відповідачі ухиляються від виховання та матеріального утримання малолітніх дітей: зловживають спиртними напоями, не працюють, неадекватно відноситься до дітей не забезпечує дітям потрібного догляду та піклування, не створює їм належних умов для проживання та розвитку.

Таким чином, у зв'язку з такою поведінкою відповідачів, свідомим нехтуванням ним своїми обов'язками, байдуже ставлення до своїх дітей, з метою захисту прав та інтересів малолітніх дітей, суд вважає необхідним позов задовольнити, позбавити відповідача батьківських прав.

Допитана у якості свідка ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснила, що двічі разом з відповідачкою ОСОБА_5 відвідувала дітей в серпні 2010 р. та лютому 2011 р. Проте чітко пояснити в якому закладі перебувають діти, на якому поверсі та де знаходиться заклад, свідок пояснити не змогла. Проте, що дійсно в серпні 2010 р. мати відвідувала дітей, сторонами не оспорюється, оскільки свідок ОСОБА_11 також пояснила, що мати дійсно в серпні 2011 р. відвідувала дітей.

У судовому засіданні відповідачка зазначала, що відвідує дітей у закладі кожні два тижні, проте суд критично відноситься до таких пояснень, оскільки вони не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, крім того, були спростовані поясненнями свідка ОСОБА_11 та довідкою з ОДТКС.

07.06.2010 р. по даній справі було ухвалено заочне рішення, яке ухвалою від 02.07.2010 року було скасовано. Проте до теперішнього часу відповідачами не було зроблено заходів для того щоб надати відповідні докази того, що вони дійсно не байдуже ставляться до своїх малолітніх дітей та мають намір повернути їх до дому.

Перешкоди для виконання відповідачами своїх батьківських обовязків відсутні, останні свідомо ухиляються від їх виконання.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку про необхідність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відносно малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_2, в інтересах дітей.

Враховуючи, що ст. 166 ч.2 СК України передбачено, що особа, позбавлена батьківських прав , не звільняється від обовязку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину, тому вимоги про стягнення на користь інтернатної установи аліментів на утримання малолітніх дітей суд задовольняє і стягує з відповідачів аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів їхнього заробітку з кожного, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку , щомісяця , починаючи з дня звернення до суду з позовом , тобто з 24.03.2010 р. та до часу повноліття дітей.

Відповідно до ч. 6 ст. 167 СК України, дитина, яка була передана родичам, мачусі, вітчиму, органові опіки та піклування, зберігає право на проживання у житловому приміщенні, в якому вона проживала, і може у будь-який час повернута до нього.

Одночасно відповідачам розяснюється, що відповідно до ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 164, 165, 166, 167 Сімейного Кодексу України, ст. 60 ЦК України, ст.ст. 10,11, 88, 212-215,217 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Фрунзенської районної у м. Харкові до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, батьківських прав відносно малолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, на користь обласного дитячого туберкульозного клінічного санаторію, аліменти на утримання малолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 24 березня 2010 року до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, на користь обласного дитячого туберкульозного клінічного санаторію, аліменти на утримання малолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 24 березня 2010 року та до досягнення дітьми повноліття.

Закріпити за малолітніми ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 право на користування будинком, що знаходиться за адресою: м. Харків, провулок Оршанський, б. 10/1.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави судовий збір у розмірі по 25 грн. 50 коп. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 60 грн. з кожного ( код бюджетної класифікації доходів 22050000, розрахунковий рахунок: 31216259700010, одержувач УДК у Фрунзенському районі, код одержувача 24134610, банк одержувача ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011).

Рішення суду може бути оскаржено через Фрунзенський районний суд м. Харкова до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з моменту отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ