Ухвала суду № 50868507, 10.10.2014, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/3160/14-ц

Провадження № 4-с/461/38/14

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.10.2014 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі :

головуючого судді Юрківа О.Р.

при секретарі Квику Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Львові скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернуся до суду з скаргою, в якій просить визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_2 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05 березня 2014 року по виконавчому провадженню №41303176, відповідно до якої накладено арешт на автомобіль марки «ВАЗ», моделі « 21093», реєстраційний номер НОМЕР_1.

В обґрунтування скарги покликається на те, що рішенням Галицького районного суду м.Львова, постановленим 18.12.1996 року задоволено позов ОСОБА_3 про стягнення в ї користь аліменти на утримання доньок: Маряни, ІНФОРМАЦІЯ_1 та Соломії, 21.10.1996 року у розмірі 1/3 частин із всіх видів заробітку, але не менше як 50% податкового мінімуму на кожну дитину щомісячно, починаючи з 27.11.1996 року та до їх повноліття. Надалі, 02.10.2013 року судом видано дублікат виконавчого листа. На виконання рішення суду, Сихівським ВДВС ЛМУЮ відкрито виконавче провадження. 05.03.2014 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника автомобіль марки «ВАЗ», моделі « 21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 та оголошення заборони його відчуження. Стверджує, що оскаржувана постанова порушує його права та інтереси на вільне володіння, користування та розпорядження майном, що належить йому на праві спільної сумісної власності. Вказує на те, що державний виконавець не вчинив жодних дій, спрямованих на стягнення коштів з його пенсії, розмір якої цілком дозволяє погашати платіж по аліментах. Таким чином, державний виконавець, діючи всупереч положенням ч.2 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої стягнення за виконавчим документом звертається в першу на кошти боржника в гривнях, оскаржуваною постановою наклав арешт на майно, яке належить ОСОБА_4 До того ж, вартість автомобіля марки «ВАЗ», моделі « 21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 перевищує розмір заборгованості по аліментах, загальна сума яких є спірною. Просить скаргу задовольнити.

В судовому засіданні скаржник та його представник скаргу підтримали, давши пояснення, аналогічні доводам, викладеним у скарзі. Просять скаргу задовольнити.

Державний виконавець Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_2 скаргу заперечив. Пояснив, що дійсно, в Сихівському ВДВС ЛМУЮ перебуває виконавчий лист №220, виданий Галицьким районним судом м.Львова про стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дітей. 20.12.2013 року відкрито виконавче провадження. Станом на 01.06.2014 року заборгованість боржника по аліментах складала 22337,26 грн., яка виникла внаслідок тривалого та свідомого ухилення від їх сплати. Враховуючи такий значний розмір заборгованості, 05.03.2014 року винесено постанову про арешт майна, належного боржнику. Стверджує, що відносно автомобіля марки «ВАЗ», моделі « 21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 не проведено ні огляду, ні опису ні експертної оцінки, оскільки боржник таке майно приховує, тому вважати, що вартість майна перевищує розмір заборгованості по аліментах, не можна. Просить в задоволенні скарги відмовити.

Суд, заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що скаргу належить задовольнити, з наступних підстав.

Частиною 5 статті 124 Конституції України визначено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Судом встановлено, що рішенням Галицького районного суду м.Львова, постановленим 18.12.1996 року задоволено позов ОСОБА_3 про стягнення в ї користь аліменти на утримання доньок: Маряни, ІНФОРМАЦІЯ_1 та Соломії, 21.10.1996 року у розмірі 1/3 частин із всіх видів заробітку, але не менше як 50% податкового мінімуму на кожну дитину щомісячно, починаючи з 27.11.1996 року та до їх повноліття.

02.10.2013 року Галицький районний суд м.Львова видав стягувачу дублікат виконавчого листа.

Оскаржуваною постановою державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_2 від 05.03.2014 року, винесеної у виконавчому провадженні №41303176 накладено арешт на майно боржника - на автомобіль марки «ВАЗ», моделі « 21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 та оголошено заборону на його відчуження.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Сихівського районного суду м.Львова, постановленого 22.07.2014 року справі №461/3156/14-ц, позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_4 право власності на ? частину автомобіля «ВАЗ 21093», 1995 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 та знято арешт з ? частини цього майна, накладеного постановою державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 05.03.2014 року. Рішення суду вступило в законну силу 01.08.2014 року.

Суд погоджується й приймає до уваги доводи скаржника про те, що оскаржувана постанова державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 05.03.2014 року, якою накладено арешт на майно, яке перебуває у спільній сумісній власності, є неправомірною, оскільки порушує право володіння, користування та розпорядження ОСОБА_4, котра не стороною у даному виконавчому провадженні.

Так, відповідно до ч.2 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчим документом звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях.

У підтвердження своїх доводів про спроможність погашати заборгованість по аліментам за рахунок отримуваної пенсії, скаржник надав суду довідку про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії за період з 01.04.2014 року по 30.09.2014 року, виданої 09.10.214року Управлінням Пенсійного Фонду України у Галицькому районі м.Львова. Згідно довідки, за цей період ОСОБА_1 фактично виплачено 5599,58 грн.

Враховуючи те, що згідно наданої державним виконавцем Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_2 розрахунку заборгованості по аліментам, який станом на 01.06.2014 року складає 13 981,20 грн., то суд дійшов висновку, що призначена та виплачувана пенсія ОСОБА_1 є співрозмірною із розміром заборгованості по аліментам, яку він має можливість погашати за рахунок цих коштів.

Більше того, ні у письмових запереченнях на скаргу ні в судовому засіданні державний виконавець не надав суду жодного доказу, який би свідчив про те, що ним вжито інших виконавчих дій по виконанню рішення суду від 18.12.1996 року, ніж накладення арешту на автомобіль, який знаходиться у спільній сумісній власності ОСОБА_4 та ОСОБА_1 Тому, доводи державного виконавця про те, що боржник ОСОБА_1 приховує майно та не надає таке для проведення опису, огляду та проведення експертної оцінки, не заслуговують на увагу суду.

З огляду на наведене, суд прийшов до переконання, що доводи скаржника, викладені у скарзі знайшли своє повне ствердження у судовому засіданні, підтверджені наявними у матеріалах справи доказами та доведено її обґрунтованість, відтак скаргу належить задовольнити та у відповідності до вимог ч.2 ст.387 ЦПК України зобовязати державного виконавця поновити його порушені права.

Крім того, за правилами ст. 388 ЦПК України, судові витрати, повязані з розглядом скарги покладаються на відділ державної виконавчої служби, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Керуючись ст.ст. 387-399 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_2 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 05 березня 2014 року по виконавчому провадженні №41303176, на підставі якої накладено арешт на автомобіль марки «ВАЗ», моделі « 21093», реєстраційний номер НОМЕР_1.

Стягнути з Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління в користь держави 121,80 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду Львівської області протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.Р.Юрків