Рішення № 5086775, 20.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/267

20.10.09

За позовом Закритого акціонерного товариства «Богуславський маслозавод»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Східні регіони»

Про стягнення 145 656,97 грн.

Суддя Палій В.В.

Секретар Молочна Н.С.

Представники сторін:

від позивача Кузнецова Г.М.- предст. (дов. від 05.10.2009р.)

від відповідача Косаревська О.М.- предст. (дов. від 05.01.2009р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 145 656,97грн. (120 000,00грн. –основного боргу, 17 087,66грн. –пені, 2209,31грн. –3% річних, 6330,00грн. –збитків від інфляції), яка виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань по сплаті поставленого позивачем товару за договором поставки №22/12/08/5 від 23.12.2008р., а також витрати по сплаті державного мита –1456,57грн., витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.09.2009р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/267, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 06.10.2009р.

У судовому засіданні 06.10.2009р. представник позивача надав суду уточнений розрахунок позовних вимог, а саме, просить суд стягнути з відповідача 120 000,00грн.-основного боргу, 6480,00грн. –збитків від інфляції, 2613,70грн. -3% річних, 14176,45грн.-пені.

Уточнені позовні вимоги прийняті судом до розгляду.

Представник відповідача у судове засідання 06.10.2009р. не з’явився, витребувані судом документи не надав.

У зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача та з метою витребування ненаданих суду документів, розгляд справи 06.10.2009р. відкладено.

У судовому засіданні 20.10.2009р. представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, з метою можливого укладання сторонами мирової угоди. При цьому, представник відповідача в усних поясненнях проти суми основного боргу не заперечив.

Представник позивача проти заявленого представником відповідача клопотання заперечив, посилаючись на те, що спір між сторонами не може бути врегульований мирним шляхом.

За наведених обставин, клопотання представника відповідача судом не задоволено.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

в с т а н о в и в :

23.12.2008р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №22/12/08/5 (далі –договір), відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов’язується поставити, а покупець (відповідач) –на умовах даного договору прийняти та оплатити молочну продукцію (далі –товар), кількість, якість та ціна якої зазначаються в специфікаціях, які є невід’ємною частиною даного договору.

Позивачем було поставлено на користь відповідача товар на загальну суму 150 000,00грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною №23532 від 27.12.2008р., яка підписана уповноваженою особою позивача та уповноваженою довіреністю НБІ №216157 від 23.12.2008р. особою відповідача та скріплена печаткою юридичних осіб, належним чином завірена копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до п.4.2. договору оплата за товар здійснюється відповідачем на поточний рахунок позивача, шляхом внесення 50% передоплати вартості товару на підставі виставленого позивачем рахунку.

Залишкові 50% вартості товару відповідач зобов’язаний перерахувати на поточний рахунок позивача протягом 14 банківських днів з моменту поставки товару.

Так, відповідач здійснив передоплату в сумі 30 000,00грн., що підтверджується банківською випискою, наданою позивачем, копія якої міститься в матеріалах справи.

Проте повну вартість товару, який було поставлено позивачем згідно вищезазначених накладних на загальну суму 120 000,00грн., відповідачем у строк, встановлений п.4.2. договору, оплачено не було.

У зв’язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 120 000,00грн. основного боргу.

Відповідно до п. 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 120 000,00грн. основного боргу вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов’язання 14176,45грн. –пені, 2613,70грн. –3% річних, 6480,00грн. –збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.2. договору за прострочення оплати поставленого товару відповідач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати.

Як вбачається з розрахунку пені, доданого до позовної заяви, позивач визначив дату початку періоду прострочення виконання відповідачем зобов’язання щодо оплати поставленого товару з 11.06.2009р., проте, оскільки умовами п. 4.2. договору передбачено, що залишкові 50% вартості товару відповідач зобов’язаний перерахувати на поточний рахунок позивача протягом 14 банківських днів з моменту поставки товару, то суд вважає початком періоду прострочення - 16.01.2009р.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

З урахуванням вимог вказаної статті, суд вважає періодом прострочення зобов’язання для нарахування пені період з 16.01.2009р. по 16.07.2009р. –182 дні (шість місяців).

Згідно уточненого розрахунку суду, з відповідача за прострочення виконання грошового зобов’язання у сумі 120 000,00грн. за період з 16.01.2009р. по 16.07.2009р. (182 дні), з урахуванням змін розміру облікової ставки НБУ підлягає стягненню 14 150,00грн. –пені.

Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, згідно уточненого розрахунку суду за період з 16.01.2009р. (як визначено судом) по 05.10.2009р. (як визначено позивачем) –263 дні –з відповідача підлягає стягненню 2593,97грнгрн. –3% річних.

Ознайомившись з розрахунком збитків від інфляції, суд задовольняє зазначену вимогу відповідно до розрахунку позивача у розмірі 6480,00грн. –збитків від інфляції.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме: 120 000,00грн –основного боргу, 14 150,00грн. –пені, 2593,97грн. –3% річних, 6480,00грн. –збитків від інфляції.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Східні регіони»(м. Київ, вул. Предславинська, 34-б; код ЄДРПОУ 31112772) на користь Закритого акціонерного товариства «Богуславський маслозавод»(Київська обл., м. Богуслав, вул. Миколаївська, 129, код ЄДРПОУ 05500948) 120 000,00грн –основного боргу, 14 150,00грн. –пені, 2593,97грн. –3% річних, 6480,00грн. –збитків від інфляції, 1432,24грн. - державного мита, 235,92грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог –відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя В.В. Палій