Рішення № 50865725, 22.09.2015, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/1411/15-ц

Номер провадження 2/629/677/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2015 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Котовської А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лозова, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на майно,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на майно, посилаючись на те, що 23 червня 2014 року відповідач згідно договору купівлі-продажу Ш-Б № АХ0-004686 від 23.06.2014 року, укладеного між нею та дочірнім підприємством «Автотрейдінг-Харків» придбала автомобіль марки SKODA SUPERB, ідентифікатор ТМВАВ43ТХЕВ300880, державний номерний знак НОМЕР_1, свідоцтво СХХ 212181, який вона вважає належить їй на праві приватної власності. Позивач по справі вважає, що даний автомобіль належить їм на праві спільної сумісної власності, оскільки він з відповідачем по справі знаходиться в зареєстрованому шлюбі з 24 січня 1987 року, а тому майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю. В звязку з чим просить визнати автомобіль марки SKODA SUPERB, ідентифікатор ТМВАВ43ТХЕВ300880, державний номерний знак НОМЕР_1, свідоцтво СХХ 212181обєктом їх спільної сумісної власності, визнавши за ним право власності на 1/2 частину даного автомобіля. Крім цього просить право власності на 1/2 частину спірного автомобіля залишити за відповідачем по справі.

28 травня 2015 року в судовому засіданні була задоволена заява ОСОБА_3 та він залучений до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

Позивач в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Представник позивача адвокат ОСОБА_4 в судове засідання не зявився, але надав суду свою заяву в якій просить розглянути справу за його відсутності та за відсутності його довірителя, підтримує в повному обсязі позовні вимоги позивача та просить їх задовольнити в повному обсязі на підставі наданих доказів. Крім цього в своїй заяві просив в разі неявки відповідача по справі винести заочне рішення, наслідки ухвалення заочного рішення йому відомі.

Відповідач в судове засідання не зявилася, але надала суду свою заяву в якій просить розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги не визнає в повному обсязі, та просить ухвалите відповідне рішення та повідомити її у встановлений законом термін.

Третя особа та його представник в судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, про що свідчать довідки про доставку СМС-повідомлень про доставку судової повістки, причину неявки суду не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню за наступними підставами:

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

Так, судом встановлені факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статей 3, 4, 15 ЦПК України особа має конституційне право на судовий захист своїх цивільних прав і може звернутися із позовом про захист порушеного, оспореного або невизнаного права у спосіб, передбачений ЦК України.

Згідно зі ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту права на вчинення певних дій (на підставі вказаних статей СК і ЦК), позивач в силу ст. 10 ЦПК України зобов'язаний довести правову та фактичну підставу своїх вимог.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадахзмагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно статей 10, 31, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

У відповідності з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Матеріали справи свідчать, підтверджено наявними у справі доказами, і не заперечується сторонами, що сторони по справі 24 січня 1987 року зареєстрували у відділі реєстрації актів громадянського стану міста Вільнюс шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію шлюбу серії ІІІ-ОК № 419729, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану міста Вільнюс 24.01.1987 року.

В період шлюбу, а саме 23 червня 2014 року відповідач придбала автомобіль марки SKODA SUPERB, ідентифікатор ТМВАВ43ТХЕВ300880, державний номерний знак НОМЕР_1, свідоцтво СХХ 212181, що підтверджується договором купівлі-продажу Ш-Б № АХ0-004686 від 23.06.2014 року, укладеним між нею та дочірнім підприємством «Автотрейдінг-Харків». Даний автомобіль відповідач зареєструвала на своє імя.

Згідно ст. ст. 15, 16, 391, 405 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Окрім того, за змістом ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Частиною другою цієї статті визначено, вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

Об'єктом права спільної сумісної власності, у розумінні ч. 1 ст. 61 СК України, є спірний автомобіль.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 СК України розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

Відповідно до приписів ст. 7 СК України сімейні відносини регулюються цим Кодеком та іншими нормативно-правовими актами. Тобто, до правовідносин між сторонами слід застосовувати відповідні норми ЦК України, що регулюють особисті майнові відносини осіб та право власності.

Сторони мають право відповідно до вимог ст. 69 СК України на поділ майна і розмір їх часток у цьому майні, за нормою ч. 1 ст. 70 СК України, є рівним, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Позивач не заявляв вимоги про поділ (розділ) майна в натурі, а лише просив визнати за ним право на 1/2 частину спірного майна.

Право спільної власності регулюється нормами глави 26 ЦК України. Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

За нормою частини першої ст. 370 ЦК України сторони мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. Такої вимоги в суді не заявлено. Натомість позивач просить визначити його частку у спільному сумісному майні подружжя.

Враховуючи, що сторонами не доведено підстав для відступу від положення закону щодо рівності часток подружжя, суд вважає за необхідневизнативищевказаний автомобіль спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

За приписами ст.ст. 355, 356, 357 та 372 ЦК України суд дійшов до висновку, що за позивачем та відповідачем слід визнати право спільної часткової власності (по 1/2 частині) на спірний автомобіль.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи всі докази досліджені судом в судовому засіданні в їх сукупності, та приймаючи до уваги, що відповідач не визнає позовні вимоги та вважає, що спірний автомобіль належить лише їй, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 58, 60, 61, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. 355-357, 368, 370, 372 ЦК України, ст.ст. 7, 57, 60-62, 68-70 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнатиавтомобіль марки SKODA SUPERB, ідентифікатор ТМВАВ43ТХЕВ300880, державний номерний знак НОМЕР_1, свідоцтво СХХ 212181 спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину автомобіля марки SKODA SUPERB, ідентифікатор ТМВАВ43ТХЕВ300880, державний номерний знак НОМЕР_1, свідоцтво СХХ 212181.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину автомобіля марки SKODA SUPERB, ідентифікатор ТМВАВ43ТХЕВ300880, державний номерний знак НОМЕР_1, свідоцтво СХХ 212181.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Н.А. Смірнова