Рішення № 5086501, 11.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/410

11.09.09

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Азбодеревскло»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТС-Сервіс»

про стягнення заборгованості у розмірі 59 299,55 грн.

Суддя Хрипун О.О.

Представники:

Від Позивача Могильников А.В. –предст.

Від Відповідача не з’явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Відкрите акціонерне товариство «Азбодеревскло»з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТС-Сервіс»про стягнення заборгованості у сумі 59 299,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за Договором купівлі-продажу бетонних сумішей № 39 від 29.10.2008 щодо оплати отриманого Відповідачем товару за вказаним договором.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.10.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Азбодеревскло»та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТС-Сервіс»укладено Договір купівлі-продажу бетонних сумішей № 39 (далі –Договір), відповідно до умов якого Позивач зобов’язався в порядку та на умовах, визначених Договором, передати Товар, а Відповідач зобов’язався в порядку та на умовах, визначених Договором прийняти Товар і оплатити його вартість за цінами вказаними в рахунках-фактури та накладних на товар.

Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до пункту 1 зазначеного договору Позивач зобов’язався передати у власність Відповідача товар, а Відповідач зобов’язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Кількість, асортимент і ціна товару вказується в рахунках-фактури та накладних, що являються невід’ємною частиною даного договору (п. 4.1 договору купівлі-продажу № 39 від 29.10.2008).

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України).

Продавець зобов’язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 5.2 договору купівлі-продажу № 39 від 29.10.2008 сторони визначили, що Позивач повинен був поставити товар після оплати вартості товару на підставі письмових заявок.

Про отримання Відповідачем товару свідчать накладні № 5422 від 02.09.2008 на суму 24 905,90 грн., № 5487 від 15.09.2008 на суму 53 900,75 грн., № 5681 від 27.10.2008 на суму 51 808,06 грн., № 5712 від 01.11.2008 на суму 253 378,82 грн.

Згідно з частковою оплатою товару, про що свідчать виписки банку за 08.09.2008 на суму 20 000,00 грн.; 11.09.2008 на суму 39 214,62 грн.; 19.09.2008 на суму 52 444,44 грн.; 30.10.2008 на суму 50 000,00 грн.; 03.11.2008 на суму 50 000,00 грн.; 04.11.2008 на суму 100 000,00 грн. та за 11.12.2008 на суму 15 000,00 грн., заборгованість становить 57 334,47 грн.

Відповідно до пункту 4.4 договору купівлі-продажу № 39 від 29.10.2008 сторони погодили, що оплата за товар проводиться на підставі рахунків-фактури протягом трьох днів з моменту укладення даного договору.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Таким чином, станом на час розгляду справи сума основного боргу Відповідача перед Позивачем складає 57 334,47 грн. Оплата отриманого Відповідачем товару в сумі 57 334,47 грн. не здійснена. Доказів повної оплати товару про який заявлено Позивачем у позовній заяві, Відповідачем до матеріалів справи не надано. Враховуючи викладені обставини позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості у розмірі 57 334,47 грн. визнається судом обґрунтованим, доведеним належним чином, а отже таким, що підлягає задоволенню.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене та наявність у Відповідача перед Позивачем заборгованості за неоплачений товар суд погоджується з розрахунком 3 % річних, нарахованих на прострочену заборгованість у розмірі 589,05 грн., здійснену Позивачем, та вважає його обґрунтованими, а отже таким, що підлягає задоволенню.

З урахуванням рекомендацій, викладених у Листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», сума інфляційних втрат складає 1376,03 грн.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв’язку з чим, позов підлягає задоволенню.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТС-Сервіс» (02095, м.Київ, вул. Урлівська, 8, оф. 123, код 31747460, п/р 26006001314627 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528) на користь Відкритого акціонерного товариства «Азбодеревскло»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 102, код 00293002, п/р 26000800012101 у КФ ВАТ КБ «Експобанк», МФО 380485) 57 334 (п’ятдесят сім триста тридцять чотири) грн. 47 коп. заборгованості, 1376 (одна тисяча триста сімдесят шість) грн. 03 коп. інфляційних втрат, 589 (п’ятсот вісімдесят дев’ять) грн. 05 коп. - 3% річних від простроченої суми, 593 (п’ятсот дев’яносто три) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 12.10.2009