Рішення № 5086206, 29.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/431

29.09.09

За позовом ТОВ «ВіЕйБі Лізинг»;

До ТОВ «Транслайн Лімітед»;

Про стягнення 100 038,24 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача: Локшин А.В., представник, довіреність №3380 від 17.07.2009 р.;

Терешко О.В., представник, довіреність №3293 від 09.07.2009 р.;

Від відповідача: не з'явились

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2009 р. порушено провадження у справі №18/431, справа призначена слуханням на 22.09.2009 р.

Судове засідання 22.09.2009 р. не відбулося, у зв’язку з перебуванням судді на лікарняному.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 78 446,49 грн. (76 243,19 грн. основного боргу + 2 203,30 грн. інфляційних втрат), 3 492,67 грн. пені, 436,58 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 17 662,50 грн. штрафу, 1 000,39 грн. витрат по сплаті держмита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач—Товариство з обмеженою відповідальністю «Трайнлайн Лімітед», повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

11.08.2008 р. між сторонами укладений договір фінансового лізингу №080730-120/ФЛ-Ю-С, предметом якого є надання позивачем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу відповідачеві предмету лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладення договору якого наведена в специфікації (додаток №2 до договору) для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності відповідача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Згідно з п. 3.1. договору відповідач сплачує позивачеві лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток №1 до договору).

Додатковою угодою від 29.10.2008 р. до договору сторонами погоджений графік сплати відповідачем лізингових платежів.

Між сторонами 19.03.2009 р. укладена додаткова угода до договору, згідно з якою визначений графік лізинговий платежів.

Згідно з актом прийому-передачі майна від 08.09.2008 р. позивач передав, а відповідач прийняв у фінансовий лізинг майно, а саме, екскаватор-навантажувач New Holland B 115, 2008 року випуску, серійний номер N8GH14796, номер двигуна 00506101. Згідно з п. 3 зазначеного акту вартість майна на момент передачі визначена у сумі 588 750,00 грн.

Пунктом 3.4.1. договору передбачено, що відповідач здійснює платежі згідно з графіком сплати лізингових платежів з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США (крім авансового лізингового платежу).

Відповідач неналежним чином виконує свої зобов’язання за договором, станом на день слухання справи у судовому засіданні заборгованість відповідача перед позивачем складає 76 243,19 грн.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За прострочку платежу позивачем нарахована пеня у розмірі 3 492,67 грн., передбачена п. 11.2.1. договору, та штраф у сумі 17 662,50 грн., передбачений п. 11.2.3. договору. Розрахунок пені та штрафу відповідає матеріалам справи, умовам договору та підлягає стягненню з відповідача.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем також нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 78 446,49 грн. (76 243,19 грн. основного боргу + 2 203,30 грн. інфляційних втрат) та 436,58 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,—

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транслайн лімітед»(інд. 03115, м. Київ, вул. Святошинська, 3, код ЄДРПОУ 33306224) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»(інд. 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, код ЄДРПОУ 33880354) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 78 446 (сімдесят вісім тисяч чотириста сорок шість) грн. 49 коп., 3 492 (три тисячі чотириста дев’яносто дві) грн. 67 коп. пені, 436 (чотириста тридцять шість) грн. 58 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 17 662 (сімнадцять тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 50 коп. штрафу, 1 000 (одна тисяча) грн. 39 коп. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. На підставі цього рішення повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»(інд. 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, код ЄДРПОУ 33880354) надмірно сплачену суму на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 197 (сто дев’яносто сім) грн., перераховану платіжними дорученнями №2793 від 12.06.2009 р. та №3200 від 03.07.2009 р., які залишені в матеріалах справи.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

О.В. Мандриченко