Ухвала суду № 50861827, 17.09.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

17 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаКривенка В.В., суддів:Маринченка В.Л., Терлецького О.О.,-

розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві (правонаступник Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві; далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазобладнання» до ДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и л а:

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 27 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 5 листопада 2014 року та Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2015 року, позовні вимоги задовольнив частково: визнав протиправними та скасував спірні податкові повідомлення рішення. В решті позову відмовив.

Не погоджуючись з ухвалою касаційного суду, 10 серпня 2015 року ДПІ звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 серпня 2015 року з підстав, передбачених пунктами 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Подана заява відповідає вимогам, які встановлені статтею 2391 КАС.

На обґрунтування заяви додано копію постанови Вищого адміністративного суду України від 8 жовтня 2014 року (справа № К/9991/21592/12), яка, на думку заявника, підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2015 року ДПІ посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для допуску справи до провадження з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Водночас обставини справи, що розглядається, відмінні від обставин, встановлених у справі, на рішення в якій посилається заявник, обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2015 року.

Так, у справі, що розглядається, суд касаційної інстанції погодився із висновками судій попередніх інстанцій щодо правомірності включення витрат на оплату виконаних робіт до складу валових витрат, а також включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за виконані роботи до складу податкового кредиту по спірним господарським операціям позивача з його контрагентами, оскільки останні мали реальний характер, були пов'язані із господарською діяльністю позивача, включаючи зміни в структурі його активів. та підтверджені відповідними бухгалтерськими документами, оформленими відповідно до вимог чинного законодавства.

У справі, на рішення в якій посилається заявник на підтвердження неоднакового застосування касаційним судом одних й тих самих норм права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що подані платником первинні документи для підтвердження факту поставки пального контрагентом в адресу позивача, не підтверджують реальність взаємовідносин зі спірним контрагентом.

Аналіз правозастосування у наведених рішеннях дозволяє дійти висновку, що йдеться про застосування одних і тих самих норм матеріального права, які регулюють формування податкового кредиту, але ґрунтуються на відмінних між собою фактичних обставинах справи, правильність встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України. Зазначене не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Судової палати в адміністративних справах України,

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазобладнання» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.В. Кривенко В.Л. Маринченко О.О. Терлецький