Ухвала суду № 50861522, 17.09.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

17 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаКривенка В.В., суддів:Гриціва М.І., Коротких О.А., -

розглянувши заяву Харківської митниці Міністерства доходів і зборів України (далі - Митниця) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 травня 2015 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ИРБИС» до Митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суду України ухвалою від 14 травня 2015 року касаційну скаргу Митниці відхилив, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року залишив без змін.

Не погоджуючись із ухвалою касаційного суду, Митниця 22 липня 2015 року звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 травня 2015 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Подана заява відповідає вимогам, встановленим статтею 2391 КАС.

На обґрунтування заяви додано копії рішень Вищого адміністративного суду України від 24 липня, 7 жовтня 2014 року, 28 січня, 26 березня, 2 квітня, 14 травня 2015 року, які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 травня 2015 року Митниця посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції статей 53, 54, 55 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - МК).

Верховний Суд України вирішував питання про усунення розбіжностей у застосуванні наведених норм права та у постанові від 31 березня 2015 року (справа № 21-53а15) зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Цьому правовому висновку рішення касаційного суду у даній справі відповідає.

Так, у справі, що розглядається, касаційний суд дійшов висновку, що оскільки відповідач не дотримався умов розгляду додатково наданих документів, за правилами частини десятої статті 55 МК вважається, що позивач митну вартість визначив правильно, а відповідач мав би скасувати рішення про корегування заявленої митної вартості. Крім того, право на витребування додаткових документів виникає у органу доходів і зборів лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, підстав для якого в даному випадку не встановлено.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Судової палати в адміністративних справах України,

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ИРБИС» до Харківської митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними та скасування рішень для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 травня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачВ.В. КривенкоСудді: М.І. Гриців О.А. Коротких