Ухвала суду № 50861498, 16.09.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

16 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаКривенка В.В., суддів:Гриціва М.І., Кривенди О.В., -

розглянувши заяву державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 квітня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вєртал-В» до ДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 22 квітня 2015 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДПІ на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2015 року.

Не погоджуючись з ухвалою касаційного суду, ДПІ 22 липня 2015 року звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 квітня 2015 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Подана заява відповідає вимогам, які встановлені статтею 2391 КАС.

На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 8 квітня та 3 листопада 2014року (справи №№ К/9991/74556/12, К/9991/72023/11 відповідно), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 квітня 2015 року ДПІ посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статей 48, 49 Податкового кодексу України (далі - ПК).

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для допуску справи до провадження з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Водночас обставини справи, що розглядається, відмінні від обставин, встановлених у справі, на рішення в якій посилається заявник, обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 квітня 2015 року.

Так, у справі, що розглядається, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій, які зазначили, що відповідачем не доведено правомірність невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року з відповідними додатками до неї, в тому числі розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) та реєстр податкових накладних, оскільки у відповідності до пункту 48.3 статті 48 ПК позивачем у поданій податковій декларації зазначені обов'язкові реквізити, серед яких і місцезнаходження позивача, які є достовірними в силу статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», а тому дії відповідача щодо невизнання вищезазначеної декларації як податкової звітності є протиправними, а податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2014 року з додатками є прийнятою та зареєстрованою 20 жовтня 2014 року.

У справі № К/9991/74556/12, на рішення в якій посилається заявник на підтвердження неоднакового застосування касаційним судом одних й тих самих норм матеріального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про правомірність дій податкового органу щодо прийняття рішення про визнання податкової декларації такою, що не подана, з огляду на те, позивач подав податкову звітність із зазначенням недостовірного обов'язкового реквізиту - місцезнаходження платника податків.

У справі № К/9991/72023/11, на рішення в якій посилається заявник на підтвердження неоднакового застосування касаційним судом одних й тих самих норм матеріального права, цей суд дійшов висновку, що оскільки в податковій декларації позивача за 2010 рік вказане скорочене, а не повне найменування позивача, що суперечить вимогам пункту 48.3 статті 48 ПК, це унеможливлює прийняття даної декларації.

Обставини, встановлені судами у справі, на рішення у якій посилається заявник, не дають підстави вважати, що суди неоднаково застосували одну і ту ж норму права у подібних правовідносинах.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Судової палати в адміністративних справах України,

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вєртал-В» до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 квітня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.В. Кривенко М.І. Гриців О.В. Кривенда