Вирок № 50860523, 21.09.2015, Токмацький районний суд Запорізької області

Справа №328/2819/15-к

21.09.2015

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2015 року м. Токмак Токмацький районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді - Гавілей М.М.

за участі прокурора Свистуна О.В.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

при секретарі Дубініні В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Токмак кримінальне провадження № 1-кп/328/190/15 по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, росіянина, ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсіонера, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 48, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 368, ч. 2 ст. 345 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно з наказом в.о. начальника ГУМВС України в Запорізькій області № 106 о/с від 31.03.2014 року капітана міліції ОСОБА_2 призначено на посаду інспектора з організації дорожнього руху відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів ГУМВС України в Запорізькій області, тобто він є особою, яка постійно здійснює функції представника влади.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про міліцію», міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Як особа, яка постійно здійснює функції представника влади, 19.12.1994 року ОСОБА_2 прийняв присягу працівника органів внутрішніх справ України та 20.06.2012 року попереджений про спеціальні обмеження, встановлені Законом України «Про засади запобігання та протидії корупції».

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», п. 1 примітки до ст. 364 КК України ОСОБА_2 є службовою особою правоохоронного органу.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про міліцію», працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких, зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень.

Відповідно до п.п. 6.7, 6.10, 6.11, 6.27, 15.1 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом МВС України № 111 від 27.03.2009 року, ОСОБА_2 зобов'язаний:

організовувати безпечний та безперешкодний дорожній рух; постійно контролювати дотримання учасниками дорожнього руху правил, норм і стандартів, діючих у сфері безпеки дорожнього руху;

попереджувати та припиняти злочини, а також адміністративні правопорушення, у межах своєї компетенції застосовувати до порушників заходи профілактичного та адміністративного впливу;

після закінчення несення служби доповідати безпосередньому начальникові про результати роботи;

при порушенні учасником дорожнього руху правил дорожнього руху уживати заходів щодо припинення адміністративного правопорушення.

02.06.2015 року, приблизно о 17 год. 00 хв., інспектор з організації дорожнього руху відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_2, виконуючи свої обов'язки працівника дорожньо-патрульної служби міліції, під час добового чергування, перебуваючи в районі автозаправної станції, розташованої по вул. Леніна у м. Токмак Запорізької області, зупинив автомобіль НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3 та попросив водія пред'явити йому водійське посвідчення, на що останній погодився та передав йому своє водійське посвідчення.

ОСОБА_2, маючи умисел на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_4, діючи умисно, з корисливих мотивів, не проводячи тест на вживання водієм алкогольних напоїв, заявив останньому, що той перебуває у стані алкогольного сп'яніння і тому він складе протокол про вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, та направить його на розгляд до суду, при цьому додав, що у разі, якщо ОСОБА_3 передасть йому грошові кошти в сумі 3000 грн., він поверне йому посвідчення водія та не буде складати адміністративний протокол.

ОСОБА_3, усвідомлюючи, що приблизно за годину до його зупинки ОСОБА_2 він вживав алкогольні напої (пиво), а тому його можливо притягнути до адміністративної відповідальності за керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, погодився на пропозицію ОСОБА_2

Після цього ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, сказав ОСОБА_4, що грошові кошти в сумі 3000 грн. він має передати йому до кінця наступного дня, заявивши при цьому, що посвідчення водія ОСОБА_4 до цього часу залишатиметься в нього.

03.06.2015 року, приблизно о 19 год. 00 хв., ОСОБА_2, знаходячись в салоні службового автомобіля державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів ГУМВС України в Запорізькій області ВАЗ-21074, д/н 0970, припаркованому на проїжджій частині біля магазину «Люкс», розташованого по вул. Леніна у м. Токмак Запорізької області, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище та надану владу працівника правоохоронного органу, одержав від ОСОБА_4 неправомірну вигоду в розмірі 3000 грн., після чого повернув останньому його водійське посвідчення 16 ТН № 135705 від 30.03.2005 року.

Крім того, 03.06.2015 року, приблизно о 19 год. 00 хв., одразу ж після одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_4, ОСОБА_2, знаходячись в автомобілі ВАЗ-21074, державний реєстраційний номер 0970, припаркованому на проїжджій частині біля магазину «Люкс» по вул. Леніна у м. Токмак Запорізької області, побачивши, що до нього наближаються співробітники УСБУ в Запорізькій області, маючи умисел на залишення місця пригоди та знищення доказів вчинення ним кримінального правопорушення - грошових коштів в сумі 3000 грн., одержаних від ОСОБА_4, не реагуючи на законні вимоги співробітників вказаного правоохоронного органу вийти зі службового автомобіля, усвідомлюючи, що ним можуть бути спричинені тілесні ушкодження працівникам правоохоронного органу, які виконують свої службові обов'язки, діючи умисно, у той час, коли співробітники УСБУ в області намагалися відкрити двері автомобіля, різко привів у рух автомобіль, спрямувавши його в бік співробітника УСБУ в області ОСОБА_5

Внаслідок вказаних умисних дій ОСОБА_2 ОСОБА_5 вдарено водійськими дверима вказаного службового автомобіля ВАЗ-21074, д/н 0970, керованого ОСОБА_2, у результаті чого він впав на проїжджу частину асфальтованої дороги та отримав тілесні ушкодження, а саме, відповідно до висновку експерта №2276 від 12.06.2015: рану в області лівого плеча, кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, садна в області лівого ліктьового суглобу, в області лівої верхньої кінцівки, в області правого ліктьового суглоба та правого передпліччя, в області грудної клітини по задній поверхні справа та зліва, крововилив в області лівого стегна, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчинених злочинах, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що є співробітником УСБУ в Запорізькій області. 03.06.2015 року на службовому автомобілі виїхали з іншими співробітниками УСБУ в Запорізькій області до м. Токмак, оскільки була отримана оперативна інформація, що інспектор ДАІ ОСОБА_2 має намір отримати неправомірну вигоду від ОСОБА_4 в сумі 3000 грн. Знаходячись біля магазину «Люкс», розташованого по вул. Леніна в м. Токмак, та переконавшись, що гроші ОСОБА_6 були отримані, почали вживати заходи щодо затримання ОСОБА_2, який знаходився в салоні службового автомобіля ВАЗ-21074. ОСОБА_2 було запропоновано вийти з автомобіля, на що останній привів автомобіль в рух. Він та інші співробітники УСБУ намагалися зупинити автомобіль, проте ОСОБА_2 спрямував автомобіль в його бік, в результаті чого він впав на проїжджу частину асфальтованої дороги та отримав легкі тілесні ушкодження у вигляді садна на лівій та правій верхній кінцівці, грудній клітині, крововилив лівого стегна. При оформлені слідчої дії не був присутній, так як для надання йому першої швидкої допомоги був направлений до Токмацької ЦРЛ.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинах при обставинах, викладених в обвинувальному акті та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, розяснивши йому положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглянути акт у спрощеному провадженні.

Приймаючи до уваги пояснення обвинуваченого, показання потерпілого, оцінюючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинах.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 368 КК України як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за

невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-

якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 345 КК України як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких

тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником

службових обов'язків

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_2 скоїв злочини, які відповідно до ст.12 КК України, віднесені до злочинів середньої тяжкості.

Обставинами, помякшуючими покарання ОСОБА_2 згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.

Обставин, обтяжуючих покарання ОСОБА_2 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Разом з тим, враховуючи те, що ОСОБА_2 вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненні злочинів, раніше не судимий, активно сприяв слідству, є пенсіонером за вислугою років, звільнений з органів внутрішній справі у запас Збройних Сил України, у звязку з чим знизився ступінь суспільної небезпеки діянь, позитивно характеризується за попереднім місцем роботи та місцем проживання, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 368 КК України у виді штрафу, в межах санкції, передбаченої вказаною статтею, з призначення додаткової міри покарання у виді позбавленням права займати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно- господарських функцій, без призначення спеціальної конфіскації на підставі ч. 4 ст. 96-2 КК України, оскільки вилучені при обшуку службового автомобіля ВАЗ-21074, д/н 0970 кошти у сумі 3000 грн. підлягають поверненню до УСБУ в Запорізькій області.

Зважаючи, що обвинувачений вчинив злочин середньої тяжкості, відсутні підстави для позбавлення його на підставі ст. 54 КК України спеціального звання - капітана міліції.

Покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні права та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобіганню вчинення нових злочинів.

Згідно ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини цього Кодексу або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

У кожному такому випадку суд зобов'язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом'якшення покарання, а в резолютивній - послатися на ч. 1 ст. 69 КК. При цьому необхідно враховувати не тільки мету й мотиви, якими керувалась особа при вчиненні злочину, а й її роль серед співучасників, поведінку під час та після вчинення злочинних дій тощо. (роз'яснення п. 8 Постанови Пленум Верховного Суду України, від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»).

Врахувавши у сукупності всі обставини кримінального провадження, особистість обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, повністю визнав себе винним та щиро кається у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочинів, позитивно характеризується, має на утриманні неповнолітню дитину, є пенсіонером. За відсутності обставин, які обтяжують призначення покарання, суд визнає перераховані обставини виключними, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 345 КК України і дають суду можливість із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України перейти до іншого, більш мякого виду основного покарання, не вказаного в санкції статті, по якій він засуджується, у вигляді штрафу як необхідного і достатнього для його виправлення.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому остаточне покарання за сукупністю злочинів із застосуванням принципу поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Речові докази по справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Витрати, пов'язані з проведенням судово-медичної експертизи та судово-хімічної експертизи у розмірі 768 грн., стягненню з обвинуваченого не підлягають, оскільки за змістом Закону України «Про судову експертизу» проведення вищевказаних експертиз є обов'язком експертів відповідного НДЕКЦ та які відповідно до статті 15 вказаного Закону здійснюються за рахунок коштів, які за цільовим направленням виділяються відповідним експертним установам з Державного бюджету України.

Відповідно до ч 4 ст. 122 КПК України експертам, спеціалістам і перекладачам повинна бути сплачена винагорода за виконану роботу, якщо це не є їх службовим обов'язком.

Керуючись ст. ст. 373,374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у предявленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 368, ч. 2 ст. 345 КК України та призначити покарання:

За ч. 1 ст. 368 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі ста семидесяти семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 20009,00 грн. з позбавленням права займати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 2 роки, без спеціальної конфіскації.

За ч. 2 ст. 345 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі пятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500,00 грн.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі ста семидесяти семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 20009,00 грн., з позбавленням права займати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки, без спеціальної конфіскації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін - заставу. Після набрання вироком законної сили грошові кошти, внесені в якості застави по квитанції № 0.0.394274614.1 від 08.06.2015 року на розрахунковий рахунок №37311050000607 ГУ ДКСУ в Запорізькій області, МФО 26316700, в сумі 24360,00 грн. - повернути заставодавцю ОСОБА_8

Речові докази:

-відеокасету «Panasonic» miniDV DVM60 із фіксацією обшуку службового автомобіля ВАЗ-21074 д/н 0970, яким керував ОСОБА_2, що долучений до матеріалів кримінального провадження, - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-2 сухих марлевих тампони з нашаруванням речовини світло-сірого кольору, якими проводилися 03.06.2014 року змиви з рук ОСОБА_2, що передані на відповідальне зберігання у кімнату схову речових доказів прокуратури Запорізької області, - знищити;

-мобільний телефон «Nokia X2» у корпусі чорного кольору з картою памяті «Kingston micro SD обємом 2 GB» та сім-картою оператора мобільного звязку «Київстар», що передані на відповідальне зберігання у кімнату схову речових доказів прокуратури Запорізької області, - повернути за належністю ОСОБА_2;

-грошові кошти на загальну суму 3 000 гривень, а саме 4 купюри номіналом в 500 гривень серії ВХ № 6494064, ЛГ №7045404, ВЗ №9676921, ВЖ № 3493876, 5 купюр номіналом в 200 гривень серії ЕЕ № 7486271, ВЄ №3766869, КЛ №5201252, МВ №5226617, ВШ №1924247, що передані на збереження до ДОФ АКБ «Укрсоцбанк», - повернути УСБУ в Запорізькій області.

Судові витрати за проведення судово-медичної експертизи та судово-хімічної експертизи у розмірі 768 грн. - віднести на рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Токмацький районний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя/підпис/

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО

Суддя