Рішення № 5086000, 30.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/378

30.09.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Комунального підприємства «Грушківське»Солом’янської районної у м. Києві ради про стягнення 198 770,89 грн. за участю представників позивача –Полоз І.В., довіреність № Д07/2008/11/12-3 від 12.11.2008 р., відповідача –Ковбасюк І.М., довіреність №1094 від 25.09.2009р., Щербатій Л.С., довіреність №8 від 14.05.2008р.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 187 299,31 грн. боргу, 8 258,16 грн. інфляційної складової боргу, 3 213,42 грн. 3% річних, а загалом 198 770,89 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язання за договором про постачання електричної енергії № 41408 від 22.05.2008 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.06.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 25.06.2009 року.

У судових засіданнях 31.07.2009 року, 16.09.2009 року, 23.09.2009 року та 25.05.2009 року оголошувались перерви відповідно на 16.09.2009 року, 23.09.2009 року, 25.09.2009 року та 30.09.2009 року.

Через канцелярію суду 01.07.2009 року представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, де просив стягнути з відповідача 517 245,16 грн. основного боргу, 39 652,06 грн. інфляційної складової боргу, 7 644,17 грн. 3% річних, а загалом 564 541,39 грн.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(постачальник) та Комунальним підприємством «Грушківське»Солом’янської районної у м. Києві ради (споживач) 22.05.2008 року укладено договір про постачання електричної енергії № 41408, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами, а споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємною частиною.

Договір набуває чинності з дня його підписання та укладається на термін до 31.12.2008р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною стороною не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Згідно п.2.2.2 договору постачальник зобов’язується постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, за умовами визначеними йому договором, вартість якої споживач відповідно до п. 2.2.3 зобов’язується оплачувати.

Відповідно до п.13 додатку №2.2 до договору споживачем до 1 числа поточного місяця проводиться оплата вартості активної електричної енергії за фактичними та прогнозованим до кінця поточного розрахункового періоду показаннями розрахункових засобів обліку.

Однак, взяті на себе зобов’язання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.05.2008р. по 01.05.2009р. виникла заборгованість за спожиту електричну енергію, яка складає 517 245,16 грн.

Поясненнями позивача, частково відповідача, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі звітів про використану спожиту електроенергію стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом указаного періоду за спірним договором електричної енергії на суму 517 245,16 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією електричною енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту електричну енергію у сумі 517 245,16 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання за договором та поставив відповідачу електричну енергію, а останній виконав неналежним чином взяті на себе зобов’язання з оплати спожитої електричної енергії за зазначеним договором у спірний період та має перед позивачем заборгованість за договором на постачання електричної енергії № 41408 у сумі 517 245,16 грн.

Відповідно до довідки позивача, наданої в судовому засіданні 23.09.2009р. наданої в судовому засіданні 23.09.2009р. та акту звіряння за серпень 2009р. заборгованість відповідача складає 448 164,25 грн., що підтверджується представниками сторін.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 448 164,25 грн. основного боргу є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Однак, відповідачем після порушення провадження у справі сплачено 69 080,91 грн. боргу за спожиту енергію за даним договором у спірний період.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору, судові витрати в цій частині покладаються на позивача.

Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи відповідач сплатив заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 69 080,91 грн., суд вважає, що провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати електричної енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 39 652,06 грн. інфляційної складової боргу, 7 644,17 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Отже, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 39 652,06 грн. інфляційної складової боргу, 7 644,17 грн. 3% річних ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, і тому підлягають задоволенню.

Державне мито у сумі 5 645,41 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82–85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Грушківське»Солом’янської районної у м. Києві ради (03124, м. Київ, бул. І.Лепсе, 23-А, код ЄДРПОУ 35756939) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 448 164 (чотириста сорок вісім тисяч сто шістдесят чотири) грн. 25 коп. основного боргу, 39 652 (тридцять дев’ять тисяч шістсот п’ятдесят дві) грн. 06 коп. інфляційної складової боргу, 7 644 (сім тисяч шістсот сорок чотири) грн. 17 коп. 3% річних, 5 645 (п’ять тисяч шістсот сорок п’ять) грн. 41 коп. витрат по оплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 69 080,91 грн.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С. Чебикіна