Постанова № 5085446, 31.07.2009, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

31 липня 2009 р. м. Чернівці Справа № 2а-755/09/2470

10 год.35 хв.

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Левицького В.К.,

при секретарі судового засідання: Гордеєвій О.Б.

за участю сторін:

від позивача - представник Малого приватного підприємства «Джокер» Савицький Ю.В. (довіреність б/н від 15.06.2009 р.);

від відповідача - представники ДПІ у м. Чернівці Чмола І.І. (довіреність № 10015/10-012 від 27.03.2009р.), Мішанчук О.А. (довіреність № 20850/10-012 від 30.06.2009 р.);

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом МПП «Джокер» до ДПІ у м. Чернівці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство «Джокер» звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання неправомірним рішення щодо застосування штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 20.06.2008 р. працівниками ДПА Чернівецької області було проведено перевірку належного позивачеві залу гральних автоматів, що розташований за адресою: м. Путила, вул. Федьковича, 2, Чернівецької області, за результатами якої складений акт перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності за № 240009942304. На підставі зазначених актів перевірок відповідачем винесене оскаржуване рішення, яке, на думку позивача, підлягають скасуванню, оскільки вони суперечать Закону № 268/95-ВР та постанові Кабінету Міністрів України від 07.02.2001р. № 121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» (далі – постанова КМУ № 121).

Позивач стверджує, що на сьогоднішній день не існує жодної офіційної інформації від Міністерства промислової політики України щодо організації розробки запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення діючих автоматів.

Державна податкова інспекція у м. Чернівці проти позову заперечувала з підстав, викладених у її письмових запереченнях. Також зазначає, що Закон № 265/95 не містить обмеженого переліку засобів проведення розрахункових операцій, а у відповідності до вимог постанови КМУ № 121 позивач був зобов’язаний перейти на облік розрахункових операцій із застосування РРО до 01.07.2008 р., а не виконання Міністерством промислової політики обов’язку щодо забезпечення до 01.02.2003 р. організації розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення автоматів, що вже діють не тягне за собою скасування положень постанови КМУ № 121.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову повністю з огляду на таке.

Судовим розглядом встановлено, що Державною податковою адміністрацією в Чернівецькій області 20.06.2008 р. проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу належного позивачу залу гральних автоматів, що розташований за адресою: смт. Путила, вул. Федьковича, 2 Чернівецької області. Вході перевірки встановлено, що позивач надавав послуги у сфері грального бізнесу з 4 гральних автоматів, не переведених у фіскальний режим роботи, незаререєстрованих та неопломбованих реєстраторів розрахункових операцій (гральних апаратів), про що було складено акт.

На підставі висновків проведеної перевірки рішенням ДПІ у м. Чернівці № 0010372304/0 від 03.07.2008 р. до позивача було застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1360,00 грн.

Реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти (ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Відповідно до абз. 2 ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратор розрахункових операцій – пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Пункт 1 ст. 3 вищеназваного Закону встановлює, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно ст. 12 цього Закону на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пункт 9 ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначає, що державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій – перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій та їх модифікацій, які відповідають вимогам нормативних актів України, сертифіковані у державній системі сертифікації на відповідність вимогам діючих державних стандартів і дозволені для застосування у сфері, визначеній цим Законом.

Згідно п. 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Пункт 2 ст. 17 цього Закону передбачає, що у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій, за рішенням відповідних органів державної податкової служби України до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 11 Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.

На виконання вимог названого Закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 07.02.2001 р. № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій».

Відповідно до цієї постанови для суб'єктів підприємницької діяльності, формою та умовою діяльності яких є використання гральних автоматів встановлено термін переведення на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій до 31 грудня 2006 року.

Абзацом 2 п. 2 вказаної постанови зобов’язано Міністерство промислової політики України забезпечити до 01.02.2003 р. організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть вимогам цієї постанови, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють. Проте, вказане доручення Уряду Мінпромполітики станом на 20.06.2008 р. виконано не було.

За таких обставин суд приходить до висновку, що станом на дату проведення перевірки позивача у Державному реєстраторі розрахункових операцій України не було жодного РРО, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматам, а тому у позивача була відсутня можливість дотриматись вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб’єкти владних повноважень, не довів чи є гральні автомати, які використовував позивач, реєстраторами розрахункових операцій, в розумінні норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а також не довів, що позивач мав можливість використовувати гральні автомати, оснащенні фіскальною функцією.

Доводи відповідача про можливість позивачем використовувати в якості РРО гральні автомати, обладнані запам’ятовуючими пристроями (фіскальною пам’яттю), а саме СКЕС «Фіскал», суд не приймає до уваги, оскільки комп’ютерно-касова система «Фіскал» було включено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій тільки 01.07.2008 р., в той час як перевірку позивача проведено 20.06.2008 р.

Суд вважає, що позивач з об’єктивних причин не мав можливість використовувати в якості РРО гральні автомати, обладнані запам’ятовуючими пристроями (фіскальною пам’яттю), та обліковувати кожну розрахункову операцію одночасно з її здійсненням, тобто без будь-якого розриву в часі, оскільки профільне Міністерство своєчасно не розробило таких пристроїв, а в Державному реєстрі РРО жодного грального автомата, який можна було б використовувати в якості РРО, зареєстровано не було. Загальновідомо, що не існує обов’язку виконати неможливе чи обов’язок зробити неможливе не має сили. За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач по суті був покараний за невиконання неможливого.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею і документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати недійснимта скасувати рішення від 03.07.2008 р. № 0010372304/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1360 грн.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь МПП «Джокер» (58000, м. Чернівці, вул. Шолом–Алейхема, 17, ХОФ АКБ «Укрсоцбанк», р/р 26006925399041, МФО 315018, код за ЄДРПОУ 32726279) судовий збір у розмірі 3,40 гр.

Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складання її в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 05 серпня 2009 р.

Суддя В.К. Левицький