Постанова № 5085418, 13.07.2009, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 липня 2009 р. м. Чернівці Справа № 2а-510/09/2470

16 год.53 хв.

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Левицького В.К.,

при секретарі судового засідання: Герасиму Андрію Штефановичу

за участю сторін:

від позивача - представник Малого приватного підприємства «Джокер» Попова С.Г. (довіреність б/н від 30.05.2009 р.)

від відповідача - представники ДПІ у м. Чернівці Чмола І.І. (довіреність № 10015/10-012 від 27.03.2009 р.), Мішанчук О.А. (довіреність № 20850/10-012 від 30.06.2009 р.);

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства «Джокер» до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання недійсними та часткове скасування податкових повідомлень-рішень щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач мале приватне підприємство «Джокер» звернулося до суду з адміністративними позовами до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання недійсними та часткове скасування податкових повідомлень-рішень щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій. Ухвалами суду від 18.05.2009 р. за даними позовами відкрито провадження в адміністративних справах № 2а-510/09/2470, № 2а-511/09/2470, № 2а-512/09/2470 та № 2а-513/09/2470. Вказані справи ухвалою суду від 25.06.2009 р. об'єднано для спільного розгляду і вирішення в одному провадженні та присвоєно об'єднаним справам загальний № 2а-510/09/2470.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що працівниками ДПА Чернівецької області було проведено ряд перевірок належних позивачеві залів гральних автоматів, що розташовані за адресами: смт. Кельменці, вул. Жукова, 13 «Б», м. Сторожинець, вул. Видинівського, 12 та м. Чернівці, вул. Головна, 149/5, вул. Руська, 267, за результатами яких складені акти перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктами підприємницької діяльності від 09.07.2008 р., 10.07.2008 р., 21.07.2008 р. та 28.07.2008 р.,

Позивач погоджується з рішеннями ДПІ у м. Чернівці в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 490,00 грн., 500,00 грн., 500,00 грн. та 840,00 грн. нарахованих відповідно до п. 1, 4 ст. 17 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі Закон № 268/95-ВР) за порушення п. 2, 9 ст. 3 зазначеного Закону, однак не погоджується із застосуванням штрафних санкцій у розмірі 680,00 грн., 3400,00 грн. 1360,00 та 1700,00 грн. та нарахованих відповідно до п. 2 ст. 17 Закону № 268/95-ВР за порушення п. 1 ст. 3 цього Закону.

На підставі зазначених актів перевірок відповідачем винесені оскаржувані рішення, які, на думку позивача, підлягають частковому скасуванню, оскільки вони суперечать ст. 2 Закону № 268/95-ВР та постанові Кабінету Міністрів України від 07.02.2001р. № 121 «Про терміни переведення субєктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» (далі постанова КМУ № 121). Позивач стверджує, що на сьогоднішній день не існує жодної офіційної інформації від Міністерства промислової політики України щодо організації розробки запамятовуючих пристроїв (фіскальної памяті) для оснащення діючих автоматів.

Державна податкова інспекція у м. Чернівці проти позову заперечувала з підстав, викладених у її письмових запереченнях. Зазначає, що Закон № 265/95-ВР не містить обмеженого переліку засобів проведення розрахункових операцій, а у відповідності до вимог постанови КМУ № 121 позивач був зобовязаний перейти на облік розрахункових операцій із застосування РРО до 31.12.2006 р., а не виконання Міністерством промислової політики обовязку щодо забезпечення до 01.02.2003 р. організації розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запамятовуючих пристроїв (фіскальної памяті) для оснащення автоматів, що вже діють не тягне за собою скасування положень постанови КМУ № 121.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

09.07.2009 р., 10.07.2008 р., 21.07.2008 р. та 28.07.2008 р. працівниками ДПА Чернівецької області було проведено ряд перевірок належних позивачеві залів гральних автоматів, що розташовані за адресами: смт. Кельменці, вул. Жукова, 13 «Б», м. Сторожинець, вул. Видинівського, 12, м. Чернівці, вул. Головна, 149/5 та вул. Руська, 267, за результатами яких складені акти перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктами підприємницької діяльності.

Перевірками встановлено, що позивач в залах гральних автоматів, за вказаними адресами використовує гральні автомати, які приводяться в дію за допомогою ключа, але не обладнані запамятовуючими пристроями (фіскальної памяті).

На підставі висновків проведених перевірок рішеннями Державною податковою інспекцією у м. Чернівці від 18.07.2008 р. № 0010712304/0, 18.07.2008 р. № 0010682304/0, 01.08.2008 р. № 0010902304/0 та від 06.08.2008 р. № 0010952304/0 до позивача за порушення пункту 1, 2, 9 ст. 3 та згідно з п. 1, 2, 4 ст. 17 Закону № 265/95-ВР, на підставі п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумах 1170,00 грн., 3900,00 грн., 1860,00 грн. та 2540,00 грн.

Як встановлено судом, позивач частково погоджується з вказаними рішенням в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 500 грн., 500 грн., 840 грн. та 490 грн., нарахованих відповідно до п. 1, 4 ст. 17 Закону № 268/95-ВР за порушення п. 2, 9 ст. 3 зазначеного Закону. Проте, не погоджується із застосуванням штрафних санкцій у розмірі 680,00 грн., 3400,00 грн. 1360,00 грн. та 1700,00 грн. та нарахованих відповідно до п. 2 ст. 17 Закону № 268/95-ВР за порушення п. 1 ст. 3 цього Закону.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову повністю з огляду на таке.

Реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти (ст. 1 Закону № 268/95-ВР).

Відповідно до абз. 2 ст. 2 Закону № 265/95-ВР реєстратор розрахункових операцій пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, компютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Пункт 1 ст. 3 вищеназваного Закону встановлює, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно ст. 12 Закону № 265/95-ВР на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пункт 9 ст. 2 Закону № 265/95-ВР визначає, що державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій та їх модифікацій, які відповідають вимогам нормативних актів України, сертифіковані у державній системі сертифікації на відповідність вимогам діючих державних стандартів і дозволені для застосування у сфері, визначеній цим Законом.

Згідно п. 3 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Пункт 2 ст. 17 цього Закону передбачає, що у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій, за рішенням відповідних органів державної податкової служби України до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 11 Закону № 265/95-ВР терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.

На виконання вимог названого Закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 07.02.2001 р. № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій».

Відповідно до цієї постанови для суб'єктів підприємницької діяльності, формою та умовою діяльності яких є використання гральних автоматів встановлено термін переведення на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій до 31.12.2006 р.

Абзацом 2 п. 2 вказаної постанови зобовязано Міністерство промислової політики України забезпечити до 01.02.2003 р. організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть вимогам цієї постанови, а також запамятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють. Проте, вказане доручення Уряду Мінпромполітики виконано не було. Крім того, в Постанові КМУ № 121, яка була прийнята на підставі ст. 10 Закону № 265/95-ВР, відсутня вимога щодо обовязку використовувати саме гральний автомат в якості РРО, який би дозволяв роздруковувати відповідний розрахунковий документ.

Як вбачається з матеріалів справ, позивач при проведенні розрахункових операцій використовує належним чином зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим реєстратори розрахункових операцій (РРО), а гральні зали за вказаними вище адресами забезпечені спеціалізованими електронними контрольно-касовими апаратами ЕККА (Марія 701 та Samsung ER 350), що внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, як реєстратор розрахункових операцій для застосування в казино, залах гральних автоматів; торгівля та послуги гральних закладів.

Судом встановлено, що відповідачем в гральних залах, які перевірялись, використовуються механічні гральні автомати кредитного типу, що невключені до державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, в яких не реалізована фіскальна пам'ять і які не обладнані механізмом прийняття та видачі купюр, монет, жетонів ні пристроєм для зберігання готівкових коштів. Відповідно до правил гри в залі ігрових автоматів, кредити на автоматах виставляються операторами залу за допомогою спеціального ключа після сплати в касу підприємства коштів, еквівалентних цим кредитам та прийняття ставки здійснюється шляхом внесення у поле кредиту розміру ставки у вигляді віртуальних очок за допомогою спеціально обладнаного приймача.

Таким чином, матеріали справи та зазначені вище закони та нормативно-правові акти дозволяють зробити обґрунтований та беззаперечний висновок про те, що позивач з обєктивних причин не мав можливість використовувати в якості РРО гральні автомати, обладнані запамятовуючими пристроями (фіскальною памяттю), та обліковувати кожну розрахункову операцію одночасно з її здійсненням, тобто без будь-якого розриву в часі, оскільки профільне Міністерство своєчасно не розробило таких пристроїв, а в Державному реєстрі РРО жодного грального автомата, який можна було б використовувати в якості РРО, зареєстровано не було.

Загальновідомо, що не існує обовязку виконати неможливе чи обовязок зробити неможливе не має сили. Тому суд вважає, що позивач по суті був покараний за невиконання неможливого.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи відповідач, як субєкт владних повноважень, не довів правомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині оскаржуваних податкових-повідомлень рішень.

Доводи відповідача про обовязкову фіскалізацію гральних автоматів відповідно до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України №121 від 07.02.2001р. «Про терміни переведення субєктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» суд не приймає до уваги, оскільки вказаний нормативний документ передбачає обовязок субєктів підприємницької діяльності, при застосуванні тих чи інших автоматів, проводити розрахункові операції з використанням реєстраторів розрахункових операцій, а не обовязок фіскалізації гральних автоматів.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею і документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163 та 167 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Частково скасувати податкове повідомлення-рішення № 0010902304/0 від 01.08.2008 р. в частині застосування штрафних фінансових санкцій на суму 1360,00 грн.

3 Частково скасувати податкове повідомлення-рішення № 0010952304/0 від 06.08.2008 р. в частині застосування штрафних фінансових санкцій на суму 1700,00 грн.

4. Частково скасувати податкове повідомлення-рішення № 0010712304/0 від 18.07.2008 р. в частині застосування штрафних фінансових санкцій на суму 680,00 грн.

5. Частково скасувати податкове повідомлення-рішення № 0010682304/0 від 18.07.2008 р. в частині застосування штрафних фінансових санкцій на суму 3400,00 грн.

6. Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача малого приватного підприємства «Джокер» (58000, м. Чернівці, вул. Шалом-Алейхема, 17, ХОФ АКБ «Укрсоцбанк», р/р 26006925399041, МФО 315018, код ЄДРПОУ 32726279) судовий збір у розмірі 13,60 грн.

Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складання її в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 18 липня 2009 р.

Суддя В.К. Левицький