Ухвала суду № 50853631, 21.09.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 553/3184/15-ц Номер провадження 22-ц/786/3009/15Головуючий у 1-й інстанції Новак Ю. Д. Доповідач ап. інст. Гальонкін С. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого - судді : Гальонкіна С.А.,

суддів: Акопян В.І., Лобова О.А.,

при секретарі: Гнатюк О.С.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» в особі представника Шуліки Аліни Володимирівни на ухвалу судді Ленінського районного суду м. Полтави від 17 серпня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про захист прав споживача та повернення банківських вкладів.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Полтави від 17 серпня 2015 рокувідкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про захист прав споживача, повернення банківських вкладів та призначено судове засідання на 25 серпня 2015 року.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «КБ «ПриватБанк» просить скасувати ухвалу судді суду першої інстанції та передати слухання справи до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, посилаючись на те, що судом було порушено правила підсудності, оскільки справа повинна розглядатися за місцезнаходженням юридичної особи.

Колегія суддів, з'ясувавши межі апеляційного оскарження, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, підстав для задоволення скарги не знаходить.

Згідно п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачка звернулася до суду з позовом про повернення банківського вкладу та стягнення процентів за користування коштами банківського вкладу, посилаючись на порушення її прав як споживача.

Колегія суддів вважає, що правовідносини, які склались між сторонами у справі, підпадають під регулювання Закону України « Про захист прав споживачів», а тому позивач має право вибору альтернативної підсудності подачі позову до суду за місцем свого проживання, виходячи з наступного.

За загальним правилом, закріпленим у ст. 109 ЦПК України, позови подаються до суду за місцезнаходженням відповідача-юридичної особи або за зареєстрованим місцем проживання (перебування) відповідача-фізичної особи.

Згідно з преамбулою ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» № 2664-ІІІ у ньому встановлені загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг. Його метою є створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні.

У ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансовими послугами вважаються, зокрема: залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення; надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту та ін.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» до відносин, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів» № 1023-ХІІ належать, зокрема, ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).

До того ж, відповідно до ч. 2 ст. 1058 ЦК України, договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором.

Частина 1 ст. 633 ЦК України дає визначення поняттю публічний договір: публічний договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно з ч. 2 ст. 633 ЦК України умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» клієнт банку - будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку.

Виходячи з вищенаведеного, вкладник за договором банківського вкладу є споживачем послуг банку (клієнт банку), зокрема у сфері залучення коштів на депозитні рахунки.

Таким чином, сам характер фінансово-кредитних відносин, стороною в якій є фізична особа, а також використані у ЗУ «Про захист прав споживачів» № 1023-XII та ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» № 2664-ІІІ терміни споживчий кредит, фінансова установа, фінансова послуга дають підстави вважати, що правовідносини, які виникають з договорів банківського вкладу підпадають під дію Закону № 1023-XII, оскільки фізичні особи, які виступають вкладниками за договорами банківського вкладу є споживачами згаданого виду фінансових послуг.

Визначення підсудності цивільних справ за позовами фізичних осіб-споживачів фінансових послуг до фінансових установ здійснюється з урахуванням можливості вибору підсудності, що закріплена у ч. 5 ст. 110 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, а тлумачення норм процесуального права проведено поверхового без повного і системного їх аналізу в поєднанні з нормами матеріального права.

За таких обставин, враховуючи наведене, а також ту обставину, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, колегія суддів не знаходить підстав для скасування ухвали судді місцевого суду, вважаючи її законною та обґрунтованою.

Керуючись ст.ст. 307, 312 ч.1 п.1 , 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» в особі представника Шуліки Аліни Володимирівни - відхилити.

Ухвалу судді судді Ленінського районного суду м. Полтави від 17 серпня 2015 року- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: (підпис) С.А.Гальонкін

Судді: (підпис) В.І.Акопян

(підпис) О.А.Лобов

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області С.А.Гальонкін