Ухвала суду № 50846133, 22.09.2015, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/699/15-к

Номер провадження № 1-кп/315/96/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 року м. Гуляйполе

Гуляйпільський районний суд Запорізької області в складі:

головуючої судді:Романько О.О.,

за участю секретаря: Притули Я.В.,

прокурора: Рули І.О.,

захисника-адвоката:Оніщенко О.М.,

обвинуваченого: ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4,

представника потерпілого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 12014080220000748 від 18.09.2014 року відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Гуляйполе Запорізької області, українця, громадянина України, не одруженого, не депутата, не військовозобов'язаного, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого, за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ст. 395 КК України, про продовження строку запобіжного заходу,

ВСТАНОВИВ:

01.07.2015 року в провадження Гуляйпільського районного суду Запорізької області надійшов затверджений обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185, ст. 395 КК України, внесеному в ЄРДР за № 12014080220000748 від 18.09.2014 року.

Ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 31.07.2015 року відносно ОСОБА_3 продовжено дію обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Строк дії цієї ухвали закінчується 28 вересня 2015 року.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб у зв'язку з тим, що судове провадження не буде завершене до його спливу. Клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 неодноразово судимий, реально відбував покарання у місцях позбавлення волі, перебуваючи під адміністративним наглядом, маючи непогашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та скоїв ряд кримінальних правопорушень з корисливим мотивом Крім того, на підставі вагомих доказів підозрюється у скоєнні середньої тяжкості та тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, зокрема, обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченому ст. 395 КК України, що свідчить про можливість переховуватись від суду. Щодо стану здоров'я ОСОБА_3, прокурор зазначив, що останній хворіє на відкриту форму туберкульозу, але поганий стан здоров'я згідно законодавства України не перешкоджає відбуванню покарання та триманню під вартою, пенітенціарна система України забезпечена відповідними медикаментами та фахівцями щодо надання медичної допомоги особам, які перебувають під вартою. Крім того, відносно ОСОБА_3 вже застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого вже спливає, але наявні ризики, передбачені п. 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України продовжують існувати.

Захисник Оніщенко О.М., заперечувала проти продовження строку тримання під вартою відносно її підзахисного. Просила врахувати стан здоров'я обвинуваченого, те, що він має постійне місце проживання і замінити запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід. Також, захисник вказала на те, що прокурором не доведена наявність ризиків, передбачених пунктами 2-4 ч.1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти задоволення вказаного клопотання та повністю підтримав позицію свого захисника. При цьому, обвинуваченим не наведене належне обґрунтування та документально не підтвердив того, що на теперішній час, він не отримує відповідного лікування свого захворювання.

У відповідності до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч.4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя, суд має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до довідки КУ «Гуляйпільська центральна районна лікарня» Гуляйпільської районної ради Запорізької області № 1323 від 21.07.2015 року адміністрація вказаної установи повідомляє, що провести стаціонарне лікування обвинуваченого ОСОБА_3, який хворіє на відкриту форму туберкульозу в умовах цього закладу не є можливим, так як лікування повинно проводитись в спеціалізованому закладі, яким є «Запорізький обласний протитуберкульозний тубдиспансер» ( а.с.34).

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю вмотивованою ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обрана ОСОБА_3 з урахуванням наявності ризиків, передбачених п.1 та п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, на що вказували наступні обставини: останній за місцем проживання характеризується негативно, не працевлаштований, доходів ніяких немає, маж слабкі соціальні зв'язки, і усвідомлюючи тяжкість вчинених злочинів, може залишити своє місце проживання та переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Також, будучи раніше засудженим за скоєння корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, перебуваючи під адміністративним наглядом, знову підозрювався у вчиненні умисних злочинів з корисливим мотивом.

Судом при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході відпала.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні середньої тяжкості та тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі, позитивних характеризуючих даних про його особу не здобуто, не працює, джерел доходів немає, зі своїми рідними стосунків не підтримує, а отже, не є доведеними його міцні соціальні зв'язки. Усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинені злочини може залишити своє місце проживання та переховуватись від суду, будучи раніше засудженим за скоєння злочинів з корисливим мотивом, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, перебуваючи під адміністративним наглядом, умови якого постійно порушував шляхом залишення свого постійного місця проживання без повідомлення відповідних органів, знову обвинувачується в скоєнні корисливих злочинів.

Загальний стан здоров'я ОСОБА_3 не перешкоджає його перебуванню в установі виконання покарань. За місцем проживання обвинувачений не зможе отримати необхідного йому лікування в умовах стаціонару. При цьому, також враховується майновий стан обвинуваченого, який не дозволяє йому самостійно забезпечувати себе необхідними ліками та медичними препаратами.

Суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід з урахуванням його тривалості на даний час не виходить за межі розумного строку, відповідає не лише особі обвинуваченого, а і характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню обвинуваченого від суду та вчиненню іншого кримінального правопорушення, як передбачено п.1 та п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, ризики чого є реальними та дійсними. При цьому суд, враховуючи думку сторони захисту та наявні матеріали справи, знаходить, що прокурором дійсно не доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 2-4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те , що обвинувачений може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

За наявності клопотання сторони обвинувачення суд під час судового засідання вправі продовжити строк тримання під вартою в межах, визначених ч.1 ст. 197 КПК України.

Оцінивши зазначені обставини в їх сукупності, заслухавши думку прокурора про необхідність продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в присутності обвинуваченого у зв'язку з тим, що судове провадження не буде завершене до його спливу, враховуючи стадію процесу, на якій перебуває кримінальне провадження, принцип безпосередності дослідження всіх доказів по справі, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та, беручи до уваги матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, думку адвоката, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно продовжити строк тримання під вартою встановлений відповідною ухвалою суду строком не більше 60 днів.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 314-316 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні №12014080220000748 від 18.09.2014 року за його обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ст. 395 КК України, у вигляді тримання під вартою до 19 листопада 2015 року включно.

Копію ухвали надати учасникам судового провадження та надіслати начальнику установи виконання покарань, де утримується обвинувачений.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О. О. Романько