Ухвала суду № 50843865, 22.09.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 235/3463/15-ц Номер провадження 22-ц/775/556/2015

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2015 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого-судді Соломахи Л.І.

суддів Дундар І.О., Корчистої О.І.

при секретарі Бондарчуку І.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Артемівську Донецької області апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3 на ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 липня 2015 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про витребування майна набутого без достатньої правової підстави, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 липня 2015 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про витребування майна набутого без достатньої правової підстави.

На зазначену ухвалу відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_2, третьою особою ОСОБА_3 подана апеляційна скарга, в якій вони просять ухвалу суду скасувати та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог (а.с. 92-94).

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені телефонограмами, які зареєстровані в журналі № 1 відправки телефонограм Апеляційного суду Донецької області 21 вересня 2015 року за № 855, № 856, № 858 (а.с. 107-110). Причини неявки в судове засідання позивач ОСОБА_4, відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_3 не повідомили і відповідно до частини 2 ст. 77 ЦПК України вважається, що вони не з'явилися у судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

З матеріалів справи встановлено, що 22 травня 2015 року ОСОБА_4 звернулася до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про витребування майна набутого без достатньої правової підстави.

Просила зобов'язати відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 припинити користування та повернути належне їй майно: одяг та взуття, косметику, книги, ікону, м'які іграшки, два золотих кільця, одну золоту обручку, набір каструль, набір ложок, постільну білизну, ковдру, мебельний гарнітур, пральну автоматичну машину (а.с. 2-4).

До Красноармійського міськрайонного суду Донецької області позовна заява подана з дотриманням правил підсудності, оскільки розпорядженням голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6.04.2015 року № 22/0/38-15 «Про зміну територіальної підсудності справ» відповідно до частини першої ст. 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» визначена територіальна підсудність цивільних справ, підсудних місцевим загальним судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції, зокрема, Мар'їнського районного суду Донецької області Красноармійському міськрайонному суду Донецької області.

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 липня 2015 року провадження у справі закрито у зв'язку із відмовою позивача від позову (а.с. 41).

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що після звернення позивача до суду особисте майно позивача, а саме, одяг та взуття, косметика, книги, ікона, м'які іграшки, два золотих кільця, одна золота обручка, набір каструль, набір ложок, постільна білизна, ковдра, мебельний гарнітур, пральна автоматична машина, яке знаходилося у відповідачів за адресою: АДРЕСА_1, повернуто позивачу 16 липня 2015 року. В судовому засіданні представники позивача, які діють на підставі довіреностей, заявили про відмову від позову, маючи такі повноваження (а.с. 41).

З таким висновком суду погодитися не можливо, до нього суд дійшов передчасно, порушивши норми процесуального права.

Відповідно до пункту 3 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 174 ЦПК України позивач може відмовитися від позову протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову позивача від позову викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи.

До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення.

У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Як випливає зі змісту ст. 174, ст.205 ЦПК України, відмова позивача від позову - це вияв принципу диспозитивності, тому ця дія здійснюється під контролем суду.

Суд повинен перевіряти законність відмови позивача від позову, чи не порушуються при цьому інтереси самого позивача, інших осіб, які беруть участь у справі, інтереси держави та чи не порушуються при цьому вимоги закону. Особа вільно розпоряджається своїми процесуальними способами захисту, має право вільно відмовитися від своїх матеріально-правових вимог, проте ст. 13 ЦК України передбачені межі здійснення таких прав, а саме, не повинні порушуватись права інших осіб. Причини відмови від позову повинні оцінюватися судом з урахуванням обставин справи. Ці дії суд вчиняє до постановлення ухвали про закриття провадження у справі.

Закриваючи провадження у справі у зв'язку із відмовою позивача від позову, суд першої інстанції в порушення вимог ст.174, ст. 205 ЦПК України в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали не зробив правовий висновок чи не порушуються відмовою позивача від позову інтереси самого позивача, інших осіб, які беруть участь у справі, зокрема, відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3, інтереси держави та чи не порушуються при цьому вимоги закону, а відповідно ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині ухвали в порушення вимог пунктів 3 та 4 частини 1 ст. 210 ЦПК України не зробив правовий висновок щодо прийняття відмови від позову, не звернув уваги, що відповідно до пункту 4 ст. 205 ЦПК України провадження у справі підлягає закриттю, якщо позивач відмовився від позову, але за умови якщо відмова від позову прийнята судом.

В апеляційній скарзі відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 посилаються на порушення їх прав у зв'язку із закриттям провадження у справі, проте апеляційний суд позбавлений можливості перевірити такі їх доводи, оскільки суд першої інстанції не з'ясував цю обставину, що має процесуальне значення для прийняття рішення за заявою позивача про відмову від позову та закриття провадження у справі та не зробив відповідний правовий висновок.

Не вирішивши питання чи не порушуються відмовою позивача від позову інтереси самого позивача, інших осіб, які беруть участь у справі, зокрема, відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3 та чи не порушуються при цьому вимоги закону, за відсутності в оскаржуваному судовому рішенні правового висновку щодо прийняття відмови від позову, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про закриття провадження у справі.

Враховуючи зазначене, ухвала суду про закриття провадження у справі судом першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права і як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, відповідно до пункту 4 ст. 311 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Що стосується клопотання відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3 в апеляційній скарзі постановити нову ухвалу про відмову позивачу у позові, то таке задоволенню не підлягає, оскільки такі наслідки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції не передбачені законом.

Відповідно до частини 2 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право:

1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін;

2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу;

3) змінити ухвалу;

4) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції .

Питання чи слід позов задовольнити або в позові відмовити суд відповідно до ст. 214 ЦПК України вирішує під час ухвалення рішення.

За наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд не має право вирішувати позовні вимоги по суті та ухвалювати рішення.

Керуючись ст. 307, ст. 311, ст. 314, ст. 315 ЦПК України, Апеляційний суд Донецької області, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 липня 2015 року про закриття провадження у справі скасувати, справу направити для продовження розгляду до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Л.І. Соломаха

Судді: І.О.Дундар

О.І. Корчиста