Рішення № 50843033, 15.09.2015, Старобільський районний суд Луганської області

15.09.2015

Справа №431/2570/15-ц

Провадження №2/431/1518/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

15 вересня 2015 року Старобільський районний суд Луганської області у складі:

головуючого - судді Кудрявцева І.В.

при секретарі Арабаджи Ю.О.

за участі представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Старобільську Луганської області у приміщенні Старобільського районного суду Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» про стягнення грошових коштів, моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до КС «Імперіал ЛТД» про стягнення грошових коштів, моральної шкоди. В обґрунтування свого позову посилається на те, що відповідно до договору №741 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, укладеного ОСОБА_2 з КС «Імперіал ЛТД» 20.08.2013р. та двох додаткових договорів до нього, позивачем було внесено грошові кошти на депозитний рахунок до відповідача на загальну суму 245 000 гривень, а відповідач прийняв внесок і зобов'язався повернути його в строк до 31.10.2014р. разом з відповідними процентами. Після закінчення строку договору відповідач здійснив часткове повернення внеску у сумі 116 400 гривень, а іншу частину внеску у сумі 128 600 гривень та проценти по договору за жовтень 2014р. у сумі 6 941,66 гривень, а всього у сумі 135 541,66 гривень відповідач не повертає до теперішнього часу. Крім того, виходячи з розрахунків вважала, що відповідач має сплатити суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних. У зв'язку з чим просить суд стягнути з КС «Імперіал ЛТД» на користь ОСОБА_2 суму внеску з відсотками за жовтень 2014р. з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних у розмірі 159 950 гривень. 20 копійок.

До початку розгляду справи по суті позивачкою доповнено позовні вимоги, у яких просить суд стягнути з відповідача на її користь три відсотки річних за період з 08.06.2015р. по 31.08.2015р. у розмірі 860,16грн., а також моральну шкоду у розмірі 60 000 гривень. В обґрунтування свого позову щодо стягнення моральної шкоди посилається на те, що після закінчення строку договору про залучення вкладу позивачка розраховувала на повернення внеску та мала намір витратити ці кошти на вже сплановані потреби своєї сім'ї, зокрема на лікування. Внаслідок порушення відповідачем її прав вона зазнала значної моральної шкоди, яка полягає у її душевних стражданнях, які вона зазнала у зв'язку з цими протиправними діями відповідача. Вона отримала стрес, розуміла що відповідач взагалі не збирається повертати їй гроші, на фоні цих обставин у позивачки з'явилось почуття безпорадності, незахищеності від такої протиправної і безвідповідальної поведінки відповідача. У зв'язку з цими обставинами вже довгий час в позивачки є порушеною нормальна формула сну, погіршився апетит, з'явилась нервозність та замкнутість у поведінці, на нервовому ґрунті загострилась хвороба шийного відділу хребта, в результаті чого позивачка не може повноцінно працювати, дуже погіршилися стосунки з оточуючими людьми, зокрема в сім'ї, тому що саме позивачка була ініціатором укладення договору з відповідачем. Вся ця ситуація постійно надає пригнічення і зростання відчуття особистої провини. В своїй свідомості позивачка часто моделює способи своєї поведінки при яких можна було уникнути вказаних порушень прав. При цьому у позивачки водночас з'являються відчуття неповаги до себе, своєї непередбачливості та вразливості. Всі ці моральні страждання оцінювала у 60 000 гривень.

Представник відповідача КС «Імперіал ЛТД» у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, повідомлені ним причини неявки у судові засідання призначені на 22.07.2015р., 31.07.2015р. та 15.09.2015р. визнано судом неповажними, клопотань про розгляд справи його відсутності не надходило.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги позивачки ОСОБА_3 підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

15 вересня 2015 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Згідно п.1.1 договору №741 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 20.08.2013р. (а.с.6-7) вкладник - позивач ОСОБА_2, вносить внесок (вклад) члена кредитної спілки на депозитний рахунок до спілки, а спілка - КС «Імперіал ЛТД» приймає внесок на умовах строковості, зворотності та платності у сумі 110 000 гривень на строк, початком якого є 20.08.2013р., а закінченням 31.10.2014р. Відповідно до п.2.2 вказаного договору процентна ставка встановлюється у розмірі 34% річних. Відповідно до п.6.2 вказаного договору, умови цього договору можуть бути змінено або доповнені за ініціативою спілки у разі зміни кон'юнктури ринку грошових ресурсів, зміни законодавства, що регулює відносини сторін, прийняття компетентними державними органами актів чи рішень, що так чи інакше впливають на виконання спілкою умов договору. В такому випадку спілка надсилає вкладнику письмову пропозицію із зазначенням змін та\або доповнень до цього договору рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Якщо вкладник протягом 15 днів з моменту одержання листа не підписав додатковий договір, пропозиція вважається не прийнятою. В такому випадку цей договір розривається з дня одержання вкладником вищезазначеного листа, йому повертається внесок та сплачуються відсотки, виходячи з процентної ставки, вказаної в п.2.2 договору.

Відповідно до додаткового договору від 29.08.2013р. до договору №741 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 20.08.2013р. (а.с.8), пункт 1.1 вказаного договору №741 викладено в наступній редакції: «Вкладник - позивач ОСОБА_2, вносить внесок (вклад) члена кредитної спілки на депозитний рахунок до спілки, а спілка - КС «Імперіал ЛТД» приймає внесок на умовах строковості, зворотності та платності у сумі 145 000 гривень на строк, початком якого є 29.08.2013р., а закінченням 31.10.2014р.»

Відповідно до додаткового договору від 10.01.2014р. до договору №741 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 20.08.2013р. (а.с.9), пункт 1.1 вказаного договору №741 викладено в наступній редакції: «Вкладник - позивач ОСОБА_2, вносить внесок (вклад) члена кредитної спілки на депозитний рахунок до спілки, а спілка - КС «Імперіал ЛТД» приймає внесок на умовах строковості, зворотності та платності у сумі 245 000 гривень на строк, початком якого є 10.01.2014р., а закінченням 31.10.2014р.»

Сторонами не надано суду доказів щодо зміни інших умов вказаного договору.

Відповідно до копій квитанцій (а.с.10) ОСОБА_2 внесено на рахунок КС «Імперіал ЛТД» 19.08.2013р. платіж у сумі 110 000 гривень, 29.08.2013р. - платіж у сумі 35 000 гривень, а 10.01.2014р. - платіж у сумі 100 000 гривень, як поповнення власних коштів.

Таким чином, у судовому засіданні було достовірно встановлено, що позивачем ОСОБА_2 на виконання договору №741 від 20.08.2013р. та додаткових договорів до нього від 29.08.2013р. та від 10.01.2014р. внесено на депозитний рахунок до Кредитної спілки КС «Імперіал ЛТД» вклад у сумі 245 000 гривень, що підтверджується дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи (а.с.а.с.6-7,8,9,10).

Відповідно до ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.2 ст.1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Враховуючи, що відповідачем з основного вкладу у розмірі 245 000 гривень повернено позивачу частину вкладу у розмірі 116 400грн. і залишок суми основного вкладу складає 128 600 гривень, та за жовтень 2014р. відповідачем не нараховано та не сплачено позивачу відсотки у розмірі 34% річних від суми вкладу що складає 6941,66грн., що підтверджується матеріалами справи (а.с.6-7), у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача залишку суми основного вкладу за договором №741 у розмірі 128 600 гривень та відсотків у сумі 6941,66грн. - законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на протокол засідання спостережної ради КС «Імперіал ЛТД», протокол чергових загальних зборів КС «Імперіал ЛТД» та сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (а.с.52,53,55-58) суд вважає необґрунтованими, оскільки вказаним сертифікатом Торгово-промислової палати України на підставі норм Податкового кодексу України засвідчено настання форс-мажорних обставин з 01.10.2014р. для КС «Імперіал ЛТД» при здійсненні господарської діяльності щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати лише податків та обов'язкових платежів, але не щодо виконання КС «Імперіал ЛТД» зобов'язань за договорами, а введення вказаними протоколами тимчасового мораторію (заборони) на нарахування процентів на залучені внески суперечить умовам договору №741 та нормам ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що позивачем не надано суду доказів про розмір індексу інфляції, а відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції.

Крім того, оскільки договором №741 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 20.08.2013р. встановлено розмір процентів, то суд не знаходить підстав для застосування до даних правовідносин положень ч.2 ст.625 ЦК України та вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення трьох відсотків річних від суми боргу.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди) встановлено, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень, у випадках передбачених ЦК України та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди, при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

У судовому засіданні було достовірно встановлено, що правовідносини між сторонами є договірними відносинами банківського вкладу. Оскільки Конституцією України, нормами ЦК України та іншими законодавчими актами, самим договором №741 про залучення внеску (вкладу) не передбачено відповідальності сторін за завдання моральної (немайнової) шкоди, а Законом України «Про захист прав споживачів» передбачена відповідальність за завдання моральної шкоди лише у разі завдання такої шкоди внаслідок недоліків продукції (дефекту), і позивачем не надано доказів надання відповідачем послуги з недоліком (дефектом), у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди необґрунтованими та у їх задоволенні слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 до КС «Імперіал ЛТД» про стягнення грошових коштів у сумі 160 810 гривень 36 копійок, моральної шкоди у сумі 60 000 гривень підлягають частковому задоволенню, а саме: позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором вкладу та відсоткам у сумі 135 541 гривня 66 копійок слід задовольнити, а у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних у сумі 25 268 гривень 70 копійок, про стягнення моральної шкоди у сумі 60 000 гривень, слід відмовити за недоведеністю та необґрунтованістю.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача КС «Імперіал ЛТД» слід стягнути в дохід держави судові витрати у вигляді судового збору, від сплати якого при подання позову позивачка звільнялась, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 1 355,41грн.

Керуючись ст.526, ч.1 ст.1058, ч.2 ст.1060 ЦК України, ст.ст.11,10,88, 209,212,214-215, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» про стягнення грошових коштів, моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з кредитної спілки «Імперіал ЛТД» на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором вкладу та відсоткам у сумі 135 541 (сто тридцять п'ять тисяч п'ятсот сорок одна) гривня 66 копійок.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» про стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних у сумі 25 268 гривень 70 копійок, моральної шкоди у сумі 60 000 гривень - відмовити.

Стягнути з кредитної спілки «Імперіал ЛТД» в дохід держави судові витрати у сумі 1 355 (одна тисяча триста п'ятдесят п'ять) гривень 41 копійка.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, відповідач може оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги на рішення в 10-денний строк з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач може оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя І.В. Кудрявцев