Справа № 234/15787/15-к
Провадження № 1-кс/234/3623/15
У Х В А Л А
про застосування запобіжного заходу
19 вересня 2015 року м. Краматорськ
Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Заборський В.О.,
при секретарі Янакій С.О.,
за участю прокурора Столяренка Д.С.,
слідчого Кривенка А.О.,
підозрюваного ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області ОСОБА_3, погодженого прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури Донецької області ОСОБА_4, в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42015050000000497 від 17.09.2015 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, студента ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, працюючого на посаді міліціонера відділення №2 взводу №1 оперативної роти №2 батальйону міліції громадської безпеки особливого призначення ГУМВС України в Дніпропетровській області, маючого статус учасника бойових дій, зареєстрованого та проживаючого за адресою: Дніпропетровська обл.., АДРЕСА_1, раніше не судимого,
підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України,
В С Т А Н О В И В:
19 вересня 2015 року слідчий в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.
Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 мотивується наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст.365 КК України, існуванням ризиків, передбачених п.п.1,2,3,4 ч.1 ст.177 КПК України та недостатністю застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від семи до десяти років, будучі співробітником міліції ГУМВС України у Дніпропетровській області має можливість особисто та з боку своїх знайомих з числа працівників ОВС з метою уникнення кримінальної відповідальності незаконно впливати на свідка по справі, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, переховуватись від органів досудового розслідування, побоюючись відповідальності за вчинений злочин.
Прокурор Столяренко Д.С., слідчий Кривенко А.О. в судовому засіданні підтримали клопотання з підстав зазначених в ньому та просили його задовольнити, обравши до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні просив у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити та обрати до нього особисту поруку.
Захисник ОСОБА_2 в судовому засіданні просила у задоволенні клопотання відмовити, та обрати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід не повязаний із триманням під вартою, оскільки клопотання органу досудового розслідування є необґрунтованим, існування повідомленої підозри не доведено, підозрюваний інкримінованого йому кримінального правопорушення не вчиняв та готовий співпрацювати з органом досудового розслідування.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, слідчий суддя вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відомості про кримінальні правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.09.2015 року за №42015050000000497 з правовою кваліфікацією, передбаченою ч.3 ст. 365, ч.3 ст. 258-5 КК України.
18 вересня 2015 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 365 КК України, за наступних обставин:
У вересні 2015 року, більш точна дата слідством не встановлена, ОСОБА_1, перебуваючи на посаді міліціонера відділення №2 взводу №2 оперативної роти №2 батальйону міліції громадської безпеки особливого призначення ГУМВС України в Дніпропетровській області, діючи умисно, за попередньою змовою з працівниками ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та невстановленими слідством особами з числа приватних підприємців, вступили у злочинну змову на забезпечення безперешкодного, незаконного перетину лінії розмежування в Донецькій області вантажів продовольчих та інших товарів. Відповідно до досягнутої домовленості працівники міліції як представники правоохоронного органу, які мають владні повноваження та озброєння, повинні були забезпечувати безперешкодне перевезення вантажів на території Донецької області та проходження контрольно-пропускних пунктів включно до лінії розмежування. Діючи умисно, за вищевказаним злочинним планом, перевищуючи свої службові повноваження, 17.09.2015 близько 02:00 год. ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 прибули в район населеного пункту Очеретине Ясинуватського району Донецької області на автомобілі «Фольксваген транспортер», державні реєстраційні номера АН 6884 ЕХ, які йому не належали і були заздалегідь підготовлені для полегшення вчинення вказаного злочину та унеможливлення ідентифікації транспортного засобу. При цьому, автомобіль на якому вони рухались був обладнаний проблисковими маячками, а вони самі при собі мали автоматичну зброю. В цей час в районі вказаного населеного пункту також рухався автомобіль "ДАФ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_9, який перевозив 11144,00 кг. мяса (курячі стегна та курячі четвертини задні) загальною вартістю 239 846, 60 грн. та прямував із м. Мелітополь Запорізької області до м. Макіївка Донецької області, яка є тимчасово-окупованою територією, тобто планував перетнути лінію розмежування у Донецькій області, однак при цьому не був обізнаний про злочинні наміри вказаних вище осіб. Реалізуючи свій злочинний умисел, перевищуючи свої службові повноваження, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 засобами мобільного звязку, звязались із водієм ОСОБА_9, номер телефону якого їм 16.09.2015 року заздалегідь повідомила невстановлена слідством особа, та наказали ОСОБА_9 їхати за ними, забезпечуючи таким чином незаконну охорону автомобіля та вантажу. Крім того, у разі загрози законного зупинення та перевірки автомобілю та вантажу представниками органів державної влади України, вони мали вжити заходів, які б унеможливили таку зупинку та перевірку. Такі дії ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 спричинили тяжкі наслідки охоронюваним законом державним та громадським інтересам, а саме: порушили встановлені законами та нормативно-правовими актами України порядок здійснення підприємницької діяльності, проходження перевірок на контрольно-пропускних пунктах вздовж лінії розмежування, виконання обовязків працівників міліції встановлених Законом України «Про міліцію» та сприяли вчиненню невстановленими слідством особами кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.258-5 КК України тобто фінансування тероризму на суму 239 846, 60 грн..
17 вересня 2015 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 18.09.2015 року оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365 КК України. Правова кваліфікація дій ОСОБА_1 - ч.3 ст.365 КК України, а саме умисне вчинення дій працівником правоохоронного органу, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, які спричинили тяжкі наслідки.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд враховує, що згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, у відповідності до ст. 178КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого та інші відомості.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).
Суд виходить з того, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження зібраними у ході досудового розслідування, зокрема, протоколами допитів в якості свідка ОСОБА_9, протоколами оглядів від 17.09.2015 року, в ході яких вилучено - з автомобіля Фольксваген транспортер дн АН 6884 ЕХ, який належить іншому автомобілю: службові посвідчення на ім'я ОСОБА_6 (№ 002236 від 16.06.2015), ОСОБА_5 (№ 138217 від 03.04.2014), ОСОБА_1 (№ 003113 від 28.07.2015), ОСОБА_7 (№ 000927 від 30.04.2015), ОСОБА_8 (№ 001378 від 19.05.2015); з автомобіля ДАФ: вантаж курячого м'яса загальною вагою 11 144 кг., довіреність від імені ОСОБА_10 на автомобіль ДАФ, 4 товарно-транспортні накладні від 16.09.2015; з приміщення кафе Ветерок, яке розташовано на автодорозі сполученням Костянтинівка-Донецьк в районі повороту на м.Дзержинськ (блокпост): мобільний телефон IPhone-4S з 1 сім карткою; мобільний телефон Nokia RM-944 з 2 сім картками; Nokia 2710 с-2, Nokia 1800, LG за допомогою яких здійснювались телефонні дзвінки до свідка ОСОБА_9.
Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 365 КК України є тяжким злочином, покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим - позбавлення волі від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років
Слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування достатньо обґрунтований наведений перелік ризиків, що дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 обіймаючи посаду міліціонера відділення №2 взводу №2 оперативної роти №2 батальйону міліції громадської безпеки особливого призначення ГУМВС України в Дніпропетровській області, може незаконно впливати на свідка який проживає у м. Дніпропетровську, як особисто так і з боку своїх знайомих з числа працівників міліції, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, крім того, проживаючи в інший області проведення досудового розслідування, не маючи стійких соціальних звязків, маючи молодий вік, задовільний стан здоровя може переховуватися від органів досудового розслідування.
Доводи органу досудового слідства про те, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, достатнім обсягом доказів не підтверджені і з цих підстав судом до уваги не приймаються.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені пунктом 1,2,3 частини першої статті 177 КПК України, є визначеною законом підставою застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Що стосується доводів захисника та підозрюваного про відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то суд вважає їх необґрунтованими та такими, що нічим не підтверджуються. Обрати запобіжний захід у вигляді особистої поруки командиром підозрюваного - ОСОБА_11 неможливо, оскільки слідчому судді не надані особисті дані які характеризують його і свідчать про особливу довіру до нього, спроможність забезпечити ним належну поведінку підозрюваного і виконання покладених на підозрюваного обовязків.
Таким чином, враховуючи ту обставину, що сторонами кримінального провадження не надані інші докази, які б свідчили про достатність застосування до ОСОБА_1 більш мякого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання зазначеним вище ризикам, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати винятковий запобіжний захід тримання під вартою строком на 30 днів, який на думку слідчого судді буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження та уникнення ризиків зазначених в клопотанні.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Як видно, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого без застосування насильства або погрозою його застосування; злочину, що не спричинив загибель людей, стосовно ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні не обиралась застава, та не порушувалась ним.
Санкція ч. 3 ст. 365 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.
Підозрюваному ОСОБА_1 слід визначити розмір застави у розмірі 35 (тридцять пять) мінімальних заробітних плат, який визначений з урахуванням обставин кримінального правопорушення та його тяжкості, майнового та сімейного стану підозрюваного, помірність розміру застави для підозрюваного.
На підставі вищезазначеного, керуючись вимогами статей 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 194, 196, 395 КПК України, -
У Х В А Л И В:
Клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 задовольнити частково.
Обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на 30 (тридцять) днів, тобто до 16 жовтня 2015 року в Артемівському слідчому ізоляторі Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області.
На підставі ч. 4 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 35 (тридцять пять) мінімальних заробітних плат, що складає 42 630 (сорок дві тисячі шістсот тридцять) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 26288796, код банку 834016, рахунок 37317004001000, відкритий в ГУДКСУ в Донецькій області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
В разі внесення застави ОСОБА_1 або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обовязки:
1) не відлучатись із населеного пункту в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора, суду;
2) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
3) здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон.
Розяснити ОСОБА_1 наслідки невиконання покладених зобовязань. У разі невиконання обовязків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_1, будучи належним чином повідомлений, не зявився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, у розмірі, визначеному в даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_1 та заставодавець повинні виконувати покладені на них обовязки, повязані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з під-варти у звязку із внесенням застави, ОСОБА_1 вважається таким, що до цього застосовано запобіжний захід у виді застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Артемівського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області.
Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.
Копію ухвали направити в Артемівський слідчий ізолятор Державного департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора та слідчого.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом пяти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя: В.О. Заборський
Судове рішення № 50841270, Краматорський міський суд Донецької області було прийнято 19.09.2015. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 234/15787/15-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: