Ухвала суду № 50835741, 16.09.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

16 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді: Прокопчук Н.О.

суддів: Музичко С.Г., Панченко М.М.

при секретарі: Бусленко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 від імені та в інтересах ОСОБА_2

на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08 квітня 2015 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру стягнення аліментів і за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів.

Свої позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовувавтим, що в нього змінився матеріальний стан, оскільки на його утриманні перебувають його мати та бабуся, в яких незначна пенсія, погіршився їх стан здоров'я й вони потребують його допомоги. Крім того, він змушений винаймати квартиру, а також його заробіток носить минливий характер.

Враховуючи вказані ним обставини, просив зменшити розмір стягнутих з нього на утримання двох дітей аліментів з 1\3 частини його заробітку до 5 000 грн. на кожну дитину, щомісячно.

Відповідачка не погодилася з таким та звернулася із позовом про збільшення розміру аліментів, посилалась на незадовільний стан здоров'я дітей, необхідність відповідних витрат, зокрема лікування, відвідування санаторіїв, басейну, а також наявність витрат пов'язані із оплатою навчання тощо.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 08.04.2015 року у задоволенні обох позовів відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, ставиться питання про скасування рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зменшення розміру аліментів та ухвалення в цій частині нового рішення про стягнення з нього аліментів в твердій грошовій сумі по 5 000 грн. на кожну дитину. Апелянт посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процессуального права. Вважає, що судом не надано належної і повної оцінки тому, що на утриманні позивача за первісним позовом знаходяться непрацездатні мати та бабуся, які потребують матеріальної допомоги з його боку, що він змушений винаймати квартиру, а його заробіток є мінливим.

До суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 не з'явилися, повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні поштові повідомлення 00206809738610 та 0318617717301, долучені до справи.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

ОСОБА_3 та її представник за довіреністю ОСОБА_5 просили апеляційну скаргу відхилити, подали письмові заперечення, вважають, що ОСОБА_2 спроможний сплачувати аліменти на утримання кожного з дітей по 1\4 частини його заробітку.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зменшення розміру аліментів, суд виходив з того, що усі ті обставини, на які посилається позивач, як на підставу для зменшення розміру аліментів, зокрема, що на утриманні у нього знаходяться дві непрацездатні особи мати та бабуся, їх вік та стан здоров'я, були ураховані ще при визначенні розміру аліментів апеляційним судом при ухваленні судового рішення про стягнення аліментів. Крім того, вважав недоведеною зміну матеріального стану ОСОБА_2, а саме, що його заробітна плата зменшилась через відсутність роботи, скорочення тощо. Вважав, що заробіток ОСОБА_2 не є мінливим, оскільки він має постійне місце роботи, заробітну плату останній отримує регулярно і її розмір не має великої амплітуди коливань.

Колегія суддів з такими висновками суду погоджується і вважає їх правильними оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналогічне роз'яснення міститься у пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів".

Ст. ст.10,60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як убачається з матеріалів справи та установлено судом сторони перебували у зареєстрованому шлюбі від якого мають двох дітей: доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати з матір'ю.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 12.02.2014 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання дітей у розмірі 1\3 частини з усіх видів його заробітку.

Посилання апелянта на те, що суд не взяв до уваги обставини, які впливають на визначення розміру аліментів безпідставні.

При стягненні з відповідача на користь позивачки коштів на утримання дітей, обставини передбачені ст. 182 СК України, судом враховані в повній мірі, у тому числі й наявність в нього непрацездатних матері та бабусі, усі висновки суду належним чином вмотивовані.

ОСОБА_2 працює на постійній основі у ПрАТ «Авікомпанія «Міжнародні Авіалінії України» командиром повітряного судна, має постійну заробітну плату, тому суд дійшов обґрунтованого висновку, про відсутність підстав визначати розмір аліментів у твердій грошової сумі.

Доводи апеляційної скарги по суті є аналогічними доводам, якими ОСОБА_2 обґрунтовував свої позовні вимоги і були предметом ретельної перевірки суду першої інстанції та отримали належну правову оцінку.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції вважає, що об'єктивні підстави для зменшення розміру аліментів відсутні, висновки суду відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.

Всі висновки суду першої інстанції щодо пред'явлених у рамках даної справи позовних вимог повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Обставин, які б давали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга не містить.

Встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, суд першої інстанції ухвалив правильне по суті рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 від імені та в інтересах ОСОБА_2 -відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді:

Справа № 753/16386/14-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/9209/2015

Головуючий у суді першої інстанції: Цимбал І.К.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.