Ухвала суду № 50835714, 10.09.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції - Шаховніна М.О.

№ 22-ц/796/11096/2015 Доповідач - Борисова О.В.

Справа № 758/2638/15-ц

м. Київ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2015 року колегія суддів судової палати зрозгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Гаращенка Д.Р.

при секретарі: Івановій А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 25 червня 2015 року про залишення без задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю та поділ спільного сумісного майна,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2015 року позивач звернулася до Подільського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1, в якому просила суд:

- встановити факт проживання у фактичних сімейно-шлюбних відносинах ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в період з 1994 року по 05 січня 2015 року;

- визнати спільним сумісним майном ОСОБА_2 та ОСОБА_1 автомобіль Volkswagen Tiguan, днз НОМЕР_1;

- поділити автомобіль, набутий ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за час проживання у фактичних сімейно-шлюбних відносинах, шляхом виділення у приватну власність ОСОБА_1 автомобіля НОМЕР_1 та стягнення з останнього на користь ОСОБА_2 грошової компенсації у розмірі половини дійсної ринкової вартості автомобіля, а саме 166944,60 грн.;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі 200000 грн.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 12 травня 2015 року заяву представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про забезпечення позову по вказаній справі задоволено. Накладено арешт на автомобіль НОМЕР_2, 2012 року випуску, який належить на праві власності ОСОБА_1

В подальшому відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 25 червня 2015 року заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову - залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права просив ухвалу суду скасувати.

Посилається на те, що суд необґрунтовано зазначив про наявність спору між сторонами.

Зазначає, що автомобіль «Volkswagen Tiguan» він придбав на підставі кредитного договору та самостійно сплачував кредитні кошти.

Також зазначає, що на момент накладення арешту на вказаний автомобіль 12 травня 2015 року, останній вже був проданий 07 травня 2015 року третій особі ОСОБА_4 шляхом укладення розписки, а вказані обмеження перешкоджають ОСОБА_4 зареєструвати право власності на автомобіль, та порушують його законні права та інтереси.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити. Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечувала.

Заслухавши доповідь судді Борисової О.В., пояснення осіб, які з'явились, обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що заява про скасування заходів забезпечення позову обґрунтована тим, що спірний автомобіль проданий третій особі, проте суду не було надано належних доказів, що накладання арешту на автомобіль порушує права інших осіб та в матеріалах справи відсутні докази, що власником автомобіля є третя особа.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 12 травня 2015 року накладено арешт на автомобіль НОМЕР_3, рік випуску 2012, який належить на праві власності ОСОБА_1

Частиною 3 ст.151 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.3 ст.154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядав справу.

Звертаючись до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову ОСОБА_1 зазначив, що автомобіль на який накладено арешт був проданий третій особі ОСОБА_4

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що такі обґрунтування не можуть бути підставою для скасування заходів забезпечення позову, оскільки згідно з матеріалами справи автомобіль НОМЕР_3, рік випуску 2012, належить на праві власності ОСОБА_1, при цьому останнім не було надано доказів його продажу.

Посилання апелянта як на підтвердження своїх доводів на розписку складену 07 травня 2015 року між ним та ОСОБА_4 не заслуговують на увагу, оскільки не є відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України доказом того, що спірний автомобіль належить іншій особі.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо відсутності спору між сторонами, оскільки позивач звернулася до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю, поділ спільного сумісного майна та стягнення грошової компенсації, що свідчить саме про наявність спору і судом першої інстанції було обґрунтовано вирішено питання щодо забезпечення позову з урахуванням співмірності позовних вимог із заявленими позивачем вимогами.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не звернув увагу на те , що заявником не були дотримані вимоги передбачені ст.151 ЦПК України на час звернення із заявою про забезпечення позову та суд першої інстанції необґрунтовано постановив ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль не приймає до уваги, оскільки ухвала Подільського районного суду м. Києва від 12 травня 2015 року відповідачем не оскаржується та відповідно не є предметом даного апеляційного розгляду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Таким чином ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог процесуального законодавства, внаслідок чого підстав для її скасування, з мотивів викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.ст.218, 303, 304, 307, 312, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 25 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: