Постанова № 5083273, 27.11.2008, Рівненський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-4764/08

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

27 листопада   2008 року                           12 год. 55 хв.                                              м. Рівне     

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Анікушин В.М.  та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивач: представник Лавренчук Т.В. ;

відповідач 1: Державна податкова інспекція в м.Рівне – представники Коритнюк В.О., Костевич Т.О.;

відповідач 2: Головне управління Державного казначейства України у Рівненській області  - представник Гнатишин К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Л.Д. - Кар” до Державної податкової інспекції в м.Рівне та Головного управління Державного казначейства України у Рівненській області  про визнання протиправною бездіяльності відповідача 1 та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та процентів на суму бюджетної заборгованості, суд, -

В С Т А Н О В И В :

     Позивач – Товариства з обмеженою відповідальністю “Л.Д. - Кар” звернулося до Державної податкової інспекції в м.Рівне та Головного управління Державного казначейства України у Рівненській області  з позовом   про визнання протиправною бездіяльності відповідача 1 та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2007року в розмірі 55 932грн та процентів на суму бюджетної заборгованості в розмірі 2647,96грн.. В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, пославшись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач 1 проти позову заперечує, про що подав письмові заперечення. В обґрунтування своїх заперечень вказує на те, що з питань достовірності відшкодування податку на додану вартість за лютий 2007року відповідачем проведено перевірку позивача, за результатами, якої суму бюджетного відшкодування не підтверджено та прийнято податкові повідомлення-рішення згідно якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за лютий 2007року на суму 13809 грн.. Також зазначив, що остаточного рішення суду за результатами оскарження  відповідачем  рішень суду першої та апеляційної інстанції немає. Просить в задоволенні позову відмовити. Подане клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням за наслідками розгляду касаційної скарги ДПІ у м.Рівне на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду  від 02.06.2008року у справі №22а-1913/08 представником відповідача 1  відкликане, у  зв’язку з відсутністю доказів прийняття Вищим адміністративним судом до касаційного провадження поданої відповідачем 1 касаційної скарги на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду  від 02.06.2008року у справі №22а-1913/08.  

      Відповідач 2 - Державне казначейство України у Рівненській області,   письмових заперечень на позов не подавав. Представник відповідача 2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав наведених представником відповідача 1.  Крім того, вказав, що станом на дату розгляду справи податковий орган не надав відповідачу 2  висновку про відшкодування позивачеві ПДВ.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази,  оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд  вважає, що адміністративний позов слід задоволити частково.

При цьому,  суд виходив з наступного.

            Із матеріалів справи вбачається, що позивач подав   відповідачу 1 податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2007року, розрахунок суми бюджетного відшкодування та відповідну заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі  55 932,00грн..

         У період з 17.04.2007року по 23.04.2007року  посадовими особами відповідача 1  (на підставі направлень та наказу на перевірку) здійснено  виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі іменовано названий податок-ПДВ) на рахунок платника податку за лютий 2007року. Результати вказаної перевірки оформлені  актом від 26.04.2007року № 320/48/23-309/22555135.  За наслідками вказаного акту перевірки  відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000062344/0/23-318 від 07.05.2007року,  №0000062344/1/23-318 від 23.05.2007р., №0000062344/2/23-318 від 31.07.2007року згідно яких позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за лютий 2007року на суму 13809 грн.

       Зазначені податкові повідомлення –рішення були оскаржені позивачем в судовому порядку. За результатами вказаного оскарження Господарським судом Рівненської області  11.09.2007року винесено постанову у справі №2/295 про визнання їх нечинними. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду  від 02.06.2008року у справі № 22а-1913/08 апеляційну скаргу ДПІ у м.Рівне залишено без задоволення, а назване рішення суду без змін. Відповідно до ст. 254 КАС України постанова Господарського суду  Рівненської області у справі №2/295 від 11.09.2007року набрала законної сили. Таким чином, названим рішенням суду було спростовано обставини, наведені відповідачем, щодо завищення позивачем бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість за лютий 2007року в розмірі  13809 грн..

         Відповідачем не надано доказів, щодо відкриття судом касаційної інстанції касаційного провадження  за касаційною скаргою відповідача на  ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду  від 02.06.2008року у справі № 22а-1913/08 та  постанову  Господарського суду  Рівненської області у справі №2/295 від 11.09.2007року, а відтак у суду відсутні підстави щодо застосування  п.п. 7.7.8 п. 7.8 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (далі по тексту іменовано –Закон Про ПДВ).

        Відповідно до пп.7.7.5 ст.7 Закону «Про ПДВ» податковий орган наділений повноваженнями щодо   проведення позапланової виїзної перевірки платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.Така перевірка повинна бути проведена протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації. Після закінчення перевірки податковий орган зобов’язаний у п’ятиденний термін надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

       Підставою для отримання відшкодування податку на додану вартість є дані виключно податкової декларації за звітний період (п.п 7.7.4 ст.7 Закону України “Про ПДВ”, п. 2.2 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затверд. Наказом ДПА України та Головного Управління Державного казначейства України N 209/72 від 02.07.97р., зареєстров. в Мінюсті за  N 263/2067 18.07.1997року). Відшкодування податку на додану вартість при настанні терміну проводиться згідно з рішенням платника податку, яке відображене в податковій декларації (п. 2.4 Порядку відшкодування податку на додану вартість).

         Відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів  або за рішенням суду (п. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість) .

       З матеріалів справи вбачається, що постановою Господарського суду Рівненської області у справі №2/295 від 11.09.2007року було встановлено, що позивач правомірно відніс до бюджетного відшкодування за лютий 2007року податок на додану вартість в  сумі 55 932грн. 00коп.. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. В розгляді вказаної справи участь брали, як позивач так і відповідач 1.

       Отже, позивачем доведено обставини щодо правомірного віднесення ним сум ПДВ до бюджетного відшкодування за лютий 2007року в сумі  55 932грн. 00коп..

         Рішення  позивача відображене в декларації з ПДВ за лютий 2007року про повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість (шляхом  перерахування грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує) відповідає приписам ст. 7 Закону України «Про ПДВ» . 

    08.07.2008року позивач  звертався до відповідача з листом № 08/07, в якому просив здійснити відшкодування суми ПДВ в розмірі 55 932грн. за лютий 2007року. Відповідач листом від 14. 07.2008року № 30775/23-329 відмовив позивачу  в названому відшкодуванні.

        Виходячи із змісту підпунктів 7.7.5, 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону Закон Про ПДВ, п. 2.1-2.4 Порядку відшкодування податку на додану вартість право на відшкодування податку на додану вартість є матеріальним правом Позивача, захист якого гарантовано частиною першою ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.97р. і відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

       Ненадання відповідачем органу державного казначейства відповідного висновку щодо    бюджетного відшкодування податку на додану вартість та не проведення такого відшкодування податку на додану вартість порушило належні   позивачу права на своєчасне отримання  (в повному обсязі)  відшкодування із бюджету сум податку на додану вартість.

        Відповідно до п. 1.3, 6.2. Порядку відшкодування податку на додану вартість, платник податку має право в будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків. Під бюджетною заборгованостю з податку на додану вартість розуміють - суми, не відшкодовані платнику протягом визначених законодавством термінів відшкодування.

         Відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів (форма наведена в додатку 2) або за рішенням суду. На підставі висновків про відшкодування податку на додану вартість органи Державного казначейства України протягом п'яти днів своїми платіжними дорученнями перераховують кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, указаний у висновку чи рішенні суду (4.1, 4.3 названого Порядку).

     Стосовно ж вимоги про стягнення процентів на суму бюджетної заборгованості в розмірі 2647,96грн., то вказана вимога не підлягає до задоволення, оскільки  п.п.7.7.8 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» (який до   07.07. 2005року  передбачав нарахування пені на суму бюджетної заборгованості з ПДВ, що не відшкодована в установлені строки) було викладено Законом  України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законів України»  від 07.07.2005 р. N 2771-IV в новій редакції. Вказана редакція названого підпункту закону не передбачає  права платника податку на нарахування пені на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

      Порядок відшкодування податку на додану вартість (затверд. Наказом ДПА України та Головного Управління Державного казначейства України N 209/72 від 02.07.97р., зареєстров. в Мінюсті за  N 263/2067 18.07.1997року) було прийнято на виконання Закону України «Про ПДВ». У зв’язку з викладенеям в новій редакції  п.п.7.7.8 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» до п. 6.3 та п. 6.4  вказаного порядку (які передбачають нарахування пені на суму бюджетної заборгованості) зміни внесені не були.        

         Вказаний порядок є підзаконним нормативно-правовим актом, відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі виникнення колізії між підзаконним нормативно-правовим актом та законом, застосуванню підлягають положення закону. Таким чином, положення названих пунктів порядку не відповідають п.п.7.7.8 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», відтак не підлягають до застосування.

         За наведених обставин, позовні  вимоги позивача слід задоволити частково.  

         Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.         Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Л.Д. - Кар” задоволити частково.

2.         Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м.Рівне по ненаданню в установлений Законом України “Про податок на додану вартість” строк Головному управлінню Державного казначейства України в Рівненській області, а саме Управлінню Державного казначейства України у м.Рівне, висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету для Товариства з обмеженою відповідальністю “Л.Д. - Кар” на розрахунковий рахунок за лютий 2007 року в розмірі 55932 грн.

3.         Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у Рівненській області (код ЗКПО 22585490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Л.Д. - Кар”(код ЄДРПОУ 33982652) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 55932 грн. (п’ятдесят п’ять тисяч дев’ятсот тридцять дві гривні) шляхом перерахування вказаної суми бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “Л.Д. - Кар”№ 2600701002456 в ВАТ “Кредобанк” в м.Рівне, МФО 333670.

4.         В задоволенні решти позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю “Л.Д. - Кар” відмовити. 

5.         Присудити з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Л.Д. - Кар” судовий збір в сумі 559,32 грн. за позовною вимогою майнового характеру та 3,40 грн. за позовною вимогою немайнового характеру.

6.         Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. 

                    Суддя                                                                                              С.М.Шевчук

Повний текст постанови складено та підписано  02.12..2008року