Ухвала суду № 50831142, 24.07.2015, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9001/15-ц

4-с/357/22/15

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2015 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Цуранов А. Ю.

при секретарі - Бондаренко Н. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Біла Церква скаргу ОСОБА_1 про скасування постанови відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві від 03.04.2015 року,

В С Т А Н О В И В :

До Білоцерківського міськрайонного суду надійшла вищевказана скарга в якій ОСОБА_1, посилаючись на ст.ст. 383-389 ЦПК України, ст. 83 Закону України «Про звернення громадян» та Закон України «Про виконавче провадження», просив скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві від 03.04.2015 року.

В судовому засіданні ОСОБА_1 скаргу підтримав та просив її задовольнити.

При цьому зазначив, що оскаржувана ним постанова державного виконавця від 03.04.2015 року отримана ним лише 12.06.2015 року.

Державний виконавець в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення заявника скарги та дослідивши матеріали справи, судом встановлено.

11.06.2014 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області видано виконавчий лист по справі № 357/14106/13-к про стягнення з ПАТ «Дельта Банк» на користь ОСОБА_1 в сумі 156 889,45 грн.

10.12.2014 року постановою головного державного виконавця Ченківського О.О. відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві приєднано виконавче провадження № 44315033 з примусового виконання виконавчого листа №357/14106/13-к до зведеного виконавчого провадження № 45792230 ВДВС Печерського РУЮ у м.Києві.

03.04.2015 року постановою головного державного виконавця Ченківського О.О., згідно п. 9 ч. 1 ст. 37 та ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», зупинено виконавче провадження за виконавчим листом № 357/14106/13-к.

Постанова мотивована посиланнями на ту обставину, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 року № 150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 року № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк», згідно з яким з 03.03.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк».

Згідно ст. 124 Конституції України, ст. 14 ЦПК України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Чинним законодавством України у разі невиконання судових рішень, які набрали законної сили, передбачена процедура їх примусового виконання.

Так, статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (ст. 2 цього Закону).

Статтею 383 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Обставини, що зумовлюють обовязкове зупинення виконавчого провадження, порядок і строки його зупинення передбачені ст.ст. 37, 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Процедура повернення вкладу у разі ліквідації банку встановлена спеціальним Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», за положеннями якого з дня призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, припиняються всі повноваження органів управління банку та наступають наслідки, встановлені ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затверджує перелік вимог кредиторів, після чого задоволення цих вимог здійснюється в порядку черговості, встановленої ст. 52 вказаного Закону.

Запровадження процедури тимчасової адміністрації банку-боржника являється безумовною підставою для зупинення виконавчого провадження, у зв'язку з чим 03 квітня 2015 року з посиланнями на п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено відповідну постанову.

Разом з цим, доводи скаржника щодо порушення державним виконавцем вимог ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» в частині дотримання ним строків направлення постанови, не можуть бути підставою для її скасування.

Зважаючи на те, що державний виконавець зобов'язаний діяти в межах своїх повноважень і лише у спосіб, що передбачений Конституцією і законами, які зобов'язують його зупинити виконавче провадження на період тимчасової адміністрації банку-боржника, доводи скарги стягувача про незаконність оскаржуваної постанови не відповідають фактичним обставинам справи, тому суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні даної скарги.

Керуючись ст. 387 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні скарги ОСОБА_1 про скасування постанови відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві від 03.04.2015 року відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_2