Рішення № 50813469, 21.09.2015, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/1764/15-ц

Провадження № 2/577/625/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2015 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді Кравченка В.О1.

при секретарі Мирошниченко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Конотопі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної слу1жби Конотопського МРУЮ, Центр надання послуг, повязаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м.Конотоп та Конотопського району, Конотопська міська державна нотаріальна контора про визнання права власності на частину спільного сумісного майна,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, уточнивши вимоги, просить визнати за нею право власності на 1/2 частину автомобіля ВАЗ 21070, реєстраційний номер НОМЕР_1 та на 7/10 частин автомобіля Богдан 211040, реєстраційний номер НОМЕР_2, а також на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

На обгрунтування позову зазначила, що вказані транспортні засоби були придбані у період шлюбу з ОСОБА_4 за спільні кошти подружжя. Так, автомобіль ВАЗ 21070 придбавався у 2005 році, а автомобіль Богдан 211040 у 2013 році. На купівлю останнього авта у них не вистачало коштів, а тому 35000 грн. вона позичила у ОСОБА_5, оформивши відповідну боргову розписку у Вирівській сільській раді. Пять тисяч вони з чоловіком встигли повернути, а решту 30000 грн. стягнуто з неї за судовим рішенням вже після смерті ОСОБА_4

Крім того, її чоловік ОСОБА_4 мав на праві власності квартиру АДРЕСА_1, яку придбав ще до реєстрації шлюбу. У 2013 році вони за спільні кошти зробили у квартирі капітальний ремонт, а тому вважає цю нерухомість обєктом спільної сумісної власністі подружжя та, на підставі ч.1 ст.62 СК України, просить визнати за нею право власності на 1/2 частину. 13.02.2014 року її чоловік ОСОБА_4 помер. На теперішній час вирішується питання про розподіл спадщини між спадкоємцями, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_6 підтримала вимоги і наполягає на задоволенні.

Відповідач ОСОБА_3 заперечує задоволенню вимог при цьому пояснив, що спірні автомобілі були придбані за його особисті кошти, а квартира ще до одруження його сина ОСОБА_4 з позивачкою.

Представники відповідача ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_7, а також за угодою адвокат ОСОБА_8 просять відмовити у задоволенні позову, при цьому, кожен окремо, послались на те, що спірні автомобілі купивалися за кошти ОСОБА_3, а квартира належала на праві власності ОСОБА_4, ще до реєстрації шлюбу з ОСОБА_1 Ремонт проведений у цьому житлі за спільні кошти подружжя не може бути підставою для визнання права власності за позивачкою на 1/2 частину.

Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши представлені докази приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За приписом ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У ч.1 статті 70 СК України зазначено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно зі ч.1 ст.62 СК України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Судом встановлено, що 19.11.1999 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був зареєстрований шлюб (а.с.6). За час шлюбу ними за спільні кошти були придбані автомобілі ВАЗ 21070 у 2005 році та Богдан 211040 у 2013 році. Дана обставина підтверджується актами прийому-передачі в яких зазначено, що автомобілі приймав ОСОБА_4 (а.с.8,11), а також квитанцією від 04.10.2005 року про сплату коштів за автомобіль ВАЗ 21070 особисто ОСОБА_4

Також, на переконання суду, доведений факт отримання 30.12.2013 року ОСОБА_1 від ОСОБА_5 позики в сумі 35000 грн. на придбання автомобіля Богдан 211040, з яких 5000 грн. було повернуто за життя ОСОБА_4, а 30000 грн. стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 за судовим рішенням від 22.01.2015 року вже після смерті ОСОБА_4, померлого 13.02.2014 року (а.с.7).

Наведене підтверджується судовим рішенням від 22.01.2015 року (а.с.10), розписками (а.с.110,111), матеріалами цивільної справи №2/577/96/15, а також показами свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_5

Таким чином достоменно встановлено, що ці транспортні засоби є обєктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4, а тому за ОСОБА_1 слід визнати 1/2 частину права власності на автомобіль ВАЗ 21070 та, з урахуванням стягнення особисто з неї боргу в сумі 30000 грн. вже після смерті чоловіка-спадкодавця, які раніше були використані на придбання автомобіля Богдан 211040, з огляду на полаження ст.1231 ЦК України, частка позивачки у праві власності на це майно повинна складати 7/10.

Отже, у цій частині позов доведений, а тому підлягає задоволенню.

Доводи відповідача ОСОБА_3 про придбання зазначених транспортних засобів за його особисті кошти не заслуговують наувагу суду, оскільки жодним доказом не підтверджуються.

Щодо вимог про визнання права власності за позивачкою на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, то вони задоволенню не підлягають виходячи із наступного.

Згідно договору купівлі-продажу від 07.02.1997 року (а.с.9) та довідки КП Конотопське МБТІ (а.с.12) спірна квартира належить на праві власності ОСОБА_4 і придбана останнім до реєстрації шлюбу з ОСОБА_1

За змістом ч.1 ст.62 СК України особисте майно дружини, чоловіка може бути визнане обєктом права спільної сумісної власності подружжя за наявності сукупності таких умов, як істотність збільшення вартості майна, збільшення такої вартості саме за час шлюбу, а також за наявності спільних трудових чи грошових затрат обох з подружжя або затрат другого з подружжя.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи ринкова вартість спірної квартири, станом на 05.01.2012 року, становила 103300 грн., що у доларовому еквіваленті на той час (при курсі НБУ 7,99 грн. за долар) 12930 дол. США. У 2013 році за спільні кошти подружжя ОСОБА_1 у цьому житлі був зроблений ремонт вартість якого, станом на 17.07.2015 року, становить 31558 грн. або 1435 дол. США при курсі НБУ 21,99 грн. за дол. Ринкова вартість квартири, станом на 17.07.2015 року, складає 343800 грн. або 15634 дол. США при курсі НБУ 21,99 грн. за дол. (а.с.69-103).

Шляхом аріфметичного підрахунку процентне відношення проведених ремонтних робіт до ринкової вартості квартири становить 9,18%, а зростання вартості квартири 20,9%, що не може вважатися істотним збільшенням.

Крім того, слід зауважити, що фактичне збільшення вартості відбулось внаслідок девольвації національної валюти та інфляційних процесів.

За таких обставин спірна квартира не може бути визнана обєктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1, що виключає визнання права власності за позивачкою на 1/2 частину.

Судові витрати повинні бути розподілені пропорційно до розміру задоволених вимог (ст.88 ЦПК України).

Керуючись: ст.ст. 60, 62, 70, 1231 СК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-214 ЦПК України

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину автомобіля ВАЗ 21070, 2005 року випуску, двигун №21038199582, кузов №ХТА21070052243800, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 7/10 частин автомобіля Богдан 211040, 2013 року випуску, двигун №211243198652, кузов №Y6L211040DL241573, реєстраційний номер НОМЕР_2.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судового збору по 243 грн. 60 коп. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_1 у прибуток держави судовий збір в сумі 1386 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Конотопський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення.

Суддя Кравченко В. О.