Рішення № 50811102, 04.09.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7017/15

Головуючий у першій інстанції Рева С. В.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2015 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі :

головуючого - судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Дрішлюка А.І., Мартинової К.П.,

при секретарі - Решетник М.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси на рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси, Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» про стягнення матеріальних збитків та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до УПФ України у Київському районі м. Одеси та остаточно просив стягнути з ДП «Одеський морський торговельний порт» моральну шкоду в сумі 40 000 грн., стягнути з УПФ України у Київському районі м. Одеси матеріальний збиток в сумі 20 429,31 грн., посилаючись на те, що внаслідок неправомірних дій працівників відділу кадрів ДП «Одеський морський торговельний порт» в трудову книжку позивача була внесена неправильна назва його посади, що стало наслідком значних труднощів при вирішенні питання щодо призначення пенсії останньому. Через вказані дії ДП «Одеський морський торговельний порт» позивач протягом більш двох років був змушений збирати необхідні документи, витрачати свій час, що завдало йому моральну шкоду, яку позивач оцінює в розмірі 40000 грн.

Стосовно вимог до Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси, позивач зазначає, що у зв'язку з необґрунтованою відмовою у призначенні пільгової пенсії та несвоєчасної її виплати позивачу, у відповідності до ст.625 ЦК України з УПФ України в Київському районі м. Одеси слід стягнути матеріальний збиток в розмірі 20 429,31 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14.07.2015 року частково задоволено позов ОСОБА_2 Стягнуто з УПФ України у Київському районі м. Одеси на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 20429,31 грн. та судовий збір в розмірі 243,60 грн. В решті позову відмовлено.

У апеляційній скарзі УПФ України у Київському районі м. Одеси, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга УПФ України у Київському районі м. Одеси підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що постановою Київського районного суду м. Одеси від 02.10.2014 року у справі № 520/4829/14-а задоволено позов ОСОБА_2 до УПФ України у Київському районі міста Одеси про визнання незаконним рішення про відмову в призначенні пільгової пенсії та зобов'язання призначити пенсію за Списком № 2. Визнано незаконним рішення від 15.04.2013 року №41959, яким УПФ України в Київському районі міста Одеси відмовило ОСОБА_2 в призначенні пенсії за Списком № 2, зобов'язано УПФ України в Київському районі міста Одеси призначити та виплатити ОСОБА_2 пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 з моменту його звернення за призначенням цієї пенсії, тобто з 16.10.2012 року.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014 року постанову Київського районного суду м. Одеси від 02.10.2014 року у справі № 520/4829/14-а змінено, а саме абзац третій постанови викладено у наступній редакції: «Зобов'язати УПФ України у Київському районі міста Одеси призначити та виплатити ОСОБА_2 пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 з 23 жовтня 2013 року».

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків у вигляді суми інфляції та 3% річних, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виникли правовідносини, що випливають із грошових зобов'язань, а тому можна застосовувати положення ст. 625 ЦПК України. При цьому суд послався на правову позицію Верховного Суду України щодо застосування ст. 625 ЦК України викладену у постанові від 14.11.2011 року, яка прийнята за результатом перегляду судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, у справі № 6-40цс11.

Проте із такими висновками суду погодитися не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Верховний Суд України дійшов висновку про те, що грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів. Грошовим зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом цих норм, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, при відшкодуванні шкоди відбувається відновлення порушеного стану потерпілого, який стає кредитором (стороною зобов'язання) у правовідношенні майнового змісту. Тобто відшкодування шкоди завдавачем це не несення ним додаткової або іншої відповідальності, а виконання його обов'язку, який виник з факту завдання шкоди.

Однак, суд першої інстанції не врахував, що між ОСОБА_2 та УПФ України у Київському районі м. Одеси виникли правовідносини, що випливають із призначення, перерахунку і виплати пенсій, які регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і правовідносини між ними не є цивільно - правовими.

Право на пільгову пенсію ОСОБА_2 було відновлено судом шляхом ухвалення постанови Київського районного суду м. Одеси від 02.10.2014 року та постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014 року про зобов'язання нарахувати пенсію, зазначені рішення суду УПФ України в Київському районі м. Одеси були виконані в січні 2015 року, заборгованість в розмірі 42000,00 грн. була виплачена за рішеннями суду і до того часу зазначена пенсія не нараховувалась.

За таких обставин, між ОСОБА_2 з однієї сторони та УПФ України в Київському районі м. Одеси, як органом державної виконавчої влади, з іншої сторони не існує грошового зобов'язання, тому дія статті 625 ЦК України не розповсюджується на правовідносини, які виникають із пенсійного забезпечення громадян.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на викладені обставини.

Керуючись ст.ст.304,п.2ч.1ст.307,309,313,314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 липня 2015 року в частині задоволення позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про стягнення збитків скасувати, ухвалити нове.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про стягнення збитків у вигляді суми інфляції та 3% річних відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: