Рішення № 50809382, 16.09.2015, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/20336/14-ц

Провадження 2/521/1303/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" вересня 2015 р. Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючогосудді - Мазун І.А.,

при секретарі Бурдейного В.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи -ОСОБА_3, ОСОБА_4, орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» про витребування майна, -

В С Т А Н О В И В:

До Малиновськго районного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_4, про витребування майна, в якому вказував на те, що рішенням апеляційного суду Одеської області від 24.10.2013р. скасовано заочне рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 14.03.2011р. та частково задоволені його позовні вимоги до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, визнання права власності на 1/2 частину рухомого та нерухомого майна. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 04.12.2008р. квартири АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Позивач вказує, що за ним визнано право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 та право власності на 1/2 частину автомобіля НОМЕР_1 1999 року випуску. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про визнання його добросовісним набувачем відмовлено. Однак, він, як власник ? частини вказаної квартири, не може користуватися своєю нерухомістю, оскільки відповідачка перешкоджає йому у цьому.

Посилаючись на викладене, позивач просить витребувати від ОСОБА_2 та передати ОСОБА_1 ? частину квартири АДРЕСА_3, загальною площею 43кв.м., житловою площею -18,2 кв.м.

Протокольною ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 26.05.2015 року до участі у справі в якості третіх осіб залучено орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради та Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк». Також протокольною ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 30.06.2015р. до у часті у справі залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3, який зареєстрований та проживає у спірній квартирі.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали свої позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Відповідачка та третя особа ОСОБА_3 а також представник органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради заперечували проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є добросовісними набувачами зазначеної квартири.

Треті особи ОСОБА_4 та представник ПАТ «ВТБ Банк» в судове засідання не з»явилися, сповіщені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши учасників процесу, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

В судовому засіданні встановлено, що у січні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, визнання права власності на 1/2 частину майна, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що в період шлюбу з ОСОБА_4 ними придбаний автомобіль ВАЗ-21053 та 11.10.2004р., від імені ОСОБА_4, був укладений договір №72 про часткову участь у будівництві житла з ТОВ «Адмірал-Будінвест» на будівництво однокімнатної квартири. Кошти за квартиру були сплачені спільно. 04.12.2008р. відповідачка за договором купівлі-продажу, без його згоди, продала квартиру АДРЕСА_4 ОСОБА_5 Позивач вважав, що спірна квартира є його та відповідачки ОСОБА_4 спільною сумісною власністю подружжя і тому при укладенні договору купівлі-продажу від 04.12.2008р. необхідно було отримати його дозвіл, як другого з подружжя, однак цього зроблено не було і тому вказаний договір підлягає визнанню недійсним. В подальшому представник позивача ОСОБА_6 уточнив позовні вимоги та просив визнати за позивачем право власності на 1/2 частку автомобіля та стягнути з ОСОБА_4 на його користь компенсацію 1/2 вартості вказаної квартири в розмірі 195000грн.. У березні 2007 р. ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом про поділ майна подружжя, посилаючись на те, що спірну квартиру вона придбала за особисті кошти, які були отримані нею в борг та від продажу земельної ділянки в с.Алтестово. У грудні 2010р. ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про визнання його добросовісним набувачем квартири АДРЕСА_4 та стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 вартість 1/2 частини спірної квартири.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 14.03.2011р. позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину автомобіля, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 195 тис. грн., що дорівнює вартості 1/2 частини квартири АДРЕСА_4. Зустрічний позов ОСОБА_4 залишено без розгляду. Зустрічний позов ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано ОСОБА_5 добросовісним набувачем вказаної квартири.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 24.10.2013р. заочне рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 14.03.2011р. скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 04.12.2008р. квартири АДРЕСА_4, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 2414. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину вказаної квартири та на 1/2 частину автомобіля. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 відмовлено.

Згідно до ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджаєтся своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст.ст. 321, 391 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно договору купівлі-продажу від 09.09.2011р. ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_5, передавши її в іпотеку ПАТ «ВТБ Банк», про що свідчить іпотечний договір від 09.09.2011р.

Відповідно рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 19.03.2015р. позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності у зв»язку з тим, що заяву про державну реєстрацію прав, пов»язаних з відчуженням нерухомого майна подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна і крім того, право власності на об»єкт нерухомого майна зареєстровано за іншою особою.

Згідно довідки про склад сім»ї та прописку від 10.03.2015р. у квартирі АДРЕСА_3 зареєстровані: ОСОБА_2, ОСОБА_3 а також їхній неповнолітній син ОСОБА_7.

Згідно до п.10 Постанови Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» N 9 від 06.11.2009р. реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину. Норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. Відповідно до п.3 ч.1 ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, оскільки рішенням апеляційного суду Одеської області від 24.10.2013р. визнано недійсним договір купівлі-продажу від 04.12.2008р. квартири АДРЕСА_4, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 2414 та визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_4, вимоги позивача щодо витребування ? частини вказаної квартири у відповідачки є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Керуючись 10, 11, 60, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 316, 317, 319, 321, 388 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» про витребування майна задовольнити.

Витребувати від ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) та передати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3) ? частину квартири АДРЕСА_3, загальною площею 43кв.м., житловою площею -18,2 кв.м.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк зі дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН