Постанова № 50808809, 14.09.2015, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Комінтернівський районний суд Одеської області

Справа № 504/1410/15-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2015смт. Комінтернівське

Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Добров П.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області, про визнання дій неправомірними, зобовязання призначити, нарахувати та виплатити пенсію, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області, яким просив визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Комінтернівському районі Одеської області щодо відмови у призначенні (перерахунку) пенсії позивача, скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області № 8 від 21.03.2014 р. про відмову у призначенні (перерахунку) пенсії, зобовязати Управління Пенсійного фонду України у Комінтернівському районі Одеської області призначити позивачу пенсію по інвалідності з 14.11.2013 р. по 12.10.2015 р. та нарахувати і виплатити пенсію по інвалідності з 14.11.2013 р.

13.07.2015 року представник Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області подав заперечення, вважав позовні вимоги необґрунтованими, посилаючись на наступне.

ОСОБА_1 отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». 14 листопада 2013 року він звернувся до Управління пенсійного фонду України про перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за інвалідністю відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Пенсія була призначена з 14.11.2013 р., а 30.12.2013 р. пенсійна справа була направлена до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в порядку контролю та повернута із зауваженнями.

Відповідно до абз.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, за твердженням відповідача, підстав для розрахунку пенсії з урахуванням заробітної плати, визначеної відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» не має.

Розглянувши у порядку письмового провадження позову заяву, документи, додані до позовної заяви, заперечення відповідача, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області позивачу була призначена пенсія відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Далі - Закон № 2262-ХІІ).

У листопаді 2013 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії по інвалідності, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», надавши довідку МСЕК серія 10 ААВ № 583803(захворювання, повязане із захистом Вітчизни.).

Розпорядженням Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області № 201236 від 26.12.2013 р. позивачу призначена пенсія по інвалідності щомісячно в сумі з 14.11.2013 р. 5970,87 грн., з 01.12.2013 р. по 31.10.2014 р. 5992,87 грн.

В подальшому позивач отримав від відповідача листа за № 1158/06/1 від 03.04.2014 р., яким його повідомлено про прийняття Управлінням Пенсійного фонду у Комінтернівському районі Одеської області рішення № 8 від 21.03.2014 р. про відмову у призначенні (перерахунку) пенсії та необхідності відшкодувати переплату в розмірі 20516,58 грн. Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, в тому числі військовослужбовців, визначено Конституцією України, Законами України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991р. , «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003р. , "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 р., "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-XII, «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на їх забезпечення у випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообовязковим соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ та організацій і інших джерел соціального забезпечення.

Ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» державою Україна гарантується право громадян на пенсійне забезпечення. Ст.ст.7, 81 передбачено, що особи мають право звернутися до органу пенсійного забезпечення для призначення (перерахунку) пенсії в будь-який час після отримання права на неї або за місцем роботи (для працюючих осіб), або до органів пенсійного забезпечення за місцем проживання.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Статтею 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

У відповідності до п.8 ч.1.ст.11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, Службі безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також в органах Міністерства внутрішніх справ України

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону N 2262 встановлено, що особам, звільненим з військової служби, іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей може призначатися (за їх бажанням) пенсія на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому для обчислення пенсій враховуються всі види грошового забезпечення, що отримували зазначені особи, які мають право на пенсію за цим Законом, перед звільненням зі служби.

Відповідно до пунктів 1 і 9 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» (далі Закон), платниками єдиного внеску є військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), особи рядового і начальницького складу.

Зазначене кореспондується з ч.2. ст. 14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої страхувальниками є підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу, - для осіб, зазначених у пунктах 7 - 9, 12 - 14, 17 і 18 статті 11 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія) та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України N 2262 пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу було призначено, а в подальшому відмовлено у призначенні (перерахунку) пенсії відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» у звязку з відсутністю підстав.

Однак, доводи відповідача не приймаються до уваги, оскільки з системного аналізу викладених норм вбачається, що військовослужбовці підлягають загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню та мають право на отримання пенсії із солідарної системи, відповідно до вимог Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Суд вважає, що, враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, сторони повинні надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень. На думку суду, відсутні беззаперечні докази того, що, приймаючи оскаржуване рішення №8 від 21.03.2014 р., відповідач діяв на підставі закону. Виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів у справі, суд вважає, що твердження позивача є обґрунтованим і такими, що не спростовані відповідачем.

Відповідно до норм ст.162 КАС України суд приймає постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Таким чином, зважаючи на завдання та принципи адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність відновлення порушених прав та інтересів осіб шляхом задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 6,7,8,9, 12, 17,18, 21, ч. 4 ст.70, 94,99, 100, 158,160, 162, 167, 185, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Комінтернівському районі Одеської області щодо відмови у призначенні (перерахунку) пенсії ОСОБА_1.

Скасувати рішення Управління пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області № 8 від 21.03.2014 р. про відмову у призначенні (перерахунку) пенсії ОСОБА_1.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності з 14.11.2013 р. по 12.10.2015 р.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності з 14.11.2013 р.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Комінтернівський районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: П.В.Добров