Ухвала суду № 50806139, 09.07.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1411/2300/12 09.07.2013 09.07.2013 09.07.2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/784/469/2013р. Головуючий 1-ї інстанції Саукова А.А.

Категорія: ч. 3 cт. 185 КК України Суддя апеляційної інстанції ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2013 року. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

Головуючого Дзюби Ф.С.

суддів: Фаріонової О.М., Кателіна В.П.

лри секретарі Рябеженко А.А.,

за участю прокурора-Брек Г.С.,

захисників: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

засуджених: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

потерпілої ОСОБА_9,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження за апеляціями засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_7, адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_8, адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_5, потерпілої ОСОБА_9 на вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 29.03.3013р., яким:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, в силу ст.. 89 КК України не судимого

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до 4-х років позбавлення волі.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до 3-х років 9-ти місяців позбавлення волі.

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимого

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до 3-х років 6-ти місяців позбавлення волі.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, в силу ст.. 89 КК України не судимого

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до 3-х років позбавлення волі.

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_8, не судимого

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до 3-х років позбавлення волі.

Постановлено стягнути у солідарному порядку в рахунок відшкодування майнової шкоди: з засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8

- 48872 грн. на користь ТОВ «Надбузьке»;

- 1200 грн. на користь потерпілого ОСОБА_11;

- 610 грн. на користь потерпілого ОСОБА_12;

- 6180 грн. 78коп. на користь ТОВ «Агро-Капітал-Інвест»;

- 15500 грн. на користь потерпілої ОСОБА_13;

- 14220 грн. 24коп. на користь сільськогосподарського кооперативу «Радянська земля»;

- 3028 грн. на користь Державного Підприємства «Дослідне Господарство « Копані » інституту зрошуваного землеробства НААН України;

з засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8

- 30727 грн. 03 коп. на користь потерпілого ОСОБА_14;

з засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_5:

- 9493 грн. на користь ТДВ «сільгоспгосподарство «Гур'ївське»; - грн. на користь ТДВ «Малинівка»;

- 15750 грн., на користь потерпілої ОСОБА_9;

з засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5:

- 3730 грн. на користь потерпілої ОСОБА_15;

- 5000 грн. на користь потерпілого ОСОБА_16;

-20 грн. на користь потерпілого ОСОБА_17;

- 60 грн. на користь потерпілого ОСОБА_18;

- 600 грн. на користь потерпілого ОСОБА_19.

Постановлено стягнути у солідарному порядку з пзасуджених ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди - 2000 грн. на користь потерпілої ОСОБА_9.

Постановлено стягнути у солідарному порядку витрати на проведення судово-трасологічних експертиз: з засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8 - грн. 12коп.; із засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8 - 470 грн.40коп.; із засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10 - 940 грн. 80 коп.; із засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5 - 352 грн.80коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області.

Згідно вироку суду засуджених ОСОБА_20, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнано винними у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України за таких обставин.

21.11.2011р. засуджені ОСОБА_20, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, в складі групи осіб, таємно проникли на територію ТОВ «Надбузьке», розташованого по вул. Степова, 1 в с. Кіріяківка Миколаївського району Миколаївської області, звідки таємно викрали майно підприємства на суму 50.307,83 грн., чим спричинили майнову шкоду вказаному підприємству, Окрім того, вони викрали майно потерпілих ОСОБА_21 на суму 120 грн. та ОСОБА_12 на суму 3000 грн.

23.11.2011р. приблизно о 22.00 годині, вони таємно проникли в гаражний кооператив «Олімп», розташований по вул.. Космонавтів, 93В в м. Миколаєва, звідки таємно викрали майно потерпілої ОСОБА_15, чим спричинили останній майнову шкоду на загальну суму 5730 грн.

В ніч з 28.11.11р. на 29.11.11р. засуджені ОСОБА_20, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, таємно проникли на територію ДП ОХ «Копані», розташованого в с. Петровське Білозерського району Херсонської області, де з АЗС викрали 450 літрів дизельного палива, чим спричинили вказаному підприємству майнову шкоду на загальну суму 3528 грн.

В ніч з 06.12. на 07.12.11р. засуджені ОСОБА_20, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, таємно проникли на територію ТОВ «Агро-капітал-інвест», розташованого в с. Красне Жовтневого району Миколаївської області, звідки викрали 905 літрів дизельного палива та ємкості для пального, чим спричинили вказаному підприємству майнову шкоду на загальну суму 6565,78 грн.

14.12.2011р. приблизно о 22.00 годині засуджені ОСОБА_20, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, таємно проникли на територію ТОВ «Добробут», розташованого в с. Ульянівка Миколаївського району Миколаївської області звідки таємно викрали 5 туш свиней, чим спричинили потерпілій ОСОБА_22 майнову шкоду на загальну суму 17500 грн.

19.12.2011р., приблизно о 23.00 годині засуджені ОСОБА_20, ОСОБА_10 та ОСОБА_5, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, таємно проникли на територію МТФ, розташованої по вул. Центральна, 9 в с. Гурївка Новоодеського району Миколаївської області яка належить ТДВ «Сільгосподарство Гурївське», звідки таємно викрали корову та телицю, чим спричинила вказаному підприємству майнову шкоду на загальну суму 9493 грн.

27.12.2011р. приблизно о 22.00 годині засуджені ОСОБА_20, ОСОБА_10, ОСОБА_5, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, таємно проникли на територію домоволодіння, розташованого с. Воскренськ Жовтневого району Миколаївської області, звідки таємно викрали 2 корови, чим спричинили потерпілій ОСОБА_9 майнову шкоду на загальну суму 16250 грн.

07.01.2011р. приблизно о 22.00 годині засуджені ОСОБА_20, ОСОБА_10, ОСОБА_5, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою незаконного збагачення таємно проникли на територію ТДВ «Малинівка», розташованого в с. Підлісне Новоодеського району Миколаївської області, звідки з приміщення корівника таємно викрали 4 голови ВРХ, чим спричинили вказаному підприємству майнову шкоду на загальну суму 17500 грн.

10.01.2012р., близько 23.00 години, засуджені ОСОБА_20, ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, в складі групи осіб, таємно проникли на територію тваринницького комплексу розташованому в с. Широколанівка Веселинівського району Миколаївської області, звідки таємно викрали дві корови та двоє телят, чим спричинили майнову шкоду потерпілому ОСОБА_23 на загальну суму 22000 грн.

17.01.2012р. близько 03.00 години, засуджені ОСОБА_20, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, таємно проникли на територію сільгоспкооперативу «Совєтська земля», розташованого в с. Совєтське Білозерського району Херсонської області, звідки викрали дизельне паливо та бензин, чим спричинили вказаному підприємству майнову шкоду на загальну суму 14220,24 грн.

18.01.2012р. засуджені ОСОБА_20 та ОСОБА_5, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, таємно проникли на територію автогаражного кооперативу, розташованого в с. Луч Жовтневого району Миколаївської області, звідки викрали майно потерпілого ОСОБА_16, чим спричинили останньому майнову шкоду на загальну суму 28400 грн.

24.01.2012р. засуджені ОСОБА_20 та ОСОБА_5, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, таємно проникли на територію автогаражного кооперативу, розташованого в с. Луч Жовтневого району Миколаївської області, звідки таємно викрали майно, яке знаходилось в гаражах № 25, 22, 51 та 23. В результаті злочинних дій засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5було спричинено майнову шкоду потерпілим ОСОБА_24 на суму 1420 грн., ОСОБА_25 на суму 730 грн., ОСОБА_18 на суму 1350 грн. та ОСОБА_26В на суму 300 грн.

В апеляції підсудний ОСОБА_4, не оспорюючи кваліфікації його дій, просить вирок районного суду змінити в частині призначеного покарання та призначити йому покарання із застосуванням вимог ст. ст. 69, 75 КК України, а також звільнити його від погашення затрат, витрачених на проведення судових експертиз.

Посилається на те, що судом при призначенні покарання не враховано дані про його особу, а саме те що він раніше не судимий, щиро кається в скоєному, повністю визнав свою вину, в ході досудового та судового слідства давав правдиві свідчення, а також те що він хворіє на туберкульоз легень.

Крім того, вважає, що судом неправильно постановлено стягнути на користь експертного центру витрати на проведення судових експертиз, оскільки на його думку дані витрати, згідно вимог ст. 93 КПК України (1960р.), повинні погашатись за рахунок держави.

Також вважає, що судом не правильно визнано кваліфікуючою ознакою спричинення значної майнової шкоди потерпілим, оскільки податкова пільга, станом на 01 січня звітного податкового року становила 953 грн..

Виходячи з викладеного, вважає, що для такої кваліфікації його дій сума майнової шкоди спричиненої злочином повинна становити більше 95300 грн., тоді як максимальна шкода, спричинена крадіжками становить 50307 грн.

В апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_10 просить вирок районного суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити йому покарання із застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України. Посилається на те, що судом, при призначенні покарання не взято до уваги те, що в нього на утриманні знаходиться малолітня дитина, яка на момент вчинення злочинів знаходилась на лікуванні, а всі кошти, отриманні від злочинної діяльності він витрачав на її лікування.

Крім того вказує, що за час знаходження під вартою щиро розкаявся в скоєному і вважає цей строк достатнім для виправлення.

Також просить звільнити його від погашення витрат на проведення судових експертиз, оскільки вважає, що на підставі ст. 93 КПК України (1960р.) дані витрати підлягають погашенню за рахунок держави.

В апеляції засуджений ОСОБА_5, не оспорюючи доведеності своєї вини в скоєному, просить вирок районного суду змінити, призначивши йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України та звільнити його від погашення витрат на проведення судових експертиз.

На обґрунтування своєї апеляції вказую, що на вчинення злочинів його спонукало тяжке матеріальне становище його сімї, а також незадовільний стан його здоровя.

Крім того вважає, що час проведений під вартою достатній для його виправлення.

В апеляції адвокат ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_5 просить вирок районного суду скасувати, ухваливши свій вирок, яким призначити останньому покарання із застосуванням ст. 75 КК України та звільнити його від оплати витрат на проведення судових експертиз, оскільки вважає, що на підставі ст. 93 КПК України (1960р.) дані витрати підлягають погашенню за рахунок держави.

Крім того, вважає, що судом при призначенні покарання ОСОБА_5 не в повній мірі враховано відсутність судимостей, незадовільний стан його здоровя, наявність на утриманні двох дітей, одна з яких є малолітньою та часткове погашення заподіяної шкоди.

Також вказує, що судом не правильно визнано кваліфікуючою ознакою спричинення значної майнової шкоди потерпілим, оскільки податкова пільга, станом на 01 січня звітного податкового року становила 953 грн..

Виходячи з викладеного вважає, що для такої кваліфікації дій його підзахисного сума майнової шкоди спричиненої злочином повинна становити більше 95300 грн., тоді як максимальна шкода, спричинена крадіжками становить 50307,83 грн.

В апеляції засуджений ОСОБА_7, не оспорюючи кваліфікації його дій, просить вирок районного суду змінити в частині призначеного покарання та призначити йому покарання із застосуванням вимог ст. ст. 69, 75 КК України, а також звільнити його від погашення затрат, витрачених на проведення судових експертиз.

Вважає, що судом не в повній мірі враховано дані про його особу, а саме, наявність на утриманні малолітньої дитини, престарілих батьків та сестри, яка часто хворіє.

Крім того ,вважає, що судом неправильно постановлено стягнути на користь експертного центру витрати на проведення судових експертиз, оскільки на його думку дані витрати, згідно вимог ст. 93 КПК України (1960р.), повинні погашатись за рахунок держави

Також вказує, що час проведений під вартою достатній для його виправлення.

В апеляції адвокат ОСОБА_27 в інтересах засудженого ОСОБА_8 просить вирок районного суду змінити, звільнивши підсудного від відбуття покарання з іспитовим строком.

Посилається на те, що судом при призначенні покарання ОСОБА_8 не в повній мірі враховано обставини, що помякшують його вину, а саме: повне визнання вини, щире каяття в скоєному, допомогу в розкритті злочинів, часткове погашення майнової шкоди потерпілим, відсутність судимостей, наявність на утриманні малолітньої дитини, наявність постійного місця роботи та позитивні характеристики.

В апеляції потерпіла ОСОБА_9 просить вирок районного суду скасувати, ухваливши новий вирок, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

Вважає, що встановлена судом майнова шкода, яка їй заподіяна не відповідає фактичним обставинам справи, а дійсні витрати затрачені нею на вирощування двох корів становлять 90876 грн., виходячи з розрахунків, які вона надала в додатках до апеляції.

Також на її думку повинні бути конфісковані автомобілі, які використовувалися під час скоєння злочинів, на користь потерпілих та притягнуті до кримінальної відповідальності інші особи.

Заслухавши доповідь судді, засуджених та їх захисників в підтримку доводів апеляцій, потерпілу, яка підтримала свою апеляцію та просила її задовольнити, прокурора, яка просила залишити усі апеляції без задоволення, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів знаходить апеляції засуджених, потерпілої та захисника ОСОБА_3 такими, що не підлягає задоволенню, а апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах підсудного ОСОБА_8 задовольнити з наступних підстав.

Дослідженими в судовому засіданні доказами, за обставин, викладених у вироку, вина засуджених ОСОБА_4В, ОСОБА_5, ОСОБА_10Г, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у скоєнні злочинів, за які їх засуджено, доведена і апелянтами не оскаржується, як і не оскаржується кваліфікація їх дій за ч. 3 ст. 185 КК України.

Що стосується покарання, то воно усім засудженим, призначено з дотриманням вимог ст. ст. 65-67 КК України, тобто з урахуванням ступеню тяжкості скоєного, що злочин відноситься до категорії тяжких злочинів, даних про особу винних, які раніше не судимі, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 характеризуються позитивно, а ОСОБА_4 посередньо, стану здоровя ОСОБА_5 та ОСОБА_7, а також обставин, що помякшують покарання усіх підсудних, у тому числі і тих, на які вони посилаються в своїх апеляціях.

Суд мотивував своє рішення чому підсудні ОСОБА_28, ОСОБА_5, ОСОБА_29 та ОСОБА_7 повинні відбувати призначене покарання в місцях позбавлення волі, а тому доводи апелянтів про можливість їх звільнення від відбуття покарання на підставі ст. 75 КК України є безпідставними, як і безпідставні доводи ОСОБА_10 про можливість йому призначення покарання з застосуванням ст. 69 КК України.

Разом з тим, колегія суддів, з урахуванням другорядної ролі ОСОБА_8 у скоєних злочинах, його позитивних характеристик з місця роботи та місця проживання, находження на його утриманні малолітньої дитини 21 березня 2013 року, його поведінку після винесення вироку, що він продовжує відшкодовувати шкоду потерпілим та тих помякшуючих покарання обставин, які враховані судом першої інстанції, вважає можливим звільнити ОСОБА_8 від призначеного йому судом покарання на підставі ст. 75 КК України з покладанням на його певних обовязків, передбачених ст. 76 КК України.

Доводи апелянтів ОСОБА_30, ОСОБА_28, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 про неправомірне стягнення із них витрат за проведення експертизи, є безпідставними, так як витрати, що зробили їх органи досудового слідства при провадженні у даній справі, згідно ст. 91 КПК України відносяться до судових витрат. Ці витрати повязані зі злочинною діяльністю підсудних.

Згідно ст. 93 КПК України судові витрати покладаються на засуджених, крім сум, які приймаються на рахунок держави. Даних про те, що витрати за проведення експертиз прийняті на рахунок держави в матеріалах справи відсутні, а навпаки є дані експертної установи, що затрати на проведення експертиз не фінансуються з державного бюджету, а тому вони просять ці затрати стягнути з винних осіб і суд прийшов до правильного висновку про стягнення судових витрат з підсудних.

Доводи апелянтів ОСОБА_30 та ОСОБА_28 про неправильне засудження підсудних за кваліфікуючою ознакою завдання потерпілому значної шкоди є безпідставними, так як згідно з визначенням неоподаткованого мінімуму доходів громадян при кваліфікації злочинів та адміністративних правопорушень, вчинених після 31 грудня 2003 року, визначаються для кожного року окремо на підставі ЗУ від 22 травня 2003 року № 889 - VІ «Про податок з фізичних осіб». Зокрема, один мінімум дорівнює податковій соціальній пільзі, яка визначається передбаченою законом кількістю процентів від офіціально встановленої мінімальної заробітної плати на 1 січня відповідного року, починаючи з 2005 року 50%.

В 2011 році неоподаткований мінімум доходів громадян становив 470 грн. 50 коп. і для визнання завданої шкоди значною ця сума дорівнює 47050 грн. Тому, скоєння злочину 22.11.2011 року з завданням матеріальної шкоди на суму 50307 грн. 83 коп. правильно визнано судом як завдання потерпілому значної матеріальної шкоди.

Що стосується доводів потерпілої ОСОБА_9 про те, що судом безпідставно задоволений частково її цивільний позов з порушенням ч.1 ст. 1166 ГК України, то вони не відповідають дійсності, так як згідно ст. 275 КПК України, розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах предявленого їм обвинувачення. Оскільки згідно предявленого досудовим слідством підсудні обвинувачувалися в завданні матеріальної шкоди на суму 16250 грн., то суд з урахуванням часткового відшкодування цієї шкоди стягнув з підсудних на користь потерпілої 15750 грн., як цього вимагає положення ч.1 ст. 1166 ГК України.

Зменшуючи розмір моральної шкоди суд не допустив порушень вимог ч.1 ст. 1167 ГК України.

Стосовно доводів і прохання в частині конфіскації транспортних засобів, які використовувалися під час скоєння злочинів та притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, то вони під час розгляду апеляцій вирішені бути не можуть, так як для цього існує інший порядок, передбачений чинним законодавством.

Підстав для скасування вироку з цих підстав, як і зміни вироку з підстав наведених у апеляціях захисника ОСОБА_30, підсудних: ОСОБА_28, ОСОБА_10, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 колегія суддів не вбачає.

Тому, виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляції підсудних: ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_7, , адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_5, потерпілої ОСОБА_9 залишити без задоволення, а апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_8, задовольнити.

Вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 29 березня 2013 року, відносно ОСОБА_8, змінити.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнити від відбування призначеного судом за ч.3 ст. 185 КК України покарання у виді 3-х років позбавлення волі з випробуванням та іспитовим строком на 2 роки.

Відповідно до вимог ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_8 обовязки: не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цю інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично зявлятися для реєстрації в ці органи.

В іншій частині вирок відносно ОСОБА_8 залишити без змін.

Цей же вирок відносно засуджених: ОСОБА_28, ОСОБА_5, ОСОБА_10 та ОСОБА_7, залишити без змін.

Головуючий:

судді: