Рішення № 50805833, 18.09.2015, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/1489/15-ц

Провадження № 2/486/708/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2015 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого Франчук О. Д.

при секретарі Філіпповій Ю.І.

за участю: позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

третьої особи без самостійних вимог - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що навчається, -

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просить стягнути з останнього аліменти на його утримання, у звязку з продовженням навчання, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з дня предявлення позову і до досягнення ним 23 років, за умови, що він буде продовжувати навчання.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідач є його батьком. На день подання позову до суду він навчається на 3-ому курсі денного відділення Кіровоградського технікуму механізації сільського господарства, у звязку з чим потребує коштів на проїзд до місця навчання, проживання, одяг, харчування, підручники тощо. Усі витрати повязані з його навчанням несе мати ОСОБА_3 Оскільки його батько працює та отримує регулярно заробітну плату, проте у добровільному порядку матеріальної допомоги на його навчання не надає, хоча має таку можливість, просив суд вищезазначені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги та просив про їх задоволення.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. Зауважив, що дійсно позивач є його рідним сином. Проте, з 2013 року він сплачує аліменти на користь своєї повнолітньої доньки ОСОБА_4, що продовжує навчання у ВНЗ у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, до досягнення донькою 23 років, за умови продовження нею навчання. Крім того на його утриманні перебувають двоє престарілих батьків, які також потребують догляду та матеріального забезпечення. Враховуючи викладене просив суд задовольнити позовні вимоги частково, а саме стягувати з нього на користь позивача аліменти на його утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 1176 (одна тисяча сто сімдесят шість) грн. щомісячно, з огляду на розмір прожиткового мінімуму для непрацюючої особи.

Третя особа в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила про їх задоволення.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, серії I-ФП №069720 виданого 05 грудня 1997 року Южноукраїнським міським відділом ЗАГСу м. Южноукраїнська Миколаївської області, за актовим записом №366, його батьком є ОСОБА_2 (а.с.4).

Стаття 199 Сімейного Кодексу України передбачає обовязок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання та потребують матеріальної допомоги до досягнення ними 23-х років, за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Частиною другою цієї статі передбачено, що право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Відповідно до довідки №352 від 27.05.2015, ОСОБА_1 навчається на 3-ому курсі денного відділення Кіровоградського технікуму механізації сільського господарства. Термін навчання з 01 вересня 2012 р. до 30 червня 2016 р. (а.с.8).

З довідки №4046 від 29.07.2015 року видно, що ОСОБА_2 працює на ВП ЮУ АЕС на посаді майстра з ремонту та регулярно отримує заробітну плату (а.с.28).

На підставі рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 02 липня 2013 року з ОСОБА_2 проводиться стягнення аліментів на користь повнолітньої доньки ОСОБА_4, у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з дня предявлення позову і до досягнення донькою 23 років (а.с.32).

З заробітної плати ОСОБА_2 регулярно проводиться стягнення за виконавчим листом №486/1330/13-ц виданого 25.07.2013 року на підставі вищезазначеного рішення суду, що підтверджується звітами про здійснені відрахування та виплати з заробітної плати ОСОБА_2 від 29.07.2015 (а.с.34, 36, 38).

Відповідно до ст. 200 Сімейного Кодексу України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку (сина) у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України.

За ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Виходячи з положень вищезазначеної статті суд не приймає до уваги твердження відповідача про стягнення з нього на користь позивача аліментів у твердій грошовій сумі, оскільки останній офіційно працевлаштований та регулярно отримує заробітну плату.

За таких обставин, при визначенні розміру аліментів, що будуть стягуватись з ОСОБА_2, суд враховує матеріальне становище відповідача, наявність на його утримані двох престарілих батьків, а також той факт, що з його заробітної плати проводиться утримання аліментів на повнолітню доньку, яка продовжує навчання у ВНЗ, і вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), відповідача щомісячно, оскільки він зобовязаний утримувати свого повнолітнього сина до закінчення ним навчання, тобто до 30 червня 2016 року, у звязку з продовженням навчання та потребою в такій матеріальній допомозі.

Згідно ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня предявлення позову.

У справах про стягнення аліментів суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місць (п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що навчається задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3 Російської Федерації, (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2), аліменти на його утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 12 серпня 2015 року і до 30 червня 2016 року.

Згідно ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), на користь держави судовий збір у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок (код суду 24059914, пункт 1.2, р/р 31216206700010, КЕКД 22030001, «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», отримувач державний бюджет, код 37753202, банк ГУ ДСКУ в Миколаївській області, МФО 826013).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Южноукраїнського

міського суду ОСОБА_5