Ухвала суду № 50803380, 15.09.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Копія:

Справа № 127/2372/15-ц Провадження № 22-ц/772/2529/2015Головуючий в суді першої інстанції Федчишен С. А.Категорія 48Доповідач Войтко Ю. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Войтка Ю.Б.,

Суддів: Міхасішина І.В., Стадника І.М.,

При секретарі: Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 липня 2015 року у справі за позовом

Служби у справах дітей Вінницької міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відібрання дітей від батьків без позбавлення їх батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дитини, -

встановила:

В лютому 2015 року Служба у справах дітей Вінницької міської ради звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3. Батька у дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 немає, щодо двох старших дітей ОСОБА_2 є одинокою матір'ю. Батьком дитини ОСОБА_7 є громадянин Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_3, який визнав своє батьківство щодо сина у листопаді 2014 року. До листопада 2014 року дитина мала прізвище «ОСОБА_7» по-батькові «ОСОБА_7», а мати дитини мала статус одинокої матері. Діти сім'ї ОСОБА_2 перебувають на обліку служби у справах дітей Вінницької міської ради як такі, що опинилися у складних життєвих обставинах, а саме: з 27.08.2012 року по теперішній час. Підставою для взяття на облік даних дітей стало неналежне виконання їх матір'ю ОСОБА_2 батьківських обов'язків по догляду, вихованню та розвитку малолітніх дітей.

За період перебування дітей на обліку служби у справах дітей було встановлено, що їх матір веде аморальний спосіб життя, неналежно піклується про дітей, проводить свій час у сумнівних компаніях, систематично на тривалий час залишає малолітніх дітей без нагляду дорослих. ОСОБА_2 порушила право доньки ОСОБА_6, якій виповнилося 7,5 років на освіту, своєчасно не влаштувала дитину на навчання до загальноосвітньої школи, чим порушила вимоги ст. 20 ЗУ «Про загальну середню освіту». Дитина ОСОБА_6 була влаштована до 1 класу закладу Навчально виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступневі гімназія №6 ВМР лише у листопаді 2014 року завдяки наполегливій роботі працівників служби у справах дітей. Внаслідок відсутності з боку матері контролю за поведінкою та навчанням старшого сина ОСОБА_5, який є учнем 5 класу загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 ВМР, протягом 2014 року систематично прогулював уроки, бродяжив, не ночував вдома, був помічений у вживанні спиртних напоїв, у зв'язку з чим його було поміщено до ВОЦСРД, де він перебуває до цього часу. ОСОБА_3 не має постійного місця проживання в Україні, фактично ніколи не проживав зі своїм сином однією сім'єю. Свою дитину побачив вперше восени 2014 року, визнав у органах ДРАЦС батьківство щодо сина та у листопаді 2014 року повернувся до Німеччини, покинувши малолітню дитину та матір. Така поведінка свідчить про його байдуже ставлення до сина, суперечить інтересам малолітньої дитини, яка фактично залишена у небезпеці з матір'ю, яка неналежно виконує свої батьківські обов'язки.

Посилаючись на те, що зазначені обставини створюють реальну загрозу життю, здоров'ю та моральному розвитку дітей, служба у справах дітей Вінницької міської ради просила відібрати дітей у батьків, без позбавлення батьків батьківських прав та стягнути аліменти на їх утримання.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16 липня 2015 року позов задоволено повністю.

Відібрано дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, від матері ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав. Відібрано дитину ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 від батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без позбавлення їх батьківських прав.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь органів опіки та піклування Вінницької міської ради аліменти на утримання дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/2 частини всіх видів доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 10.02.2015року і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь органів опіки та піклування Вінницької міської ради аліменти на утримання дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.02.2015 року і до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання про солідарне стягнення з відповідачів на користь держави судового збору в розмірі 243,60 грн..

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити Службі у справах дітей Вінницької міської ради у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, крім того вказує, що висновки суду не ґрунтуються на досліджених судом доказах.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Служби у справах дітей Вінницької міської ради Марценюк Л.Є., перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких міркувань.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, міський суд виходив із того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, унаслідок чого створили небезпечні умови для проживання дітей.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно свідоцтва про народження батьками ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.7).

Згідно свідоцтва про народження батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_10 та ОСОБА_2 (а.с.9).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст. 135 СК України батько ОСОБА_5 - ОСОБА_10 записаний зі слів матері ОСОБА_2 (а.с.10).

Згідно свідоцтва про народження батьками ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_11 та ОСОБА_2 (а.с.12).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст. 135 СК України батько ОСОБА_6 - ОСОБА_11 записаний зі слів матері ОСОБА_2 (а.с.13).

Згідно заяви ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 від 01.10.2014 року ОСОБА_5 не відвідує школу, його мати на дзвінки не відповідає. В зв'язку з чим адміністрація закладу просила службу у справах дітей допомогти повернути ОСОБА_5 до навчання та притягнути до відповідальності ОСОБА_2 за не виконання батьківського обов'язку (а.с.18).

Відповідно до листа ВМВ УМВС України у Вінницькій області № 1/19119 від 02.12.2014 року працівниками сектору кримінальної міліції у справах дітей ВМВ УМВС України у Вінницькій області було проведено профілактичну роботу з громадянкою ОСОБА_2 щодо створення дітям належних умов проживання, а також відвідування ними навчальних закладів. Також ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності по ст. 184 КУпАП (а.с.16).

Згідно довідки ЗОШ І-ІІІ ступенів - гімназія №6 ВМР № 30 від 30.01.2015 року зовнішній вигляд ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 неохайний, домашнє завдання учениця не виконує, зошити часто зникають, дитина має труднощі із засвоєнням навчального матеріалу. Мати не допомагає покращити ситуацію стосовно питання навчання доньки. ОСОБА_2 не цікавиться навчанням дитини, її зовнішнім виглядом (а.с.22).

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов проживання дитини ЗОШ І-ІІІ ступенів - гімназія №6 ВМР від 12.12.2014 року житлово-побутові умови у яких проживає дитина не сприяють гармонійному розвитку дівчинки. Мати не приділяє достатньої уваги навчанню доньки (а.с.23).

Згідно характеристики ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 від 04.09.2012 року ОСОБА_5 навчається у закладі з першого закладу, активну участь у житті школи не бере. Правила поведінки ігнорує, має порушення дисципліни, не підтримує дружні стосунки з учнями. Мати не приділяє належної уваги вихованню сина, не приймає участі у шкільному житті дитини. Батько з родиною не проживає (а.с.32).

Відповідно до довідки КЗ «Вінницький обласний соціально-психологічної реабілітації дітей №37 від 06.02.2015 року ОСОБА_5 перебуває в закладі з 22.12.2014 року по теперішній час. За час перебування мати ОСОБА_2 жодного разу дитини не відвідала, не зателефонувала до закладу, не поцікавилась долею дитини. ОСОБА_5 регулярно відвідує бабуся ОСОБА_13(а.с.33).

Судом також встановлено, що згідно інформації про умови проживання в сім'ї до влаштування в центр соціально-психологічної реабілітації дітей від 24.12.2014 року ОСОБА_5 повідомив, що він проживав разом з мамою, сестрою, братом та бабусею. Мама пропадала, була невідоме де протягом двох та більше тижнів, сестра та брат були на ньому, потім він дізнався де маму шукати, вона жила в дяді ОСОБА_8 через дорогу в дворі. Сидів дома з дітьми, з їжі у них був мішок картоплі та рис, він готував і вони їли. Без мами боявся, не міг заснути, до ночі працював телевізор, спав разом з сестрою. В школу не ходив, не міг залишити дітей самих. Одного разу, коли ОСОБА_5 пішов гуляти, мама закрила малих одних дома і сама пішла, він не міг попасти додому й вибив двері. Таке життя йому надоїло і він пішов до бабусі. Вживання мамою наркотиків він помітив з 2 класу. Мама пропадала, а в домі він находив шприци. Мама клялась, що покине вживання наркотиків. Гроші на життя висилав ОСОБА_3 - батько ОСОБА_7. ОСОБА_3 хотів вилікувати маму, а вона відмовилась. Мати могла курити наркотики. Настрій в неї то хороший то поганий. Хоче повернутись до брата і сестри, а до матері не хоче, хоча скучає за нею (а.с.34).

Згідно висновку ВК ВМР №01-00-011-4290 від 06.02.2015 року про доцільність відібрання дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6 від матері ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав та відібрання дитини ОСОБА_7 від батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_5 без позбавлення їх батьківських прав орган опіки та піклування ВМР захищаючи права дітей на належну батьківську турботу, враховуючи злісне невиконання матір'ю та батьком обов'язків по їх вихованню та догляду, наявність реальної небезпеки для життя, здоров'я та морального розвитку дітей, вважає за доцільне відібрання дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 від матері ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав, відібрання дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 від батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 без позбавлення їх батьківських (а.с.4-6).

Таким чином, суд вірно встановив обставини по справі та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

За змістом ч.1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків, або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також у інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.

Відповідно до п. 2-5 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Згідно ч.4 ст. 170 СК України при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Частиною 2 статті 193 СК України передбачено, якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті на загальних підставах.

Викладене свідчить, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачі ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, а відтак вірно відібрав дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у ОСОБА_2, та ОСОБА_7 у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 без позбавлення їх батьківських прав та стягнув аліменти на користь органів опіки та піклування на утримання малолітніх дітей, оскільки обставин, які б доводили необхідність звільнення відповідачів від обов'язків утримувати дітей, судом не встановлено.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 піклуються про дітей, забезпечують усім необхідним для нормального розвитку своїх дітей, оскільки відповідачем не надано належно допустимих доказів на підтвердження даних фактів.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, а відтак не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: (підпис) Войтко Ю.Б.

Судді: (підпис) Міхасішин І.В.

(підпис) Стадник І.М.

«З оригіналом вірно»

Суддя апеляційного суду Войтко Ю.Б.