Ухвала суду № 50800646, 15.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

УХВАЛА

Іменем України

15.09.2015 № К/800/24482/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Маринчак Н.Є., Сіроша М.В., розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуБердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постановуЖитомирського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015 у справі №806/451/15 за позовомПублічного акціонерного товариства «Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес»доБердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.03.2015 відмовлено Публічному акціонерному товариству «Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес» у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 26.01.2015 №0000072200, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 83333 грн.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015, скасована постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 19.03.2015, та прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.01.2015 №0000072200.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити в силі постанову суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для відхилення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в червні 2013 року позивачем від ПАТ «ЕК Житомиробленерго» отримано податкову накладну від 25.06.2013 №7341/003 на суму ПДВ в розмірі 83333,33 грн., яка не була зареєстрована в Єдиному реєстрі накладних.

Сума ПДВ у розмірі 83333,00 грн. по податковій накладній від 25.06.2013 №7341/003 була включена до складу податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року, до якої додано заяву про порушення ПАТ «ЕК Житомиробленерго» порядку реєстрації в Єдиному реєстрі накладних податкової накладної від 25.06.2013 №7341/003 та копію цієї податкової накладної.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес» з питань достовірності визначення суми податкового кредиту з податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Прогрес-Груп» за період 01.01.2013 по 30.11.2013 та правомірності включення до складу податкового кредиту з ПДВ за вересень 2013 року податкової накладної №7341/003 від 25.06.2013, отриманої від ПАТ «ЕК Житомиробленерго», посадовими особами Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області складено акт від 31.12.2014 №2799/22-00/00217429, яким зафіксовано порушення підприємством, зокрема, вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: ПАТ «Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес» зайво включено до складу податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року суму ПДВ в розмірі 83333 грн. по податковій накладній від 25.06.2013 №7341/003, виписаній ПАТ «ЕК Житомиробленерго» Бердичівський район електричних мереж», яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі накладних за червень 2013 року, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 83333 грн., в тому числі за вересень 2013 року в сумі 83333 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення 26.01.2015 №0000072200, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму в розмірі 83333 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що у разі порушення платником податку - продавцем товарів/послуг порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник податку - покупець таких товарів/послуг має право додати заяву із скаргою на постачальника до податкової декларації саме за звітний податковий період, у якому складено таку податкову накладну, тобто за червень 2013 року, а не за вересень 2013 року.

Скасовуючи рішення суду першої інстанцій та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем правомірно включено до податкового кредиту за вересень 2013 року суму податку на додану вартість у розмірі 83333,33 грн. по податковій накладній, яку виписано постачальником до спливу 365 днів та скарга на постачальників, які порушили порядок реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі, подана у тому звітному періоді, в якому суми ПДВ по податковій накладній включені до складу податкового кредиту.

Судова колегія касаційної інстанції погоджується з позицією суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції чинній на час оформлення податкової накладної та на день подання податкової декларації) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно абзацу 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відтак апеляційним судом зроблено обґрунтований висновок, що платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку по податковим накладним, виданим постачальниками, протягом 365 днів з дати їх виписки, а скарга на постачальника, який порушив порядок заповнення та/або порядок реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі, подається в тому звітному періоді, в якому суми податку на додану вартість по вказаних податкових накладних включаються до складу податкового кредиту.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про те, що спірне податкове повідомлення-рішення є таким, що не ґрунтується на нормах закону, а тому воно підлягає скасуванню.

За таких обставин та з урахуванням вимог частини 3 статті 2, частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до пункту 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області відхилити.

2. Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.П.Юрченко Судді Н.Є.Маринчак М.В.Сірош