Ухвала суду № 50800495, 21.09.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Сичова О.П.

Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.

УХВАЛА

іменем України

"21" вересня 2015 р. Справа № 806/1909/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бучик А.Ю.

суддів: Одемчука Є.В.

Шевчук С.М.,

при секретарі Подолянчук Л.С. ,

за участю представника відповідача Сломовського Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "16" червня 2015 р. у справі за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до комунального підприємства "Тепломережа" про стягнення коштів ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 червня 2015 року відмовлено у задоволенні позову Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до комунального підприємства "Тепломережа" про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені у сумі 11494,41 грн.

В апеляційній скарзі Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів просить скасувати вказану постанову через порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Зазначає, що відповідач не дотримався нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів на підприємстві.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі Закон) для підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314 "Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів" зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 року, № 19 затверджено Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів (далі - Положення).

Відповідно до п. 5 Положення підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів. Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда у відповідності до пункту 3 Положення.

Робоче місце інваліда згідно з п.1 Положення - це окреме робоче місце, або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації, незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда.

Пунктом 14 Положення встановлено, що підприємства, зокрема, у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Таким чином, створеним робочим місцем є те, яке введено в дію шляхом працевлаштування інваліда. Закон зобов'язує відповідача відповідно до 4-х відсоткового нормативу, створити робочі місця для праці інвалідів, зазначити їх у колективному договорі і інформувати центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів, а органи працевлаштування - підібрати робоче місце і працевлаштувати інваліда.

Статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що працевлаштування інвалідів здійснюється органами виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.

За ст. 19 Закону керівники підприємств (об'єднань), установ і організацій, незалежно від форми власності і господарювання у разі незабезпечення зазначених нормативів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Відповідач вимоги Закону виконав. Згідно з наявного у матеріалах справи звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів по формі 10-ПІ за 2014 рік, поданого до Фонду соціального захисту інвалідів за місцем реєстрації (а.с.8), вбачається, що відповідач у 2014 році створив 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів, в той час як фактично на підприємстві не працевлаштовано інваліда.

Підприємство протягом 2014 року повідомляло відповідні органи про наявні вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів, що підтверджується листами до Брусилівського районного центру зайнятості про створення та атестацію ним робочих місць для працевлаштування інвалідів та звітами про наявність вакансії форми 3-ПН.

З наведених норм права та встановлених по справі обставин випливає, що обов'язок відповідача створити робочі місця для інвалідів не супроводжується його обов'язком з їх працевлаштування. Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" покладає на підприємство обов'язок створити (пристосувати), атестувати належним чином робочі місця для працевлаштування інвалідів та повідомити про це органи, перелічені в ч. 1 ст.18 Закону, а ті, в свою чергу, зобов'язані направити підприємству на працевлаштування інвалідів. Відповідальними органами не приймались заходи, визначені в ст.18 Закону щодо працевлаштування інваліда на робоче місце у комунальному підприємстві "Тепломережа".

Враховуючи вимоги Закону, підприємство не може нести відповідальність щодо сплати штрафних санкцій за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню робочих місць для інвалідів та включило їх до колективного договору, провело атестацію робочих місць з відповідними державними установами, своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало інваліда з причин, незалежних від нього: відсутність інвалідів, відмова інваліда від працевлаштування на працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів.

Згідно ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Поскільки відповідач у своїй діяльності порушень чинного законодавства не допустив, то застосування до нього адміністративно - господарських санкцій та пені у сумі 11494,41 грн. є безпідставним.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із дотриманням судом норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "16" червня 2015 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Ю.Бучик

судді: Є.В.Одемчук

С.М. Шевчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "21" вересня 2015 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів вул.Домбровського, 38,м.Житомир,10029

3- відповідачум: Комунальне підприємство "Тепломережа" вул.Лермонтова,3,смт.Брусилів,Житомирська область,12601

- ,