Постанова № 50800355, 15.09.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2789/15

Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

15 вересня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Білоуса О.В. Совгири Д. І.

за участю:

секретаря судового засідання: Зарицької Т.В.

представника позивача: Шостацької Т.В.

представника позивача: Андрійчука А.В.

представника відповідача: Ковтуцького В.В.

представника відповідача: Сурника С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області до приватного малого виробничо-комерційного підприємства "ЛАН" про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - Позивач) звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до приватного малого виробничо-комерційного підприємства "ЛАН" (далі - Відповідач, ПМВКП «Лан»), в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді припинення експлуатації нафтобази ПМВКП "ЛАН", розташованої за адресою: Хмельницький район, ст. Богданівці, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Представники Позивача в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Представники Відповідача в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просили залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.

Пунктом 8 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів» №76-VІІІ від 28.12.2014 встановлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня-червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Розпорядженням КМУ №317-р від 28.01.2015 «Про надання дозволу на проведення планових перевірок стану пожежної та техногенної безпеки» надано дозвіл на проведення перевірок.

З обставин справи колегією суддів встановлено, що відповідно до наказу Головного управління ДСНС України у Хмельницькій області від 16.06.2015 року №357 у період з 26.06.2015 року по 30.06.2015 року посадовою особою Позивача проведена планова перевірка додержання та виконання вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки нафтобази ПМВКП "ЛАН", що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, ст. Богданівці.

Результати перевірки оформлені актом перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, контролю за діяльністю аварійно - рятувальних служб від 30.06.2015 року № 288.

Відповідно до акту перевірки встановлені наступні порушення:

- п.2 Відсутній запас вогнегасних речовин, а також засобів їх подавання в кількості, необхідній для гасіння пожежі в найбільшому резервуарі (п.п.11 п. 9.2 розділ VI Правил пожежної безпеки в Україні);

- п.3 Об'єкт не обладнано системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення (ст.53 Кодексу цивільного захисту України, ДБН В.2.5-76:2014 "Автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення" );

- п.4 З'єднання, відгалуження та окінцювання жил, проводів і кабелів виконано не за допомогою паяння, опресування, зварювання або спеціальних затискачів (п.1.6 розділ IV Правил пожежної безпеки в Україні);

- п.9 Приміщення не обладнані автоматичними установками пожежної сигналізації (п.4.11 наказу МНС України №376 від 06.12.2005 року "Про затвердження Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій");

- п.10 Приміщення категорії В площею понад 20 кв.м., складські приміщення з наявністю легкозаймистих речовин та горючих речовин незалежно від площі, не обладнані автоматичними установками пожежогасіння (п.4.11 наказу МНС України №376 від 06.12.2005 року "Про затвердження Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій");

- п.15 Не оброблені дерев'яні конструкції (даху) вогнезахисним розчином (п.2.5 розділ ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні);

- п.17 Не закриті лампи розжарювання в пожежонебезпечних зонах, ковпаками із суцільного скла (п.1.18 розділ IV Правил пожежної безпеки в Україні);

- п.19 Не здійснено ревізію пристроїв блискавко захисту (п.1.21 розділ IV Правил пожежної безпеки в Україні);

- п.21 Приміщення електрощитових не відділено протипожежними перешкодами відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2002 (п.1.24 розділ IV Правил пожежної безпеки в Україні);

- п.23 Не забезпечено для кожної групи наземних резервуарів замкнуте обвалування або огороджуючу стіну з негорючих матеріалів, розрахованих на гідростатичний тиск рідини, що розлилась (п.17.1.35 ВБН В.2.2-58.1-94 "Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПА");

- п.28 Експлуатуються кабелі і проводка з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією (п.1.18 розділ IV Правил пожежної безпеки в Україні);

- п.29 Територія в зоні обвалування не очищена від дерев та чагарників (п.п. 25 п.9.2 розділ VI Правил пожежної безпеки в Україні).

Акт перевірки підписаний уповноваженою особою підприємства. Зауваження або заперечення до акту перевірки не подавались.

За результатами перевірки складений протокол про адміністративне правопорушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки №032445/28 від 30.06.2015 року та постанова №28 від 01.07.2015 року про накладення адміністративного стягнення.

30 червня 2015 року Позивачем винесений припис №63 про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, яким встановлені терміни усунення порушень, виявлених під час перевірки до 30.08.2015. Припис вручений заступнику директора нафтобази ПМВКП "ЛАН" Назаренку А.М.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 N 877-V (далі - Закон України N 877) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності, що передбачено частиною 1 статті 3 Закону України N 877.

Водночас частиною 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Якщо законом передбачено, що обґрунтованість вжиття органом державного нагляду (контролю) заходів реагування має бути підтверджена судом, орган державного нагляду (контролю) звертається до адміністративного суду з адміністративним позовом не пізніше наступного робочого дня з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України N 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

За приписами статті 39 Закону України "Про охорону праці" посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Як зазначено в частині 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

Враховуючи вищевказані положення чинного законодавства України, колегія суддів вважає, що встановлені в ході проведення перевірки та відображені в акті перевірки порушення Відповідачем вимог пожежної безпеки, визначених Кодексом цивільного захисту України, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, є достатньою підставою для звернення Позивача до суду із позовом про застосування заходів реагування.

Так, колегія суддів вважає, що загрозою життю та здоров'ю працівників є виникнення умов, за яких подальше продовження експлуатації об'єкта несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівнику, в тому числі й такої, що може призвести до летальних наслідків.

Відтак, наявність порушень правил пожежної безпеки, зокрема, відсутність запасів вогнегасних речовин, а також засобів їх подавання, відсутність системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення, відсутність автоматичних установок пожежної сигналізації, відкритість ламп розжарювання в пожежонебезпечних зонах, не забезпеченість для кожної групи наземних резервуарів замкнутого обвалування або огороджуючої стіни з негорючих матеріалів, експлуатація кабелів і проводки з пошкодженою ізоляцією, на думку колегії суддів, створюють небезпеку виникнення пожежі на об'єкті підвищеної небезпеки, завадять своєчасно виявити та попередити виникнення надзвичайних подій, завадять можливості гасіння пожежі на ранній стадії виникнення, що призведе до швидкого та безперешкодного її розповсюдження до значних розмірів.

За вказаних обставин колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що на ПМВКП «Лан» допущено порушення вимог техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, зокрема працівників вказаного об'єкту.

Таким чином, суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку, що зафіксовані в акті від 30.06.2015 №288 порушення не можуть призвести до займання та розповсюдження вогню та не створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Судом першої інстанції зроблено передчасний висновок про те, що частину вказаних в акті перевірки порушень на час розгляду справи у суді Відповідачем усунено, так як жодного документального підтвердження цього суду не надано. Відтак, висновок суду ґрунтується виключно на поясненнях директора підприємства.

Крім того, належних доказів усунення виявлених порушень представниками Відповідача не надано й в ході апеляційного розгляду справи. Колегія суддів також враховує, що у випадку дійсного усунення усіх порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, Відповідач, як зацікавлена у продовженні експлуатації нафтобази особа, не вчинив дій для позасудового врегулювання спору. Оскільки Позивач позбавлений права проводити позапланові перевірки суб'єкта господарювання без дозволу КМУ, Відповідач, в свою чергу, не подав відповідної заяви до контролюючого органу для проведення позапланової перевірки та належної фіксації факту дійсного усунення виявлених в ході планової перевірки порушень.

В ході апеляційного розгляду справи також встановлено, що вказані порушення правил пожежної безпеки на ПМВКП «Лан» існують з 2012 року, що не заперечується представниками сторін.

Окрім цього, колегія суддів також враховує, що акт перевірки представником Відповідача підписано без жодних зауважень та заперечень, постанову про накладення адміністративного стягнення на посадову особу Відповідача №28 від 01.07.2015 виконано, що суд сприймає як визнання Відповідачем правомірності притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил пожежної безпеки.

Що стосується висновку суду першої інстанції, що Позивач передчасно звернувся до суду, тобто до закінчення строку, наданого на усунення виявлених недоліків, визначеного у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки №63, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Чинне законодавства України, зокрема ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», імперативно зобов'язує орган державного нагляду (контролю) звернутись до суду з відповідним позовом за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг. В той же час, обов'язок органу державного нагляду (контролю) щодо складання припису виникає тільки у разі такої необхідності, тобто норма закону дозволяє органу державного нагляду (контролю) складати припис на власний розсуд, у разі якщо на його думку, в цьому є необхідність.

Жодним нормативно-правовим актом не встановлено залежність звернення органу державного нагляду (контролю) до суду для застосування заходів реагування від виконання суб'єктом господарювання припису про усунення порушень. Відтак, висновок суду першої інстанції, що лише у разі невиконання припису до підприємства можна було б застосувати примусові заходи реагування, є суб'єктивним та необґрунтованим.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області задовольнити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області до приватного малого виробничо-комерційного підприємства "ЛАН" про застосування заходів реагування скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді припинення експлуатації нафтобази ПМВКП "Лан", розташованої за адресою: Хмельницький район, ст.Богданівці, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 21 вересня 2015 року.

Головуючий Курко О. П.

Судді Білоус О.В.

Совгира Д. І.