Постанова № 50800324, 16.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 р. Справа № 818/1444/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Львівської митниці ДФС України, Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.06.2015р. по справі № 818/1444/15

за позовом Приватного виробничого підприємства "Вибір"

до Львівської митниці ДФС України , Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві

про визнання рішення протиправним та стягнення надміру сплачених коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне виробниче підприємство "Вибір", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС України, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якому просив суд: визнати протиправним рішення Львівської митниці ДФС про відмову оформити і направити на адресу органу Державної казначейської служби України пакет документів на повернення коштів (висновок про повернення, реєстр висновків про повернення та супровідний лист) та повернути податки митні та інші платежі, надмірно сплачені до бюджету оформлене листом №4831/13-70-25/36 від 24.04.2015 року; стягнути з Державного бюджету України надміру сплачені податки митні та інші платежі в сумі 87116,50 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначив, що 18 листопада 2014 року Львівською митницею Міндоходів було прийнято 2 рішення про визначення коду товару № КТ-209000007-0327-2014 та № КТ-209000007-0328-2014. Вищезазначені рішення про визначення коду товару постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.12.2014 року у справі № 818/3329/14, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2015 року, визнані протиправними та скасовані. Внаслідок наявності діючих рішень про визначення коду товару в період з 25.11.2014 року по 27.11.2014 року, позивач здійснив митне оформлення 2 партій товару за кодом товару який передбачає сплату мита в розмірі 10 % замість 0% мита. Враховуючи, що рішення про визначення коду товару № КТ-209000007-0327-2014 та № КТ-209000007-0328-2014 від 18.11.2014 року були визнані судом протиправними та скасовані, при оформленні вищевказаних 2 партій товару, в період дії скасованих рішень митниці, ПВП "Вибір" надмірно сплатило податки, митні платежі у сумі 87116,50 грн. 03 квітня 2015 року ПВП "Вибір" направив на адресу Львівської митниці ДФС України заяву № 125 від 03.04.2015 року про повернення податків митних та інших платежів, надмірно сплачених до бюджету. До заяви були надані всі необхідні документи, необхідні для її розгляду. 29 квітня 2015 року ПВП "Вибір" отримало від Львівської митниці ДФС України лист № 4831/13-70-25/36 від 24.04.2015 року відповідно до якого позивачу було відмовлено у задоволенні заяв та здійсненні оформлення та повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість та мита. На думку позивача, Львівська митниця ДФС безпідставно та протиправно відмовилась задовольняти заяву про повернення надмірно сплачених коштів.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24.06.2015 року у справі № 818/1444/15 адміністративний позов Приватного виробничого підприємства "Вибір" до Львівської митниці ДФС, Головного Управління Держаної казначейської служби України у м. Києві про визнання рішення протиправним та стягнення надміру сплачених коштів - задоволено. Визнано протиправним рішення Львівської митниці ДФС про відмову оформити і направити на адресу органу Державної казначейської служби України пакет документів на повернення коштів, оформлене листом № 4831/13-70-25/36 від 24.04.2015 р. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного виробничого підприємства "Вибір" (40009, м. Суми, вул. Пролетарська, 60/1, оф. 6, код 30608151) надміру сплачені податки, митні та інші платежі в розмірі 87 116, 50 (вісімдесят сім тисяч сто шістнадцять) грн. 50 коп. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного виробничого підприємства "Вибір" (40009, м. Суми, вул. Пролетарська, 60/1, оф. 6, код 30608151) судовий збір в розмірі 255, 78 (двісті п'ятдесят п'ять) грн. 78 коп.

Відповідач, Львівська митниця ДФС, не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій, зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, просив суд скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідач, Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, також не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій, зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, просив суд скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача, Львівської митниці ДФС України, в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки не повідомив.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, представника третьої особи, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, 18 листопада 2014 року Львівською митницею Міндоходів було прийнято рішення про визначення коду товару № КТ-209000007-0327-2014 та № КТ-209000007-0328-2014.

Вищезазначені рішення про визначення коду товару постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.12.2014 року у справі № 818/3329/14, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2015 року, визнані протиправними та скасовані (а.с.10-12)

Внаслідок наявності діючих рішень про визначення коду товару в період з 25.11.2014 року по 27.11.2014 року, позивач здійснив митне оформлення 2 партій товару за кодом товару який передбачає сплату мита в розмірі 10 % замість 0% мита.

Враховуючи, що рішення про визначення коду товару № КТ-209000007-0327-2014 та № КТ-209000007-0328-2014 від 18.11.2014 року були визнані судом протиправними та скасовані, ПВП "Вибір" було направлено на адресу Львівської митниці ДФС України заяву № 125 від 03.04.2015 року про повернення податків митних та інших платежів, надмірно сплачених до бюджету (а.с.17).

Листом Львівської митниці ДФС України № 4831/13-70-25/36 від 24.04.2015 року ПВП "Вибір" було відмовлено у задоволенні заяви та здійсненні оформлення та повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість та мита (а.с.18).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що встановлення судовим рішенням, яке набрало законної сили, факту протиправності визначення митної вартості, є достатньою та самостійною підставою для повернення надміру сплачених коштів.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Так, постановою Сумського окружного адміністративного гуду від 23.12.2014 року у справі №818/3329/14, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2015, скасовані рішення Львівської митниці Міндоходів про визначення коду товару від 18 листопада 2014 року № КТ-209000007-0327-2014 і № КТ-209000007-0328-2014, зобов'язано Львівську митницю Міндоходів вчнити дії щодо митного оформлення (переоформлення) у звичайному порядку товару, оформленого за тимчасовими деклараціями ІМ 40 ТН № 209120000/2014/841402 і ІМ 40 ТН 209120000/2014/841404 від 16 жовтня 2014 року; ІМ 40 ТН 209120000/2014/841912 від 20 жовтня 2014 року; ІМ 40 ТН 209120000/2014/843803 від 31 жовтня 2014 року; ІМ 40 ТН 120000/2014/845796 від 13 листопада 2014 року; ІМ 40 ТН 209120000/2014/846503 від листопада 2014 року за кодом УКТЗЕД 2304000000.

З вказаного вбачається, вказане рішення стосувалося конкретних митних декларацій, що не є предметом розгляду по даній справі.

Окрім того, по справі № 818/3320/14 не було встановлено факту протиправності значення митної вартості.

Щодо твердження суду першої інстанції, що ПВП "Вибір" здійснював декларування інших партій товару за кодом УКТЗЕД який визначив митний орган і діяти в інший спосіб позивач не мав права, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 69 Митного кодексу України передбачено, що товари при їх декларуванні піддлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ «Контроль правильності класифікації товарів і прийняття Рішень, порядок взаємодії з ПМО, митним постом» Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650, декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Кодексу.

Листом Міністерства доходів і зборів України № 10998/6/99-99-24-02-02-15 від 19.06.2014 р. про надання консультації ПВП «Вибір», зазначено, зокрема п. 2, що статтею 69 Кодексу визначено, що рішення про визначення коду товару приймається стосовно товару (а не його партії). В п.4 вказано, що Згідно ст. 266 Кодексу у разі самостійного декларування товарів декларантом, або уповноваженою ним особою, передбачену Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант, або уповноважена ним особа.

Разом з тим, в даному листі не зазначено, що дія рішення митного органу про зміну коду товару розповсюджується на ідентичні, подібні (аналогічні) товари. (а.с. 106-107)

Також, відповідно до ч. 1 ст. 70 Митного кодексу України метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.

Згідно із ст. 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

Статтею 313 Митного кодексу України передбачено, що митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 року N 1863 затверджено Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності

Пунктами 2, 3, 4, 12 Порядку встановлено, що УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України", що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів.

УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).

Держмитслужба забезпечує ведення УКТЗЕД, а саме: здійснює підготовку пропозицій про внесення змін до УКТЗЕД у зв'язку із внесенням змін до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення Всесвітньою митною організацією, а також до Комбінованої номенклатури Європейським Союзом; приймає рішення про проведення деталізації товарів в УКТЗЕД на національному рівні та запровадження додаткових одиниць виміру; визначає процедуру та встановлює форму рішення щодо класифікації товарів в УКТЗЕД; здійснює розроблення пояснень до товарних під категорій УКТЗЕД (національний рівень деталізації товарів) з метою забезпечення однакового тлумачення та застосування УКТЗЕД, які мають рекомендаційний характер; здійснює заходи щодо організації роботи з видання та поширення УКТЗЕД і пояснень до УКТЗЕД; поширює інформацію про застосування УКТЗЕД; веде та зберігає еталонний примірник УКТЗЕД (на паперовому та електронному носіях); виконує інші функції, пов'язані з веденням УКТЗЕД.

Пояснення до УКТЗЕД затверджуються наказом Держмитслужби.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 12 грудня 2005 року N1227, цей Порядок визначає механізм надання митним органом письмового повідомлення заінтересованим особам про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

У всіх випадках відмови невідкладно оформлюється Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

За приписами статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав.

Із системного аналізу вказаних статей вбачається, що у правовідносинах між митницею та декларантом право останнього є порушеним у випадку відмови митниці в митному оформленні товару за ціною, вказаною позивачем, та самостійного визначення митної вартості товару. При цьому рішення митниці про відмову в митному оформленні товару здійснюється в письмовій формі.

У випадку відсутності письмового рішення митниці про відмову в митному оформленні товару заявник не може посилатися на порушення свого права, оскільки оскарження дій відповідача з мотивів, які ґрунтуються на припущенні про можливість порушення права, є безпідставним.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцево самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та. спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Львівської митниці ДФС про відмову оформити і направити на адресу органу Державної казначейської служби України пакет документів на повернення коштів, оформлене листом № 4831/13-70-25/36 від 24.04.2015 р. є таким, що прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги з цих підстав задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Львівської митниці ДФС України, Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.06.2015р. по справі № 818/1444/15 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Приватного виробничого підприємства "Вибір" до Львівської митниці ДФС України, Головного Управління Держаної казначейської служби України у м. Києві про визнання рішення протиправним та стягнення надміру сплачених коштів - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Кононенко З.О. Повний текст постанови виготовлений 21.09.2015 р.