Ухвала суду № 50800281, 16.09.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/1772/15-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24.06.2015 року по справі за позовом приватного акціонерного товариства "Четвертий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В червні 2015 року приватне акціонерне товариство "Четвертий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.01.2015 р. № 0000372200.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що висновки податкової інспекції щодо безтоварності господарських операцій з ТОВ "Верштат", ТОВ "Маст Трейдинг", ТОВ "Старт-Тап" є протиправними, оскільки реальність їх здійснення підтверджується первинними документами.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 24.06.2015 року позов задоволено частково. Визнано частково протиправним та частково скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.01.2015 р. № 0000372200 на суму 791702,91 грн., з яких за основним платежем на 527801,94 грн., за штрафними санкціями на 263900,97 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову в повному обсязі.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем у період з 04.12.2014 р. по 05.12.2014 р. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Четвертий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками ТОВ "Промсі", ТОВ "Маст Трейдинг" за червень 2014 року, ТОВ "Верштат" за січень 2014 року, ТОВ "Старт-Тап" за травень 2014 року, ТОВ "Георесурси" за липень 2014 року та подальшої реалізації або використання у власній господарській діяльності придбаних у контрагентів-постачальників товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності, за результатами якої складено акт від 12.12.2014 р. № 445/21-03-22-06/14287749.

У висновку акту перевірки зазначено, що встановлено наступні порушення:

- п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.186.1, п.186.2 ст.186, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (ряд.25) на загальну суму ПДВ 595316 грн., в т.ч.: січень 2014 року - у сумі 107435 грн., травень 2014 року - у сумі 67514 грн., червень 2014 року - у сумі 420367 грн.;

- п.44.1, п.44.6 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, внаслідок чого у підприємства відсутній об'єкт оподаткування з ПДВ по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) з контрагентом-постачальником ТОВ "Промсі" у червні 2014 року, та, як наслідок, у підприємства відсутній об'єкт оподаткування з ПДВ по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) контрагенту-покупцю у червні 2014 року ТОВ "Спецмонтажпроектбуд" на суму ПДВ 590000 грн. (в межах податкового кредиту).

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у м.Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.01.2015 р. № 0000372200, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 892974 грн., з яких за основним платежем на 595316 грн., за штрафними санкціями на 297658 грн.

На нарахування грошових зобов'язань з податку на додану вартість за вказаним податковим повідомленням-рішенням вплинули доводи відповідача про завищення позивачем податкового кредиту по відносинах з ТОВ "Верштат" на 107434,62 грн., по відносинах з ТОВ "Старт-Тап" на 67514,06 грн., по відносинах з ТОВ "Маст Трейдинг" на 420367,08 грн. (107434,62 + 67514,06 + 420367,08 = 595315,76).

Як вбачається з акту перевірки, висновки ДПІ у м.Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області щодо неправомірного формування ПАТ "Четвертий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" податкового кредиту по відносинах з ТОВ "Верштат", ТОВ "Маст Трейдинг", ТОВ "Старт-Тап" ґрунтуються на наявності актів про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ "Верштат", ТОВ "Старт-Тап", якими не підтверджено реальність здійснення господарських операцій у зв'язку з відсутністю підприємств за юридичними адресами, відсутності товарно-транспортних накладних та сертифікатів якості товарів, ненадання позивачем первинних документів по відносинах з ТОВ "Старт-Тап". Дані обставини, на думку ДПІ у м.Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області, свідчать лише про документування ПАТ "Четвертий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" господарських операцій з цими контрагентами, без реального постачання товарів, з метою отримання податкової вигоди.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано первинних документів по відносинах з ТОВ «Старт-Тап», а тому погоджується з висновками податкового органу щодо завищення позивачем частини податкового кредиту, а тому відповідачем правомірно нараховано грошові зобов'язання з податку на додану вартість.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог та зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін -у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави (ч.1 ст.208 ГК України).

Положення ст.ст.207, 208 ГК України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Органи державної податкової служби, вказані в абз.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі п.11 цієї статті звертатись до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст.228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

З наведених норм законодавства слідує, що висновки про нікчемність правочинів, тим більш визнання правочинів нікчемними відносяться виключно до компетенції судів, а не податкових органів.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Верштат" у січні 2014 року поставило позивачу товар, який було використано позивачем у власній господарській діяльності, а саме при виконанні будівельних робіт, про що свідчать накладні-вимоги на відпуск. Розрахунок за отриманий товар ПАТ "Четвертий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" здійснювало в безготівковому вигляді, що підтверджується наданими суду платіжними дорученнями. Здійснення господарських операцій підтверджується договором поставки від 31.01.2014р. № 240114, рахунками-фактурами, податковими накладними за січень 2014 року №№ 14,15,16, платіжними документами, деклараціями про прийняття вантажу.

Також, ТОВ «Маст Трейдинг» у червні 2014 року поставило позивачу товар, який було використано позивачем у власній господарській діяльності, а саме останній реалізував товар ТОВ "Пневмотехнології", ТОВ "Волев-Інвест", що підтверджується договорами поставок. Перевезення товарів було здійснено саме позивачем. В подальшому товар було реалізовано та отримано чистий прибуток. Здійснення господарських операцій підтверджується договором поставки від 25.05.2014р. № 250402, рахунками-фактурами, податковими накладними, платіжними документами.

Зазначеними доказами спростовуються доводи відповідача про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Верштат", ТОВ «Маст Трейдинг». Первинні бухгалтерські документи та податкові документи оформлені без порушень, підписані уповноваженими особами та скріплені печатками сторін, мають всі реквізити, як того вимагає чинне законодавство України. ТОВ "Верштат" та ТОВ «Маст Трейдинг» є платниками податку на додану вартість.

Пунктом 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірювач, базуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 1 ст.9 цього ж Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо же неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (надалі - Положення) під первинними документами розуміються документи, створені у письмовій або електронній формах, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п.2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральній та /або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис особи, що брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.5 Положення документ повинен бути підписаний особисто та підпис може бути скріплений печаткою.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов цілком вірного та обґрунтованого висновку, що надані позивачем документи в обґрунтування виконання зазначених господарських операцій з ТОВ "Верштат" та ТОВ «Маст Трейдинг» можуть бути прийняті в якості належних доказів, саме як первинні документи на підтвердження товарності цих операцій.

Також, зустрічна звірка суб`єкта господарювання може бути проведена контролюючим органом лише з питань взаємовідносин з певним платником податків (відносно якого проводиться основна перевірка, в ході якої і виникає необхідність ініціювання зустрічної звірки) та лише в разі наявності у розпорядженні контролюючого органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу.

Таким чином, акт про неможливість проведення зустрічної звірки не може бути визнано належним та допустимим доказом вчинення платником податків порушення закону.

Враховуючи той факт, що у позивача як на момент проведення перевірки, так і під час судового розгляду даної справи були в наявності всі податкові накладні та первинні бухгалтерські документи (їх копії наявні в матеріалах справи), які підтверджують факт поставки товарів на користь позивача, посилання ДПІ на порушення норм податкового законодавства в обґрунтування своєї позиції є недоведеним.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24.06.2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик