Ухвала суду № 50800202, 17.09.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2015 р.м. ОдесаСправа № 814/1576/15

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді - доповідача - Косцової І.П.

суддів - Градовського Ю.М.

- Кравченка К.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін №73» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін №73» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін №73» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 04.02.2015 року №Ю-121 про сплату недоїмки по єдиному внеску у сумі 1 678 704,57 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувана вимога не містить відомостей про звітний період, за який у підприємства виникла недоїмка з цього внеску, позивач зазначає, що зазначена вимога є накопичувальною, тобто включає в себе суми внеску попередніх періодів, які залишались не сплаченими в повному обсязі підприємством, проте, при її прийнятті ДПІ не враховано той факт, що суми внеску попередніх періодів оскаржені підприємством в адміністративному та судовому порядку, в результаті чого ці суми відкликані, отже прийняття ДПІ вимоги від 02.12.2014 року №Ю-121 про сплату недоїмки по єдиному внеску на суму 1 573 596,69 грн. є необґрунтованим.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Товариство, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, враховуючи достатність доказів для її вирішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з'ясовано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін №73» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та перебуває на обліку як платник податків у Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області.

Згідно відомостей картки особового рахунку ТОВ «Мостобудівельний загін №73» станом на 01.02.2015 року за підприємством рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 1 678 704,57 грн., у зв'язку із чим ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області прийнято вимогу 04.02.2015 року №Ю-21 про сплату суми недоїмки по єдиному внеску у вказаному розмірі.

Зазначена сума заборгованості є накопичувальною, включає в себе заборгованість Товариства з єдиного внеску за попередні періоди, самостійно визначені підприємством суми внеску за попередні періоди згідно поданих звітів про нарахування єдиного внеску та частково сплачені суми з цього внеску.

Вирішуючи справу по суті та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимога ДПІ є обґрунтованою, прийнята в межах повноважень податкового органу та у відповідності до вимог законодавства.

Колегія суддів висновки суду першої інстанції вважає правильними, з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно із ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до ч. 12 цієї статті Закону єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Обов'язок щодо здійснення контролю за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону покладається на органи доходів і зборів, у зв'язку із чим ці органи наділені повноваженнями щодо застосовування фінансових санкцій, стягнення з платників несплачених сум єдиного внеску та здійснення інших функцій, передбачених законодавством (ст. 13, 14 Закону № 2464-VI).

Такі ж правила щодо нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначались Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 року № 455, та яка діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно із ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI, п. 6.3 Інструкції якщо платник, зокрема, має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску, органи доходів і зборів надсилають таким платникам вимогу про сплату недоїмки.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Вимога про сплату боргу формується, зокрема, на підставі звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу (п. 6.4 Інструкції).

Як вірно встановив суд першої інстанції, станом на 01.02.2015 року за ТОВ «Мостобудівельний загін №73» рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 1 678 704,57 грн., який в поновному обсязі не сплачено, отже підприємство є божником перед органом доходів і з зборів по цьому внеску.

Оскільки зазначена сума заборгованості є накопичувальною, включає в себе заборгованість Товариства з єдиного внеску за попередні періоди на підставі поданих звітів про нарахування внеску та частково сплачені суми з цього внеску, проте не сплачена до повного її погашення, ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області 04.02.2015 року повторно надіслала позивачу вимогу №Ю-21 про сплату суми недоїмки.

Отже, оскільки Товариство має несплачену заборгованість по єдиному внеску, всі суми сплати цього внеску погашають заборгованість в порядку календарної черговості її виникнення, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про правомірність оспорюваної вимоги та відсутність підстав для її скасування.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін №73» - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року по за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін №73» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування вимоги - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя-доповідач: І.П. Косцова

Судді: Ю.М. Градовський

К.В. Кравченко