Ухвала суду № 50800140, 16.09.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 520/6610/15-а

Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Калашнікова О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси на постанову Київського районного суду м. Одеси від 11.06.2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про визнання рішення неправомірним, -

В С Т А Н О В И В:

В травні 2015 року ОСОБА_1 звернулось до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про визнання неправомірною відмову в призначенні пільгової пенсії та зобов'язання відповідача призначити пенсію відповідно до вимог п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відмова управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси щодо призначення пенсії на підставі п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є неправомірною.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 11.06.2015 року позов задоволено. Визнано неправомірним рішення управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Одеси №1054 від 10 березня 2015 року про відмову ОСОБА_1 призначити пенсію на пільгових умовах відповідно до вимог ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до вимог ст.13 Закону «Про пенсійне забезпечення» з дня звернення.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має загальний трудовий стаж більше 35 років, в тому числі з 12.06.1989 року по 24.05.2003 року на посаді мідника в ЗАТ «АТП 15154», ця робота носить особливий характер і входить до списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

В березні місяці 2015 року позивач звернувся до УПФ України в Київському районі м.Одеси з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах згідно з вимогами п. «б» ст.13 Закону «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням №1054 від 10 березня 2015 року УПФ України в Київському районі м. Одеси відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, посилаючись на відсутність у заявника трудового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, тому як до пільгового стажу не може бути зарахований період роботи позивача на посаді мідника в ЗАТ «АТП 15154» у зв'язку із не підтвердженням первинними документами зайнятості повний робочий день на зазначених посадах, відсутні документи про проведення атестації робочого місця.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми чинного законодавства, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог позивача, виходячи з наступного.

Так, згідно з приписами ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом «б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення" передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно списків №1 та №2 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. № 383.

Згідно з п. 3 цього Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92р.

Згідно зі статтею 48 Кодексу законів про працю України та статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачається, що в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств і організацій. В довідці має бути зазначено: період роботи, що зараховується до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуємої роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, первинні документи на час виконання роботи, на підставі яких видана довідка.

Форма вказаної довідки визначена в додатку №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року.

Отже, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року "Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" доказом роботи позивача повних робочий день на роботі зі шкідливими умовами, можуть бути первинні документи (накази про прийом, звільнення, довідки про нарахування заробітної плати).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з трудової книжки позивача, останній працював з 12.06.1989 року по 24.05.2003 року на посаді мідника (спочатку присвоєно 3 розряд, з 07.03.1990 року - 4 розряд, з 13.08.1992 року - 5 розряд) в ЗАТ «АТП 15154».

Крім того, позивач надав довідку з Головного управління статистики в Одеській області №05.3-19\1173, де зазначено ЗАТ «АТП15154» ліквідовано 27.01.2007 року, архівну довідку про його заробітну плату у період з 1990 року по 1995 рік і копію картки Т-2.

Апелянтом не було представлено доказів, що позивач працював на умовах неповного робочого дня, а також, що характер роботи, яку виконував позивач, не відповідає роботі за професією, на яку був прийнятий позивач згідно записам у трудовій книжці.

Також, п.4 розділу ХІ «Металообробка» Списку №2 виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 року передбачена посада мідника

Таким чином, оскільки робота, яку виконував позивач протягом періодів, зазначених у трудовій книжці, законодавством віднесена до посад з шкідливими умовами праці, які дають право на пільгову пенсію за Списком №2 та апелянту були надані відповідні документи, судова колегія вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, а відмова апелянта у призначенні такої пенсії неправомірною.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м. Одеси від 11.06.2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик