Ухвала суду № 50800030, 15.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8264/15 Головуючий у 1-й інстанції:Васильченко І.П.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н.П,

суддів: Троян Н.М., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря: Савін І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Генерального прокурора України, прокурора Оріхівського району Запорізької області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Генерального прокурора України, прокурора Оріхівського району Запорізької області у якому просить скасувати повністю рішення Генерального прокурора України, щодо направлення заяви від 16.02.2015 року до прокурора Оріхівського району Запорізької області, у зв'язку з ненаданням роз'яснень та не наведенням прикладів прокурором Оріхівського району Запорізької області, зобов'язати Генерального прокурора України прийняти рішення або вчинити певні дії по заяві від 16.02.2015 року, встановити наявність чи відсутність компетенції (повноважень) прокурора Оріхівського району Запорізької області, на дачу відповіді за заявою виключно до прокурора Оріхівського району Запорізької області.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 липня 2015 року в задоволені позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з»явилися в судове засідання, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають, оскільки відповідачі діяли в межах чинного законодавства України та в їх діях відсутні ознаки протиправності чи незаконності.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.02.2015 року ОСОБА_2 звернувся до Генерального прокурора України із заявою, в якій просив надати роз'яснення щодо практичного застосування статті 357 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: у яких випадках та за яких обставин вона застосовується, а також у яких випадках і за яких обставин складається подання Генеральної прокуратури України. Одночасно ОСОБА_2 у своїй заяві від 16.02.2015 року просив Генерального прокурора надати приклади застосування статті 375 КПК з Єдиного державного реєстру судових рішень (назва суду, номер справи, число, рік, місяць та інше).

23.02.2015 року заява ОСОБА_2 супровідним листом за №19-р направлена Генеральною прокуратурою України до Прокуратури Запорізької області для організації розгляду та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Прокуратурою Запорізької області 03.03.2015 року звернення ОСОБА_2 направлено супровідним листом №19-4020-11 до Прокуратури Оріхівського району Запорізької областіза належністю.

16 березня 2015 року Прокуратура Оріхівського району листом за №68-30-15 повідомила заявника про те, що в силу положень законодавства України, яким визначаються повноваження прокуратури не наділяє органи прокуратури компетенцією щодо надання роз'яснювальної роботи з вказаних позивачем питань. У зв'язку з наведеним прокурор Оріхівського району Запорізької області запропонував ОСОБА_2 для отримання роз'яснень вимог чинного законодавства України звернутись до Координаційного центру з надання правової допомоги, відповідних юридичних контор або інших установ, які надають послуги консультативного характеру з поставлених заявником питань.

Надаючи правову оцінку відносинам що склалися між сторонами, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно з частиною 3 та 4 статті 3 Закону України «Про звернення громадян» заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності, а скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Порядок розгляду звернень громадян визначений у розділі ІІ названого Закону.

Статтею 14 закріплено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

У відповідності до положень, закріплених в статтях 1, 7, 8 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави (ч.1 ст.1). Систему прокуратури України становлять: Генеральна прокуратура України; регіональні прокуратури; місцеві прокуратури; військові прокуратури; Спеціалізована антикорупційна прокуратура (ч.1 ст.7). Генеральна прокуратура України є органом прокуратури вищого рівня щодо регіональних та місцевих прокуратур, а регіональна прокуратура є органом прокуратури вищого рівня щодо місцевих прокуратур, розташованих у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної регіональної прокуратури (ч.4 ст.7). Генеральна прокуратура України організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури (ч.1 ст.8). Генеральну прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України (ч.2 ст.8).

В частині 1 статті 2 Закону України «Про прокуратуру» закріплений перелік функцій, що покладені законодавцем на прокуратуру, до яких віднесено: підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом; нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

На прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені Конституцією України (ч.3 статті 2 Закону).

На виконання вимог Закону України «Про звернення громадян» наказом Генерального прокурора України від 27 грудня 2014 року №9гн затверджено Інструкцію про порядок розгляду звернень та особистого прийому в органах прокуратури України (надалі - Інструкція).

Пунктом 4.1 Інструкції встановлено, що звернення, які надійшли до Генеральної прокуратури України вперше і за ними не приймалися рішення прокурорами обласного рівня (первинні звернення), управлінням організації прийому громадян та розгляду звернень надсилаються до підпорядкованих прокуратур для вирішення.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в діях Генеральної прокуратури України порушень при направлені звернення позивача до Прокуратури Запорізької області для організації розгляду та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Крім того, доводи апелянта щодо відсутності у прокурора Оріхівського району Запорізької області повноважень на розгляд звернення позивача від 16.02.2015 року, в якому фактично викладається прохання надати йому роз'яснення щодо застосування норми КПК України та навести приклади реального застосування статті 375 КПК України не ґрунтуються на нормах законодавства, оскільки, як зазначено вище, до функцій органів прокуратури не віднесено надання роз'яснень або правових (юридичних) консультацій за письмовими зверненнями фізичних осіб, про що і було повідомлено позивачу та запропоновано звернутись з даного питання за належністю.

В статті 6 Конституції України закріплено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

В силу частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 12 статті 92 Основного Закону України встановлено, що виключно законами України визначаються організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики.

З огляду на зазначене, колегія суддів не вбачає підстав для визнання обґрунтованими доводів позивача щодо неналежного розгляду його звернення прокурором Оріхівського району Запорізької області.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з доводами суду першої інстанції щодо вимоги позивача про скасування рішення Генерального прокурора України, щодо направлення заяви від 16.02.2015 року до Прокурора Оріхівського району Запорізької області, оскільки супровідний лист Генеральної прокуратури України не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства, а відтак, законних підстав для його оцінки в даному контексті і для його скасування у суду відсутні.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 липня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Троян Н.М.

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено: 16 вересня 2015 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Троян Н.М.

Твердохліб В.А.