Ухвала суду № 50799890, 17.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4390/15 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

при секретарі Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аставія» про стягення боргу,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Аставія» про стягення боргу.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 липня 2015 року адміністративний позов - задоволено частково.

Стягнуто з усіх рахунків ТОВ «Аставія» (місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Білоруська, буд. 40/15, ідентифікаційний код 38063554) в банківських установах, що будуть виявлені під час виконання судового рішення, до Державного бюджету України суму заборгованості по сплаті податку на додану вартість у розмірі 21 112 950 (двадцяти одного мільйону сто дванадцяти тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн. 26 коп. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні адміністративного позову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у 2013 - 2014 роках працівниками податкового органу були проведені документальні позапланові виїзна/невиїзна перевірки та камеральні перевірки ТОВ «Аставія» з питань дотримання ним податкового законодавства в частині податку на додану вартість, за результатами яких складені акти документальних перевірок № 429/22-40/38063554 від 19 липня 2013 року та № 1075/2201/38063554 від 30 вересня 2013 року, акти камеральних перевірок № 38/26-59-15-01-85/38063554 від 28 липня 2014 року та № 39/26-59-15-01-85/38063554 від 29 липня 2014 року.

На підставі вказаних актів перевірок відповідачу були визначені до сплати суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість згідно податкових повідомлень-рішень (форм «Р») № 0002832240 від 31 липня 2013 року на суму 14 583 334, 00 грн., № 0006032201 від 28 жовтня 2013 року на суму 6 250 000, 00 грн., № 0033741501 від 26 вересня 2014 року на суму 170, 00 грн. та № 0033751501 від 30 вересня 2014 року на суму 3 060, 00 грн.

Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України - податковим зобов'язанням є сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно до п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України - грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України - платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до п. п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України - контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України - податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 42.1 ст. 42 ПК України - податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Пунктом 58.3 ст. 58 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Згідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України - документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Відповідно до п. 45.2 ст. 45 ПК України - податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, податковий орган посилається на те, що на адресу ТОВ «Аставія» були надіслані вищевказані податкові повідомлення-рішення рекомендованими поштовими відправленнями в підтвердження чого було надано фіскальні чеки відділень поштового зв'язку № 9950 від 31 липня 2013 року, № 8049 від 28 жовтня 2013 року.

Між тим, зі змісту вказаних фіскальних чеків не можливо встановити достовірно податкову адресу за якою здійснювалося направлення поштових відправлень.

Також, платником податків (відповідачем) в судовому порядку були оскаржені податкові повідомлення-рішення № 0002832240 від 31 липня 2013 року і № 0006032201 від 28 жовтня 2013 року .

Однак, за результатами розгляду зазначених адміністративних позовів ТОВ «Аставія» Окружним адміністративним судом м. Києва були винесені ухвали від 18 лютого 2014 року по справі № 826/20221/13-а, від 18 лютого 2014 року по справі № 826/20222/13-а, від 03 грудня 2013 року по справі № 826/17541/13-а про залишення таких позовів товариства без розгляду в порядку ст. 155 КАС України.

Крім того, податковим органом не надано доказів надсилання на адресу та/або вручення уповноваженому представнику платника податків ТОВ «Аставія» під розписку податкових повідомлень-рішень № 0033741501 від 26 вересня 2014 року і № 0033751501 від 30 вересня 2014 року.

Станом на 12 травня 2014 року, у зв'язку з наявністю непогашеної суми податкового боргу з податку на додану вартість, ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві виставила ТОВ «Аставія» податкову вимогу № 7789-25 від 13 травня 2014 року на суму податкового боргу в розмірі 6 529 616, 26 грн.

Вказана вимога надсилалася на адресу товариства, проте була повернута неврученою з причини «за закінченням встановленого строку зберігання», що засвідчується наявними у справі матеріалами, у досудовому та/або судовому порядку не оскаржувалася та податковим органом не відкликана.

Отже, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про документальне підтвердження виникнення у ТОВ «Аставія податкового боргу з податку на додану вартість на суму 21 112 950, 26 грн., в частині несплачених у встановлені строки сум грошових зобов'язань з податку згідно податкових повідомлень-рішень № 0002832240 від 31 липня 2013 року і № 0006032201 від 28 жовтня 2013 року - надісланих на адресу платника податку у встановленому законом порядку та отриманих ним, що засвідчує факт їх оскарження в судовому порядку, а тому мають статус узгоджених.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 87.2 п. 87.1 ст. 87 ПК України - джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами .

Згідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України - контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі .

Відповідно до п. 95.2, п. 95.3 ст. 95 ПК України - стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Виходячи з вищевикладеного, рішення суду першої інстанції про стягнення з ТОВ «Аставія» податкової заборгованості в частині суми узгоджених грошових зобов'зань по податку на додану вартість у розмірі 21 112 950, 26 грн. є законним ьа обґрунтованим.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 липня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 21 вересня 2015 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.