Ухвала суду № 50799853, 16.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3436/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

16 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретаря судового засідання Самсонової М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстройдевелопмент" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстройдевелопмент" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

27.02.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрстройдевелопмент" (далі - ТОВ "Укрстройдевелопмент") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання дій відповідача щодо не реєстрації податкової звітності позивача протиправними та такими, що порушують законні права та інтереси товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСТРОЙДЕВЕЛОПМЕНТ"; зобов'язання відповідача зареєструвати в "Інформаційній системі "Податковий блок", введену в дію відповідно до наказу ДПС України від 24.12.2012 №1197 з 01.01.2013, подану ТОВ "УКРСТРОЙДЕВЕЛОПМЕНТ" податкову декларацію за жовтень 2014 року; зобов'язання відповідача провести коригування показників податкової звітності з ПДВ у "Інформаційній системі "Податковий блок", введену в дію відповідно до наказу ДПС України від 24.12.2012 №1197 з 01.01.2013, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, що задекларовані ТОВ "УКРСТРОЙДЕВЕЛОПМЕНТ" за жовтень 2014 року, а також зобов'язати відповідача поновити показники податкової звітності з ПДВ за жовтень 2014 року відповідно до поданої ТОВ "УКРСТРОЙДЕВЕЛОПМЕНТ" податкової декларації з ПДВ за жовтень 2014 року.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач протиправно не прийняв податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року як податкову декларацію, оскільки дані декларації були заповнені та подані позивачем до відповідача у строк та повній відповідності до вимог законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.06.2015 р. у задоволені позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що за наявності у декларації недостовірних відомостей щодо місцезнаходження юридичної особи, що є одним з обов'язкових реквізитів, який надає декларації юридичної значимості, в силу положень пункту 48.2 Податкового кодексу України декларація втрачає юридичний статус податкової декларації та в силу положень пункту 48.7 Податкового кодексу України не вважається податковою декларацією.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Оружного адміністративного суду м. Києва від 05.06.2015 р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Апеляційну скаргу обґрунтовано доводами аналогічними позовній заяві.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому, за приписами ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 18.11.2014 року ТОВ "УКРСТРОЙДЕВЕЛОПМЕНТ" подано до державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві податкову декларацію із податку на додану вартість за жовтень 2014 року, разом з розрахунком коригування сум податку на додану вартість (Додаток №1) та розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток №5).

Зазначена декларація подана безпосередньо до контролюючого органу 18.11.2014 року, що підтверджується відміткою про прийняття декларації.

Листом від 20.11.2014 №57839/10/26-55-15-06 Державна податкова інспекція у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проінформувала позивача про те, що податкова декларація з податку на додану вартість зареєстрована, але згідно пунктів 48.3 та 48.7 статті 48 Податкового кодексу України не визнана як податкова звітність. Запропоновано подати нову звітність, складену належним чином.

Вищенаведені обставини не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п. 48.1 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Відповідно до п. 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

У відповідності до пункту 46.5 статті 46 Податкового кодексу України, форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.11.2013 №678 затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №678).

Згідно п. 5 розділу І Порядку № 678 усі платники податку на додану вартість подають податкову декларацію з позначкою « 0110», у якій відображаються розрахунки з бюджетом.

Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Порядку №678 декларація подається до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податку, одним із визначених цим пунктом способом.

З огляду до пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до вимог пункту 48.7 статті 48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання, що передбачено пунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України.

Пунктом 49.12 статті 49 Податкового кодексу України зазначено, у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

- оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем оскаржуються дії контролюючого органу щодо не реєстрації податкової декларації, проте не оскаржується рішення про невизнання декларації позивача податковою звітністю від 20.11.2014 №57839/10/26-55-15-06.

Водночас, позивачем до позовної заяви не надано спірного рішення державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 20.11.2014 №57839/10/26-55-15-06.

Оскільки рішення контролюючого органу про невизнання декларації позивача податковою звітністю від 20.11.2014 №57839/10/26-55-15-06 позивачем не оскаржується, є чинним та не скасованим, то суд першої інстанції вірно в межах позовних вимог дійшов висновку про відсутність підстав для зобов'язання відповідача відобразити дані декларації позивача у базах даних державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Судом першої інстанції встановлено та не спростовано судом апеляційної інстанції, що відповідачем дотримано приписи Податкового кодексу України, зокрема, зазначаючи про недостовірність обов'язкового реквізиту, а саме: щодо зазначеної у декларації адреси, надає на підтвердження наведеного довідку від 04.11.2014 №6030/01/26-55-07-03 про встановлення місцезнаходження (місце проживання) платника податків, повідомлення від 07.11.2014 №9221/26-55-18-05-14 про відсутність позивача за місцезнаходженням.

Крім того, під час розгляду справи судом першої інстанції позивачу надавався строк для подання доказів фактичного місцезнаходження за зареєстрованою адресою, а саме: договір оренди, докази прийняття приміщення та оплати за оренду, договір із поштою щодо доставки кореспонденції. Проте позивачем зазначені докази подано не було, тобто позивачем не доведено свого фактичного місцезнаходження за адресою, визначеною в Єдиному державному реєстрі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необгрунтованості позовних вимог, оскільки за наявності у декларації недостовірних відомостей про місцезнаходження юридичної особи, декларація втрачає юридичний статус податкової декларації та в силу положень пункту 48.7 Податкового кодексу України не вважається податковою декларацією.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином доводів апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текс ухвали виготовлено 21.09.2015 р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстройдевелопмент" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2015 р., залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстройдевелопмент" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

.

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Епель О.В.

Кобаль М.І.