Рішення № 50799842, 17.09.2015, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2015 р. Справа № 926/1215/15

За позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»

до фізичної особи Романчак Олександри Григорівни

про стягнення заборгованості в сумі 42726,73 грн.

суддя Байталюк В. Д.

представники сторін:

від позивача - Бабічук А. С., довіреність № 5347-О від 19.11.2013;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ, звернулося з позовом до фізичної особи - підприємця Романчак Олександри Григорівни, м. Чернівці, про стягнення заборгованості в сумі 42726,73 грн., в тому числі: 16000,00 грн. заборгованості за кредитом, 12782,42 грн. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, 11064,31 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 2880,00 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 27.09.2013 відповідачем було підписано заяву про відкриття поточного рахунку. Згідно заяви відповідач приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг», тарифів банку, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору. Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт в розмірі 16000,00 грн. на поточний рахунок в електронному вигляді через засоби електронного зв'язку між банком і клієнтом. За користування кредитом клієнт зобов'язаний сплачувати відсотки за його користування. Станом на 12.06.2015 за відповідачем рахується заборгованість за кредитом в сумі 16000,00 грн., заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом в сумі 12782,42 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 2880,00 грн. та за несвоєчасне виконання своїх зобов'язань позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 11064,31 грн.

Ухвалою суду від 20.07.2015 порушено провадження у справі, розгляд її призначено на 03.09.2015 та витребувано від сторін ряд додаткових доказів.

Ухвалою суду від 03.09.2015 розгляд справи відкладено на 17.09.2015 у зв'язку з неявкою представника відповідачки.

Відповідачка явку свого представника у судове засідання не забезпечила, а конверт в якому надіслані на її адресу ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи повернулися до суду з відміткою поштового відділення: «за зазначеною адресою не проживає», хоча, як видно з наданого позивачем витягу з ЄДР відповідачка знаходилася саме за тією адресою, що вказана у позовній заяві.

У судовому засідання представник позивача надала суду витяг з ЄДР від 17.09.2015 зі змісту якого видно, що відповідачка припинила підприємницьку діяльність 17.08.2015.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» громадянин, який мав статус суб'єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратив такий статус, не може бути стороною в судовому процесі у господарському суді, якщо немає визначених законом підстав для його участі в такому процесі. Однак у разі коли відповідна зміна статусу відбулася після порушення провадження у справі, вона не тягне за собою наслідків у вигляді зміни підвідомчості такої справи і, відповідно, - припинення провадження у ній, оскільки на час порушення господарським судом такого провадження її розгляд належав до юрисдикції цього суду; наведене стосується й випадку подання відповідним громадянином, що був відповідачем у справі, зустрічного позову в тій же справі. У будь-якому разі у суду немає й правових підстав для застосування при цьому положень статті 25 Господарського процесуального кодексу України та залучення до участі у справі як правонаступника фізичної особи - підприємця тієї ж таки фізичної особи, оскільки правонаступництво передбачає перехід прав та обов'язків від одного суб'єкта до іншого, а не зміну правового статусу однієї й тієї ж самої особи. У разі задоволення позову до фізичної особи, яка в процесі розгляду справи втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, резолютивна частина відповідного судового рішення, крім відомостей, передбачених частинами другою-сьомою статті 84 Господарського процесуального кодексу України, повинна містити дані, визначені в пункті 2 частини другої статті 54 цього Кодексу для фізичної особи (без зазначення її колишнього статусу суб'єкта підприємницької діяльності).

Враховуючи, що зміна правового статусу відповідачки відбулася після порушення провадження у справі, у зв'язку з цим справа розглядається в даному суду за правилами господарського судочинства.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

27.09.2013 відповідачкою подано до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заяву про відкриття поточного карткового рахунку разом з карткою зі зразком підпису без печатки, згідно з якою відповідачка погоджується з умовами та правилами надання банківських послуг (що розміщені на інтернет-сторінці банку http://privatbank.ua, https://client-bank.ua), тарифами банку, яка разом з заявкою та карткою зі зразком підпису складають Договір банківського обслуговування (надалі Договір).

Крім того, підписавши дану заяву відповідачка приєднується та зобов'язується виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, тарифах Приватбанку - Договору банківського обслуговування.

Відповідно до Договору відповідачці встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26005052511509, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг».

Відповідно до пункту 3.2.1.1.16 Умов, при укладанні договорів і угод або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Згідно норм статті 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

У відповідності з частиною другою статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до пункту 3.2.1.1.1 Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок (кредит) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту (ліміт). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Згідно з пунктом 3.2.1.1.3 Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди. Кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому «Умов та правил надання банківських послуг». Сторони погодилися, що кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. Ліміт овердрафту встановлюється банком на кожний операційний день. У випадку зниження банком ліміту в односторонньому порядку, передбаченому цими «Умовами та правилами надання банківських послуг», клієнт зобов'язується погасити різницю між фактичною заборгованістю і сумою нового ліміту не пізніше дня, вказаного в повідомленні банку про зміну ліміту, спрямованого клієнту у будь-якій з форм, передбачених «Умов та правил надання банківських послуг». В іншому випадку грошове зобов'язання вважається порушеним, а зазначена різниця між фактичною заборгованістю і новою сумою ліміту вважається простроченою з дня, вказаного в повідомленні.

Пункт 3.2.1.1.6 Умов передбачає, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши Угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

Відповідно до пункту 3.2.1.1.8 Умов, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - «Угода»).

Згідно пункту 3.2.1.4.1 Умов, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня, клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (період в який дебетове сальдо підлягає обнуленню), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі, 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (пункт 3.2.1.4.1.1 Умов).

У випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню (пункт 3.2.1.4.1.2 Умов).

У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань (пункт 3.2.1.4.1.3 Умов).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина перша статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 3.2.1.2.3.4 Умов, банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Пунктом 3.2.1.6.1 Умов зазначено, що цей договір, а саме обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта, набирає чинності з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим Договором.

Згідно з статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 3.2.1.5.1 Умов, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої пунктами 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у пункті 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 3.2.1.5.4 Умов встановлено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої пунктами 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктами 4 та 6 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі, а нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як видно з виписки по банківському рахунку, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором, надавши відповідачці за період з 30.09.2013 по 12.06.2015 кредитний ліміт у розмірі 16000,00 грн.

Відповідачка, свій обов'язок зі сплати коштів за Договором належним чином не виконала, заборгувавши позивачу 42726,73 грн., з яких: 16000,00 грн. заборгованість за кредитом, 12782,42 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 11064,31 грн. пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором та 2880,00 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати слід покласти на відповідачку, з вини якої спір безпідставно доведено до розгляду в судовому порядку.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи Романчак Олександри Григорівни (Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Руська, 279, квартира 1, індивідуальний ідентифікаційний номер 2120323262) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість в сумі 42726,73 грн. (16000,00 грн. заборгованість за кредитом, 12782,42 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 11064,31 грн. пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором та 2880,00 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом) та 1827,00 грн. судового збору.

Повне рішення складено та підписано 21.09.2015.

Суддя В. Байталюк