Ухвала суду № 50799802, 16.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1293/15 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

16 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Карпушової О.В, Кобаля М.І.,

при секретарі: Погорілій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29.07.2015 року по справі за її позовом до Міністерства юстиції України, третя особа Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_3 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України про: визнання протиправним та скасування наказу від 12.05.2015 року № 1498/к «Про звільнення ОСОБА_3»; поновлення на посаді заступника начальника ГУЮ у Черкаській області; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 13.05.2015 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.07.2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову. При цьому апелянтка посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція повністю підтримує таку правову позицію з огляду на слідуюче.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Міністерства юстиції України від 28.05.2013 року № 592/к позивачка призначена на посаду заступника начальника Головного управління юстиції у Черкаській області. 12.09.2013 року їй присвоєно 9 ранг державного службовця.

Наказом Мін'юсту України від 12.05.2015 року № 1498/к (за підписом заступника міністра) позивачку звільнено з роботи у зв'язку із скороченням посади, п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Вирішуючи питання щодо правомірності спірного наказу, колегія суддів виходить з наступного.

Так, підставою для прийняття оскаржуваного наказу стала постанова КМУ «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» від 21.01.2015 року № 17, відповідно до якої ліквідовано Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу, поклавши на Міністерство юстиції України завдання та функції з реалізації державної політики в даних сферах. Вказана постанова прийнята з метою оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції, раціонального використання бюджетних коштів та на виконання п. 9 розділу III Прикінцеві положення Закону України від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, законодавчих актів України» щодо скорочення чисельності працівників державних органів на 20 відсотків Кабінет Міністрів України.

На виконання постанови уряду Міністерством юстиції України прийнято наказ від 30.01.2015 року № 115/5 «Деякі питання діяльності територіальних органів Міністерства юстиції України», за змістом якого:

головні управління юстиції Міністерства юстиції України в …, в областях, … перейменовано на головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в …, в областях, …;

затверджено Типову структуру головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в …, в областях, …;

затверджено зміни до деяких нормативно-правових актів.

В зв'язку з вищезазначеним було внесено зміни до Положення про Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в …, в областях, …, зокрема щодо завдань, функцій та повноважень Головних управлінь юстиції. Так до функцій та повноважень Головного територіального управління юстиції у Черкаській області додалися функції та повноваження реєстраційної служби ГУЮ у Черкаській області та виконавчої служби ГУЮ у Черкаській області.

Наказом Міністерства юстиції України від 02.02.2015 року № 139/5 затверджено перелік головних територіальних управлінь юстиції Мінюсту України в .., в областях, … .

Таким чином, Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області набуло більшого обсягу повноважень і функцій, ніж Головне управління юстиції у Черкаській області, у зв'язку із чим було затверджено нову структуру та штатну чисельність.

Згідно із ч. 3 ст. 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Зазначене вище дає підстави колегії суддів прийти до аналогічного з судом першої інстанції висновку, що реорганізація в даному випадку мала місце, адже, у зв'язку із впровадженням нової структури, штатної чисельності та збільшення обсягу функцій управління юстиції на підставі постанови КМУ «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» від 21.01.2015 року № 17, наказу Мінюсту України від 30.01.2015 року № 115/5 «Деякі питання діяльності територіальних органів Міністерства юстиції України» фактично і відбулася реорганізація Головного управління юстиції у Черкаській області.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (далі - зміни в організації виробництва і праці).

Частиною 2 статті 49 КЗпП України визначено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 2 місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою в орган по працевлаштуванню або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома органу по працевлаштуванню про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.

Пунктом 10 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» передбачено, що Міністр призначає на посади керівників територіальних органів міністерства за погодженням з головами місцевих державних адміністрацій та їх заступників і звільняє їх з посад. Повноваження Міністра юстиції України щодо призначення на посади керівників територіальних органів міністерства та їх заступників і звільнення їх з посад є дискреційним повноваженням Міністра.

Зі змісту Рекомендації № К (80) Комітету Міністрів держава-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган,приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли орган може обирати з кількох юридичних допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто призначення та звільнення з посади заступника начальника управління юстиції відбувається виключно першою особою Міністерства юстиції України.

Судом першої інстанції взято до уваги лист Мінпраці від 07.04.2011 року № 114/06/187-11 роз'яснено, що скорочення чисельності або штату працівників - одна з підстав для розірвання трудового договору, передбачена пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України. Розірвання трудового договору за зазначеною підставою відбувається в разі реорганізації підприємства ( злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення), зміни його власника, прийняття власником або уповноваженим ним органом рішення про скорочення чисельності або штату у зв'язку з перепрофілюванням, а також з інших причин, які супроводжуються змінами у складі працівників за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професією. Чисельність працівників - це списочний склад працівників, і скорочення чисельності працівників передбачає зменшення їх кількості. Штат працівників - це сукупність посад, встановлених штатним розписом підприємства. А тому скорочення штату - це зміна штатного розпису за рахунок певних посад або зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами.

Відповідно до службової записки начальника відділу кадрової роботи та державної служби Головного територіального управління в Черкаській області Сиротюк А.В. станом на день звільнення позивачки 12.05.2015 були наявні вакантні посади керівного складу управління, а саме: заступник начальника управління державної виконавчої служби, начальник відділу примусового виконання рішень УДВС, заступник начальника відділу примусового виконання рішень УДВС, начальник відділу організації та контролю за виконанням рішень УДВС, заступник начальника управління з питань державної реєстрації, начальник відділу державної реєстрації актів цивільного стану тощо ( а.с. 58).

Згідно Положення про Кадрову комісію Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції № 209/к від 05.02.2015, Кадрова комісія є колегіальним дорадчим органом при Міністерстві юстиції України, що утворюється з метою координації роботи з кадрами та забезпечення реалізації державної кадрової політики в територіальних органах юстиції. В даному положенні під керівним складом територіальних органів юстиції розуміють посади начальників територіальних органів юстиції та їх заступників, керівників структурних підрозділів територіальних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Державної виконавчої служби України та Державної реєстраційної служби України.

Пунктами 12-16 Положення про Кадрову комісію врегульовано прядок проведення засідань та прийняття рішень. Зокрема, пунктом 16 передбачено, рішення Кадрової комісії щодо можливості призначення кандидата на посаду керівного складу територіальних органів юстиції та результатів щорічної оцінки виконання керівним складом територіальних органів юстиції своїх обов'язків і завдань подаються Міністру юстиції для прийняття кадрових рішень.

07 лютого 2015 року у Міністерстві юстиції України відбулося засідання Кадрової комісії з питань підбиття підсумків добровільного тестування та вивчення професійних, ділових якостей керівних працівників головних управлінь юстиції в областях та у місті Києві для зайняття посад головних територіальних управлінь юстиції в областях та у місті Києві.

На засідання Кадрової комісії 07.02.2015 була запрошена позивачка (у добровільному порядку) і за наслідками співбесіди з нею одноголосно винесено протокольне рішення (пункт 35) про попередження про скорочення посади заступника начальника Головного управління юстиції у Черкаській області та запропоновано зайняти посаду головного спеціаліста відділу організаційної роботи, документування та контролю Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ( а.с. 73, 74). Від запропонованої посади позивачка відмовилася, про що свідчить акт про відмову в написанні заяви від 12.05.2015 ( а.с.76)

Також на звернення позивачки від 06.03.2015 щодо запропонованої посади головного спеціаліста відділу організаційної роботи, документування та контролю Головного територіального управління юстиції у Черкаській області листом від 20.04.2015 року № 2412-0-32-15/14 Міністерство юстиції роз'яснило, що відбір саме на посади заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації - начальника управління державної реєстрації, заступника начальника з питань виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби, здійснюється за рішенням Міністра юстиції на конкурсних засадах.

Таким чином, про конкурсний відбір на зазначені вище посади позивачці було відомо до моменту звільнення (за три тижні), проте ОСОБА_3 таким правом не скористалася. При цьому, матеріали справи не місять жодного доказу щодо порушення відповідачем процедури конкурсного відбору. Крім того, позивачка не наводить жодного доводу на спростування зазначеного, що свідчить про те, що конкурсний відбір проходив у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Апеляційна інстанція також зауважує, що призначення на посади, на які чинним законодавством передбачено обов'язково проведення конкурсного відбору, має відбуватися виключно за результатами конкурсу.

В своїй апеляційній скарзі апелянтка не заперечує ту обставину, що вона не скористалася правом на участь у конкурсі по відбору осіб на заміщення вакантних посад: заступника начальника управління з питань державної реєстрації - начальника управління державної реєстрації та заступника начальника з питань виконавчої служби - начальника управління державної виконавчої служби.

Свої доводи щодо протиправного звільнення позивачка також обґрунтовує тим, що, отримавши від ОСОБА_3 дві заяви від 06.03.15 року та від 15.04.15 року з проханням пояснити з яких підстав їй не запропоновані вказані вакантні посади, відповідач не пропонував навіть прийняти участь у конкурсі на заміщення даних посад, що вбачається із відповіді Мін'юсту від 20.04.2015 року № 2412-0-32-15/14.

В спростування даного твердження судова колегія зазначає, що обов'язок міністра пропонувати позивачці взяти участь у конкурсному відборі не передбачено чинним законодавством, а оголошення конкурсного відбору відбувалося з дотриманням всіх законодавчих вимог, а тому позивачка не була позбавлені ні права, ні можливості, ні участі у оголошеному конкурсному відборі.

При цьому, відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз'яснено, що при реорганізації підприємства звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. При цьому, судам слід мати на увазі, що при проведенні звільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника. Якщо це право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування).

З даної постанови вбачається, що при проведенні звільнення працівників, власник або повноважений орган має право звільнити одного працівника, посада якого скорочується і який більш кваліфікований та перевести на посаду іншого звільнивши його з цих підстав, тільки за умови однорідних професій і посад.

Зі змісту наказу Мінюсту № 115\5 від 30.01.2015 року «Деякі питання діяльності територіальних органів Міністерства юстиції України», яким затверджено Типову структуру головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в …, в областях, …, та внесено зміни до наказу Міністерства юстиції України від 23 червня 2011 року № 1707/5 «Про затвердження положень про територіальні органи Міністерства юстиції України», вбачається, що посада заступника начальника управління, з якої звільнена позивачка, відсутня, а введені нові посади: заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації - начальника управління державної реєстрації, заступника начальника з питань виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби, які за обсягом повноважень не є однорідними посадами і професіями, відповідно до яких висувались певні кваліфікаційні вимоги, яким позивачка не відповідала.

Також у абзаці 5 п. 10 вищенаведеного наказу визначено, що перший заступник начальника головного територіального управління юстиції, заступник начальника головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації - начальник Управління державної реєстрації, заступник начальника з питань виконавчої служби - начальник Управління державної виконавчої служби, призначаються на посади та звільняються з посад Міністром юстиції України.

В своїй апеляційній скарзі апелянтка зауважує, що порушення законодавства при її звільненні мали місце, оскільки Кадрова комісія винесла протокольне рішення про попередження позивачки про скорочення посади заступника начальника управління та запропонувала їй зайняти посаду головного спеціаліста. Такі дії Кадрової комісії, на думку позивачки, є перевищенням повноважень і підміною компетенції міністра юстиції

В свою чергу, в своїй апеляційній скарзі позивачка визнає, що міністр юстиції попереджав ОСОБА_3 про наступне вивільнення 08 лютого 2015 року, а тому зазначені вище доводи апелянтки розцінюються колегією суддів критично, оскільки в даному випадку Кадрова комісія лише продублювала раніше зазначене міністром юстиції. Крім того, в рамках заявленого предмету спору дії Кадрової комісії не оцінюються.

Таким чином, факт повідомлення міністром юстиції ОСОБА_3 про наступне її вивільнення мав місце.

Щодо того, що новий штатний розпис управління юстиції був затверджений тільки 11.02.15 року, слід зазначити, що дана обставина на факт повідомлення чи неповідомлення міністром позивачки про наступне її вивільнення не впливає.

Апеляційна скарга також містить посилання, що зведений штатний розпис ГТУ у Черкаській області, затверджений заступником Міністра юстиції 11.02.2015 року містив вже чотири керівні посади, з більшим (зміненим) обсягом повноважень, замість трьох керівних відповідно до штатного розпису станом на 05.05.2014 року. При цьому, апелянтка вважає, що твердження суду «чотири керівні посади з більшим (зміненим) обсягом повноважень» не має доказового підтвердження, так як в матеріалах справи відсутні посадові інструкції 3-х керівних посад за старим штатним розписом і 4-х керівних посад за новим штатним розписом, з тим щоб суд міг якимось чином їх порівняти, а потім робити висновок про більший обсяг повноважень. Такий висновок, на думку ОСОБА_3, спростовується самим фактом збільшення керівних посад із 3-х в ГУЮ до 4-х ГТУЮ, тобто об'єм роботи, який виконувався 3-ма посадовими особами тепер має виконуватись 4-ма посадовими особами.

Проте, зазначені доводи апеляційної скарги є помилковими, адже доповнення обов'язків керівних посад обов'язками двох інших раніше самостійних державних органів (Державної виконавчої служби та Державної реєстраційної служби) саме по собі свідчить про зміну обсягу не лише об'єму роботи, а й напрямку такої роботи, тобто вимагає додаткових знань, досвіду та вмінь.

За таких обставин, підсумувавши зазначене вище, судова колегія приходить до наступних висновків:

1) 30.01.2015 року затверджено Типову структуру головних територіальних управлінь юстиції (наказ Мінюсту № 115\5 від 30.01.2015) та зазначено, що зміна структури здійснюється за рішенням Міністра юстиції України;

2) зведений штатний розпис Головного територіального управління юстиції у Черкаській області станом на 06 лютого 2015 року, затверджений заступником Міністра юстиції України 11.02.2015 року, містив вже чотири керівні посади головного територіального управління юстиції (начальник, перший заступник, заступник начальника з питань виконавчої служби - начальник Управління державної виконавчої служби, заступник начальника з питань державної реєстрації - начальник Управління державної реєстрації), з більшим (зміненим) обсягом повноважень, замість трьох керівних відповідно до штатного розпису станом на 05.05.2014 року ( а.с. 69, 70);

3) 08.02.2015 позивачку попереджено про можливе вивільнення у зв'язку із впровадженням нової структури та штатної чисельності Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 06 лютого 2015 року та скороченням посади заступника начальника Головного управління юстиції у Черкаській області на підставі рекомендацій Кадрової комісії Міністерства юстиції України, та запропоновано зайняти посаду головного спеціаліста відділу організаційної роботи, документування та контролю Головного територіального управління юстиції у Черкаській області. Попереджено, що у разі відмови її буде звільнено із займаної посади за п. 1 ст. 40 КЗпП України. ( а.с. 72);

Таким чином, правомірно та обґрунтовано 12.05.2015 року за наслідками неповідомлення позивачкою свого рішення щодо зайняття посади головного спеціаліста відділу організаційної роботи, документування та контролю Головного територіального управління юстиції у Черкаській області її було звільнено із займаної посади із виплатою вихідної допомоги в порядку ст. 44 КЗпП України.

У статті 2 Кодексу законів про працю України закріплено право громадян на вільний вибір професії, роду занять і роботи. У такому випадку роботодавець не має права автоматично переводити працівників на новостворені посади. Чинне законодавство України надає право працівникам самостійно вибирати переміщуватися їм на новостворені посади чи ні, а роботодавець зобов'язаний не самостійно здійснити переміщення, а лише за згодою працівників, запропонувавши їм зайняти відповідні посади.

Виходячи з аналізу норм трудового законодавства щодо регулювання спірних правовідносин при зміні змісту трудової функції працівник може бути звільнений за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Отже, спірний наказ містить всі юридично необхідні підстави звільнення: впровадження нової структури та штатної чисельності Головного територіального управління юстиції в Черкаській області від 06 лютого 2015 року та скорочення посади заступника начальника головного управління юстиції у Черкаській області, а тому відповідачем були дотримані вимоги трудового законодавства при звільненні позивачки, в тому числі, запропоновано нову посаду, виходячи із її кваліфікаційних вимог, від якої вона відмовилась.

За ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до наведених вимог апелянт, як суб'єкт владних повноважень, надав суду апеляційної інстанції достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність винесення ним спірного наказу та наявність підстав для звільнення позивачки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення постанови суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29.07.2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 17.09.2015 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.