Ухвала суду № 50799773, 17.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17136/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

при секретарі Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Колекнш Груп» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві про скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2013 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2014 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2013 року - залишено без змін.

Між тим, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 січня 2015 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2014 року - скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2013 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0007792205 від 22 серпня 2013 року ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві .

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві , звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом проведено планову виїзну перевірку. ТОВ «Кредит Колекнш Груп» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено Акт № 425/22.5/34045919 від 29 квітня 2013 року.

Висновки Акта перевірки про порушення податкового законодавства зроблені у зв'язку з наступними епізодами порушень: 1) підприємством у 4 кварталі 2010 року включено до складу валових витрат суму 3 438 064, 00 грн. з надання послуг по виготовленню бланків, конвертів та адресної розсилки листів боржникам, які не підтверджені відповідними первинним документами, складання і зберігання яких передбачено чинним законодавством, які доводять пов'язаність послуг з господарською діяльністю підприємства, зокрема в наданих актах виконаних робіт відсутня будь-яка інформація стосовно направлених листів на адресу боржників, яка б підтверджувала понесенні витрати; 2) підприємством завищено валові витрати на суму нарахованих відсотків по отриманих кредитах для придбання портфелю заборгованості по договорах факторингу за 4 квартал 2010 року та І квартал 2011 року на загальну суму 3 959 500, 00грн., за 2-4 квартали 2011 року, 1-4 квартали 2012 року на загальну суму 25 024 787,00грн.; 3) ТОВ «Кредит Колекшн Групп» завищено витрати по операціям з виготовлення бланків та конвертів з логотипом товариства по договорам, укладеним із ТОВ «Вестлінг Альянс» у зв'язку з не підтвердженням реальності господарських операцій.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п. п. 5.3.9 п. 5.3, п. п.5.5.1, п. п. 5.5.2 п. 5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. п. 14.1.27. п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14, п. 138.2, п. п. 138.10.5. п. 138.10 ст. 138 ПК України; п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України .

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0007792205 від 03 червня 2013 року, яким позивачу завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 30 007 080, грн.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, за перевіряємий період між ТОВ «Кредит Колекшн Групп», як замовником, укладено з виконавцями - ТОВ «Елаком Інвест», ТОВ «Фаворит-ЛМ», ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Салтіс» та ТОВ «Художньо-рекламне агентство «Артмодерн», договори про надання послуг з адресної розсилки № 2010.10/25 від 25 жовтня 2010 року, № 2010.4410/4 від 04 жовтня 2010 року, № 2010.10/11 від 11 жовтня 2010 року, № 2010.11/15 від 15 листопада 2010 року, № 2010.11/22 від 22 листопада 2010 року, № 2010.12/01 від 01 грудня 2010 року, № 2010.12/07 від 07 грудня 2010 року, № 2010.12/14 від 14 грудня 2010 року, відповідно.

За умовами вказаних договорів виконавці виконують наступні роботи з виготовлення комплектів розсилки (конверт + листівка) та адресної розсилки комплектів.

Виконання умов зазначених договорів підтверджується, актами про виконані роботи, що датовані жовтнем-груднем 2010 року, відповідно до яких виконавцями виконано роботи з виготовлення комплектів розсилки та адресної розсилки таких комплектів у кількості 627 979 штук, загальною вартістю 3 448 106, 39 грн., з урахуванням податку на додану вартість та податку з реклами.

Виконавці виписали позивачу податкові накладні протягом жовтня-грудня 2010 року на загальну суму 3 448 106, 39 грн.

07 серпня 2012 року, 14 серпня 2012 року, 16 жовтня 2012 року, 29 жовтня 2012 року, 30 листопада 2012 року, 10 грудня 2012 року між ТОВ «Кредит Колекшн Групп» (замовник) та ТОВ «Вестлінг Альянс» (виконавець) укладено договори про надання поліграфічних послуг, згідно яких виконавець виконує роботи з витоплення комплектів розсилки (конверт + листівка).

Відповідно до актів про виконані роботи та податкових накладних, що датовані серпнем-груднем 2012 року, виконавцем виконано роботи з виготовлення комплектів розсилки у кількості 1 459 512 штук, загальною вартістю 3 283 902, 00 грн. (з урахуванням податку на додану вартість).

Оплата за поставлені роботи здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують копії виписок банку, долучені до матеріалів справи.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, витрати по взаємовідносинам з ТОВ «Елаком Інвест», ТОВ «Фаворит-ЛМ», ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Салтіс», ТОВ «Художньо-рекламне агентство «Артмодерн» та ТОВ «Вестлінг Альянс» по виконанню робіт з виготовлення комплектів розсилки та адресної розсилки таких комплектів пов'язані із господарською діяльністю ТОВ «Кредит Колекшн Групп» щодо реалізації отриманих на підставі договорів факторингу прав кредитора, зокрема, зобов'язання щодо направлення боржникам письмових повідомлень-претензій, якими боржники інформуються про особу нового кредитора та обов'язок виконання грошових зобов'язань на користь нового кредитора, у зв'язку з чим виникла необхідність у виготовленні бланків та конвертів, за допомогою яких формуються та надсилаються відповідні претензії.

На підтвердження реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних робіт в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивач надав суду копії господарських договорів, актів про виконані роботи та податкових накладних по відносинам із вищезазначеними контрагентами та зразки конвертів і бланків.

Відповідно до п. п. 5.3.9. п. 5.3.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно до п. 5.1 ст. 5 Закону - валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Аналогічні норми стосовно порядку формування валових витрат містить і Податковий кодекс України, зокрема, п. п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України - витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно до п. п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України - витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.4 та 138.5 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно до п. 138.6 ст. 138 ПК України - собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Підпункт 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з вимогами ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Кредит Колекшн Груп» є фінансовою компанією, яка згідно Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи та додатку до свідоцтва наділена правом здійснювати діяльність з надання фінансової послуги факторингу.

Згідно до п. 1.4. Положення про внесення інформації щодо фінансових компаній до Державного реєстру фінансових установ та встановлення вимог до облікової та реєструючої системи фінансових компаній, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 152 від 5 грудня 2003 року - фінансові компанії надають виключно ті фінансові послуги, які зазначені в додатку до Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, а також ті, надання яких можливе лише за умови отримання відповідних ліцензій/дозволів органів державної влади, що здійснюють державне регулювання відповідних ринків фінансових послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України - за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України - при факторингу боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Отже, здійснюючи свою виключну господарську діяльність з надання послуги факторингу ТОВ «Кредит Колекшн Груп», згідно ст. 1082 ЦК України, зобов'язане письмово повідомляти боржників про відступлення вимоги та визначати в повідомленні вимогу та фактора, у зв'язку з чим необхідним є виготовлення повідомлень, конвертів та адресної розсилки листів боржникам, що здійснюється шляхом укладення відповідних договорів, копії яких наявні в матеріалах справи, а тому витрати по взаємовідносинам з контрагентами по виконанню робіт з виготовлення комплектів розсилки та адресної розсилки таких комплектів пов'язані із господарською діяльністю ТОВ «Кредит Колекшн Групп».

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Кредит Колекшн Груп» за перевірений період за кредитним договорами та договором позики отримувало від ПАТ «АК «Промислово-інвестиційний банк» та компаній-нерезидентів Вінрейд Інвестментс Лімітед і Говет Трейдінг Лімітед грошові кошти.

Як вбачається з матеріалів справи , до складу валових витрат за 4 квартал 2010 року та І квартал 2011 року, та до складу витрат за 2-4 квартали 2011 року та 1-4 квартали 2012 року позивач відносив суми нарахованих відсотків за кредитними договорами, усього на суму 28 984 287, 00 грн.; при цьому одна частина сум нарахованих відсотків до складу валових витрат відносилась на підставі норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», інша - на підставі норм Податкового кодексу України.

Згідно до п. п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. п. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 ПК України - до складу інших витрат включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Згідно до п. 141.1 ст. 141 ПК України - до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Виходячи з аналізу вказаних норм, необхідною умовою для можливості віднесення до складу валових витрат/витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, витрат, що пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями, є їх здійснення для провадження (ведення) господарської діяльності платника податку, що спрямована на отримання доходу.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно умов кредитних договорів та договору позики цільове призначення кредиту - поповнення обігових коштів та здійснення капітальних вкладень, придбання майнових прав за договорами факторингу.

Враховуючи, що позивач є фінансовою компанією, яка наділена правом здійснювати виключну діяльність з надання фінансової послуги факторингу, витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за кредитними договорами, здійснювались для ведення господарської діяльності ТОВ «Кредит Колекшн Групп» у сфері факторингу, а тому ТОВ «Кредит Колекшн Групп» правомірно відносило до складу валових витрат та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, суми нарахованих відсотків за кредитними договорами.

Отже, підстави для винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення № 0007792205 від 22 серпня 2013 року немає, а тому рішення суду першої інстанції про його скасування є законним та обгрунтованим.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 21 вересня 2015 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Хрімлі О.Г.

Коротких А. Ю.