Постанова № 50799706, 01.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 вересня 2015 рокусправа № 804/16843/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

при секретарі: Горшкові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року у справі № 804/16843/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ МОБІЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ» до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ МОБІЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ» звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення №0001392201 від 21.05.2014 року, прийняте Криворізькою центральною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яким за порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» нарахована сума грошового зобов'язання - пеня у розмірі 1307,78 грн., та рішення Головного управління Міндоходів № 4181/10/04-361000809 від 03.07.2014 року про результати розгляду скарги. В обґрунтування позову зазначалось про помилковість висновків контролюючого органу, викладених в Акті перевірки №483/10/34811554 від 05.05.2014 року. На думку позивача, при перевірці відповідачем не врахована та обставина, що 90-денний термін повернення грошових коштів в сумі 1983, 00 дол. USD за контрактом № 26112013, укладеним 26.11.2013 року, має відліковуватись від дати перетину імортованим товаром державного кордону - 09.12.2013р., у зв'язку з чим граничний термін повернення валюти закічується 09.03.2014р., а не - 03.03.2014р., як зазначено інспектором-ревізором в акті перевірки.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував спірне податкове повідомлення-рішення про нарахування пені і відмовив у задоволенні позовних вимог в частині скасування рішення Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 4181/10/04-361000809 від 03.07.2014 року, прийняте за результатами розгляду скарги позивача.

Не погодившись із рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не правильно встановив обставини по справі в частині визначення строку повернення валюти за зовнішньоекономічним контрактом. Так, граничний 90 денний термін надходження - 03.03.2014 року, дата фактичного надходження - 25.03.2014 року, прострочення складає - 22 дні, за які здійснено нарахування пені.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач посилається на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 16 січня 2012 року, відповідно до якої моментом вчинення імпортної операції, зокрема, моментом поставки товару, для застосування статей 2, 4 Закону № 185, є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України або перехід права власності на товар, що експортується чи імпортується від продавця до покупця. Зважаючи на не, що датою перетину кордону за контрактом є 09.12.2013 року, 90-денний строк закінчується 09.03.2014 року, а не 03.03.2014 року, як зазначено в акті перевірки.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Справа розглянута у відповідності до приписів частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегією суддів у відповідності до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України за клопотанням відповідача здійснено процесуальне правонаступництво Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - Криворізькою центральною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у зв'язку із проведеною реорганізацією.

Здійснивши перевірку законності та обґрунтованості оскарженого рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог колегія суддів, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. За приписами статті 69 цього ж Кодексу наявність або відсутність обставин встановлюється судом на підставі належних та допустимих доказів, якими є пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників, показання свідків, письмові і речові докази, висновки експертів.

Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, суд першої інстанції встановив, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі Акту перевірки №483/10/34811554 від 05.05.2014 р., в якому зафіксовані порушення ТОВ «УКРАЇНСЬКІ МОБІЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ» вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», проте в матеріалах справи зазначений акт відсутній. Крім того, спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі іншого акту - №483/22-01/34811554, який з метою повного та всебічного з'ясування обставин по справі був витребуваний апеляційним судом відповідною ухвалою від відповідача, долучений до матеріалів справи в якості доказу та досліджений у судовому засіданні.

Так, колегією суддів встановлено, що в період з 22.04.2014 року по 23.04.2014 року головним державним ревізором-інспектором відділу організації та супроводження перевірок платників податків управління податкового аудиту Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області Коваленко І.А. на підставі наказу № 304 від 18.04.2014 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «УКРАЇНСЬКІ МОБІЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ» з питань дотримання вимог валютного законодавства України за зовнішньоекономічним договором від 26.11.2013 року № 26112013 за період з 26.11.2013 року по 31.03.2014 рік, за результатами якої 05.05.2014 року складений Акт № 483/22-01/34811554. В ході перевірки встановлено порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині несвоєчасного повернення іноземної валюти за контрактом від 26.11.2013 року № 26112013 в сумі 1983 дол.USA, а саме: грошові кошти у вказаній сумі надійшли 25.03.2014 року, граничний термін надходження, 90-й день від дня перерахування коштів на рахунок нерезидента ( 03.12.2013 року) - 03.03.2014 року, прострочення станом на 25.03.2014 року складає 22 дні. На підставі Акту перевірки № 483/22-01/34811554 заступником начальника Криворізької центральної ОДПІ Стецюком Р.В. 21.05.2014 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0001392201 яким нарахована сума грошового зобов'язання - пеня у розмірі 1307,78 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції зазначив, що оскільки фактичною датою перетину державного кордону імортованим товаром - 09.12.2013р. (у відповідності до копії товаротранспортного документу №422601041693 від 04.12.2013р. з відміткою митного органу), а грошові кошти за контрактом від 26.11.2013р. №26112013 в сумі 1983 дол. USD було повернуто - 25.03.2014р. - позивачем порушено порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, встановлений ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", що останнім не заперечується. Водночас, враховуючи визначений законодавством 90-денний термін та дату фактичного перетину державного кордону імортованим товаром - 09.12.2013р., граничний строк повернення грошових коштів за зовнішньоекономічним контрактом позивача закінчився - 09.03.2014р., а не 03.03.2014р., що було визначено інспектором-ревізором при проведенні перевірки. З наведеного вбачається, що податковим органом здійснено неправильний розрахунок терміну прострочення повернення валютних коштів і відповідно визначено розмір пені, застосованої до позивача за спірним податковим повідомленням-рішенням.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається зі змісту Акту перевірки та матеріалів справи, 26.11.2013 року між Laipac Technology Inc, як постачальником та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ МОБІЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ», як покупцем, укладено контракт №26112013, за умовами якого постачальник прийняв на себе зобов'язання надіслати товари та забезпечити наступні послуги: ADK Developer Package у кількості 1 за ціною 700.00 USD на суму 700 USD, S911 Braselet Locator з водонепроникним напиленням у кількості 4 за ціною 259.00 USD на суму 1036 USD, S911-BC04 Security Keyway у кількості 4 за ціною 15.00 USD на суму 60.00 USD, страхування вантажу - 1 на суму 187.00. Всього сума контракту - 1983,00 USD (п.1 контракту). Згідно п. 2 контракту покупець прийняв на себе зобов'язання внести попередню оплату за товар у повному обсязі шляхом перерахування коштів на банківській рахунок постачальника у розмірі 1983,00 USD. Ціна контракту включає сплату за товари, їх пересилку та страхування під час пересилання. На виконання умов контракту ТОВ «УКРАЇНСЬКІ МОБІЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ» 03.12.2013 року здійснило перерахування на рахунок постачальника попередню оплату у розмірі 1983,00 USD/15850,12 грн. (а.с.22). Зазначена обставина позивачем не заперечується.

Постановами Національного банку України № 163 від 14.05.2013 року (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14.05.2013 року № 718/23250) та № 453 від 14.11.2013 року (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14.11.2013 року № 1951/24483) « Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Враховуючи вимоги зазначеного нормативно-правового акту, розрахунки за вказаним вище контрактом мали відбутись не пізніше 03.03.2014 року (03.12.2013 року + 90 днів).

Під час податкової перевірки встановлено, що 24.02.2014 року між позивачем та його контрагентом укладена угода № 2402214 про розірвання контракту № 26112013 від 26.11.2013 року, за умовами якої покупець зобов'язався протягом 7 робочих днів повернути товар постачальнику, а постачальник після отримання товару, на протязі 3 робочих днів повернути раніше сплачену суму 1983,00 USD. На виконання зазначеної угоди 25.03.2014 року контрагентом-нерезидентом повернуто валютних коштів у сумі 1983,00 USD, з яких утримано комісією банку в сумі 10,00 USD.

Контролюючий орган вважає, що наявне порушення встановленого 90-денного терміну на 22 дні ( 25.03.2014 року (фактична дата надходження коштів) - 03.03.2014 року (90 днів від дати направлення передплати).

Позивач стверджує, що, оскільки надходження товару відбулось 09.12.2014 року, то 90-денний строк закінчується 09.03.2014 року.

Колегія суддів критично ставиться до доводів позивача, оскільки, по-перше, під час податкової перевірки встановлено, що станом на 01.01.2014 року в бухгалтерському обліку позивача по рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» за контрагентом Laipac Technology Inc обліковувалась дебіторська заборгованість в сумі 1983,00 USD, і ця обставина позивачем не спростована; по-друге, наданий позивачем інвойс (а.с.11) не містить посилання на контракт, а зазначена у ньому сума товару - 1096,00 USD не відповідає сумі, що була перерахована позивачем за контрактом № 26112013 за товар; по-третє, у формі ЄУД для розміщення товарів на тимчасове зберігання найменування товару (браслет GPS моніторингу, замикач) не відповідає найменуванню товару, зазначеному у контракті. Крім того, у бухгалтерському обліку позивач відобразив відсутність заборгованості Laipac Technology Inc лише 31.03.2014 року (тобто після повернення 25.03.2014 року валютних цінностей).

Також колегія суддів зазначає, що постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року N 136 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України

28 травня 1999 р. за N 338/3631) затверджена Інструкція «Про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями». Пунктом 1.8 Інструкції передбачено, що сума валютної виручки або вартість товарів може бути зменшена, якщо протягом виконання зобов'язань за договором: г) відбувається відповідним чином оформлене повернення товару або його частини експортеру - на суму вартості такого товару; ґ) відбувається повернення сплачених імпортером коштів повністю або частково - на суму таких коштів. Підставою для зняття банком з контролю експортної, імпортної операцій резидента за умови надання останнім документів, що необхідні банку для здійснення контролю за своєчасністю розрахунків за експортними, імпортними операціями цього резидента, крім підстав, передбачених іншими розділами цієї Інструкції, може бути: письмове повідомлення митного органу, засвідчене підписом керівника (його заступника), а також копія МД (типу IM-40 "Імпорт", IM-41 "Реімпорт", IM-72 "Магазин безмитної торгівлі", IM-75 "Відмова на користь держави", IM-76 "Знищення або руйнування"), засвідчена в установленому законодавством України порядку, надана на письмовий запит резидента (якщо немає інформації про зазначену МД у реєстрі МД) (п.1.11). Якщо клієнт не подав банку документи, потрібні останньому для з'ясування стану розрахунків за експортною, імпортною операціями цього клієнта (пункт 4.1 цієї Інструкції), то банк у довільній формі повідомляє про це податковий орган (пункт 5.6 Інструкції).

Як вбачається зі змісту Акту, перевірка позивача проводилась у зв'язку із отриманим від ПАТ «ДІАМАНТБАНК» повідомленням № 135 від 01.04.2014 року «Про виявлені факти порушень чинного законодавства встановлених строків розрахунків за імпортними та експортними угодами, які мали місце станом на 01.04.2014 року». Зазначене свідчить про те, що вказана банківська установа, яка здійснює контроль за експортними, імпортними операціями, інформацію про часткове виконання контракту або повернення товару за контрактом до 01.04.2014 року не отримувала. Крім того, позивачем не надано суду і доказів повернення товару контрагенту-нерезиденту.

З урахуванням наведених обставин колегія суддів дійшла висновку про правомірність нарахування контролюючим органом спірним податковим повідомленням-рішенням пені за 22 дні прострочення у розмірі 0,3 відсотки суми неодержаної виручки (недопоставленого товару) в іноземній валюті на суму 1307,78 грн., у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції в частині задоволення позову підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції також відмовив у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про результати розгляду скарги № 4181/10/04-361000809 від 03.07.2014 року. Проте, постанова суду в цій частині сторонами не оскаржена і апеляційний суд здійснює перегляд рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, як це передбачено статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, судом допущена процесуальне порушення, оскільки Головне управління Міндоходів у Дніпропетровській області до участі у розгляді справи не залучалось.

Позивач також в адміністративному позові висловив свою незгоду із висновками, викладеними в Акті перевірки щодо порушень статті 5 Закону України «Про здійснення розрахунків в іноземній валюті», внаслідок чого, на думку контролюючого органу, підлягає сплаті позитивна курсова різниця, що виникла в результаті здійснення операцій з повернення передплачених коштів у сумі 5149,53 грн.

Суд першої інстанції в мотивувальній частині вказав на помилковість таких висновків відповідача, викладених в Акті перевірки, зазначивши, що вказана сума не може бути заявлена до стягнення.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за зазначеним порушенням жодного рішення, яке могло бути оскаржено в порядку статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не приймалось. Позивач фактично не погоджується зі змістом Акту перевірки, який за своєю правовою природою є носієм інформації, яку контролюючий орган отримав під час перевірки, і який може бути використаний в якості доказу при розгляді справи про стягнення зазначеної суми у судовому порядку. У випадку ініціювання такого провадження контролюючим органом, позивач матиме можливість заперечити як проти висновків, викладених в Акті перевірки, так і проти стягнення суми за рішенням суду, навівши обґрунтування своєї правової позиції.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції допущено порущення процесуального права, які призвели до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення, апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржена постанова - скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову за наведених вище підстав.

Керуючись статтями 195-196, 198, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року у справі №804/16843/14 - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ МОБІЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ» - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко