Ухвала суду № 50799527, 01.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 вересня 2015 року

справа № 808/7289/14(ДО/808/685/14)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Слов'янський завод «Тореласт»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року у справі № 808/7289/14(ДО/808/685/14)

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Слов'янску та Слов'янському районі Донецької області

до Публічного акціонерного товариства «Слов'янський завод «Тореласт»

про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м.Слов'янску та Слов'янському районі Донецької області (далі по тексту – позивач), звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило стягнути з ПАТ «Слов'янський завод «Тореласт» заборгованість в розмірі 223403,14 грн. за період з 01.04.2014 року по 31.07.2014 року. В обґрунтування позову зазначав, що ПАТ «Слов'янський завод «Тореласт» має заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.04.2014 року по 31.07.2014 року на загальну суму 223403,14 грн. У зв’язку із несплатою відповідачем заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 за період з 01.04.2014 року по 31.07.2014 року, така заборгованість підлягає стягненню за рішенням суду.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ «Слов'янський завод «Тореласт» звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні докази фактичних витрат позивача на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 223403,14 грн. Також, апелянт зазначає, що сума заборгованості за квітень 2014 року у розмірі 57153,01 грн. не підлягає відшкодуванню, оскільки позивач пропустив строк встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України про стягнення заборгованості з ПАТ «Слов'янський завод «Тореласт» за квітень 2014 року.

Позивач, у поданому до суду запереченні, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване.

Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, у судове засідання не прибули.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, які містяться в матеріалах справи, ПАТ «Слов’янський завод «Тореласт» зареєстроване та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Слов’янську та Слов’янському районі Донецької області як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Станом на 12.09.2014 року відповідач має заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 за період з 01.04.2014 року по 31.07.2014 року на загальну суму 223403,14 грн., що підтверджується розрахунками. (а.с. 16-21)

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідними розрахунками підтверджується наявність у відповідача зобов’язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по Списку №2, яке ним не було виконано. Суд також дійшов висновку, що розрахунки складені та надіслані позивачем на адресу відповідача з дотриманням всіх необхідних вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженій Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663.

Колегія суддів погоджується з таким висновком і зазначає, що відповідно до абзацу 1 пункту 2 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до статті 3 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України. Суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності як платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування мають сплачувати збір у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону “Про пенсійне забезпечення”.

Таким чином, згідно із Законом “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, кожен роботодавець зобов'язаний відшкодовувати державі, в особі Пенсійного фонду України, фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, що зумовлюється шкодою, заподіяною здоров'ю працівників шкідливими та важкими умовами праці.

Відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону “Про пенсійне забезпечення”, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Порядок та процедуру відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою Правління Пенсійного фонду від 19 грудня 2003 року № 21-1. Відповідно пункту 6.1. “Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” , відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; Відповідно пункту 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону. пункт 6.5 визначає, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Тобто, на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок визначати розмір відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Доводи апелянта про відсутність в матеріалах справи належних доказів фактичних витрат позивача на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 223403,14 грн. колегія суддів вважає неспроможними, з огляду на те, що фактична виплата пенсії підтверджується відповідними довідками про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії. Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується наявність у відповідача зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій пенсіонерам у розмірі 223403,14 грн., яке не було ним виконано. Вказані розрахунки відповідачем в установленому порядку не оскаржені та їх дані не спростовані. Крім того, посилання апелянта, що сума заборгованості за квітень 2014 року у розмірі 57153,01 грн. не підлягає відшкодуванню, оскільки позивач пропустив строк встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України про стягнення заборгованості з ПАТ «Слов'янський завод «Тореласт» за квітень 2014 року є необґрунтованими, оскільки судом першої інстанції в оскарженій постанові судом першої інстанції зазначено, що позовна заява здана на пошту 21.10.2014 року, що підтверджується штемпелем на конверті, який містив адміністративний позов та додатки до нього, а отже строки встановлені статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України додержано.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій у повному розмірі, заборгованість у сумі 223403,14 грн., яка обліковується за відповідачем перед органом Пенсійного фонду України підлягає стягненню.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Слов'янський завод «Тореласт» - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року у справі № 808/7289/14(ДО/808/685/14) - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко