Рішення № 507992, 22.03.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.03.07 р. Справа № 15/48

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Інтертехнологія” м. Донецьк

до відповідача державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк

про стягнення заборгованості у сумі 7102,32 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Острова Н.В. згідно протоколу № 1 від 18.07.1998 р.

від відповідача: Рядова В.В. за довіреністю № 2-76 від 20.01.2007 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Інтертехнологія” м. Донецьк до державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 7102,32 грн.

Ухвалою суду від 03.03.2007 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №15/48.

У судовому засіданні представниками сторін було заявлено письмове клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв’язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалася фіксація судового процесу.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю „Інтертехнологія” та відособленим підрозділом „Шахта ім. Калініна” державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк у період з 2005 р. по 2007 р. існували господарські правовідносини, відповідно до яких позивач поставляв товар, а відповідач приймав товар та оплачував його вартість. Станом на 01.11.2005 р. виникла заборгованість відособленого підрозділу „Шахта ім. Калініна” державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” перед товариством з обмеженою відповідальністю „Інтертехнологія” в розмірі 7096,76 грн. що підтверджується актом звірки від 01.11.2005 р.

Станом на 01.09.2006 р. заборгованість відособленого підрозділу „Шахта ім. Калініна” державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” перед позивачем відповідно до акту звірки від 01.09.2006 р. склала 6516,63 грн.

07.09.2006 р. по накладній № 35 від 07.09.2006 р. товариством з обмеженою відповідальністю „Інтертехнологія” відвантажено відповідачу продукцію на суму 585,74 грн. За рахунком № 38 від 24.10.2006 р. відповідач здійснив передплату на суму 835,80 грн., після чого позивачем здійснено поставку резино-технічної продукції на суму 835,75 грн. по накладній № 38 від 08.11.2006 р.

27.12.2006 р. відповідач здійснив оплату по рахунку № 39 від 30.11.2006 р. на суму 1258,56 грн. Після чого сторонами був складений акт звірки станом на 01.01.2007 р. на суму 5843,76 грн.

В подальшому, позивачем відповідно до накладної № 1 від 16.01.2007 р. та № 2 від 17.01.2007 р. здійснено поставку товару відповідно на суму 552,16 грн. та на суму 706,44 грн.

Відповідач вартість поставленого позивачем товару не сплатив в повному обсязі.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача - відособленого підрозділу „Шахта ім. Калініна” державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” перед позивачем складає 7102,32 грн.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України, а майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зі статті 174 Господарського кодексу України вбачається, що зобов’язання можуть виникати, в тому числі, із угод між суб’єктами господарської діяльності, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. За приписом пункту 1 статті 11, пункту 2 статті 509 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України зобов’язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, суд дійшов висновку, що між сторонами була досягнута усна домовленість про купівлю-продаж товару, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ст. 692 ч. 1, 2 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Позивачем була направлена вимога по оплаті за отриманий товар (лист вих. № 1 від 29.11.2006 р.) відповідачу, в якій позивач вимагав в семиденний строк здійснити оплату боргу та попередив, що у випадку невиконання зобов’язань щодо сплати боргу він звернеться за захистом законних інтересів до господарського суду Донецької області. Але відповідач отриманий товар в повному обсязі не оплатив.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, яким підтверджує заборгованість у сумі 7102,32 грн., але вказує на неможливість сплати вказаної заборгованості у зв’язку з непред’явленням позивачем відповідачу рахунку для оплати.

У зв’язку з тим, що строк виконання зобов’язання для відповідача наступив після прийняття товару та прийняття товаророзпорядчих документів на нього, суд вважає ствердження відповідача про неможливість виконати зобов’язання без пред’явлення рахунку для оплати безпідставними.

Враховуючи, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку із задоволенням позовних вимог підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12; 32-34; 36; 43; 49; 75; 82 - 85; 115; Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” (юридична адреса: 83000, м. Донецьк, вул. Артема, 63, ЄДРПОУ 33161369; розрахунковий рахунок 26002301768811 філії ГУ „Промінвестбанк” в Донецькій області, МФО 334635) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Інтертехнологія” (юридична адреса: 83004, м. Донецьк, вул. Університетська, 112/34; поштова адреса: 83000, м. Донецьк, пр. Ілліча, 8/14; ЄДРПОУ 20342799; розрахунковий рахунок № 26006301747720 в філії ГУ „Промінвестбанк” в Донецькій області; МФО 334635) суму боргу 7102,32 грн., крім того витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. та витрати на сплату державного мита у розмірі 102 грн.

У судовому засіданні 22.03.2007 р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний судом 26.03.2007 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Богатир К.В.