Ухвала суду № 50797682, 15.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

15.09.2015№ 910/18410/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Грабовській А.С.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні

справу № 910/18410/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Новус Україна», м. Київ,

до Антимонопольного комітету України, м. Київ,

про визнання частково недійсним рішення від 29.04.2015 №182-р,

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - Волосович С.К. (довіреність від 25.05.2015 №300-122/01-5448);

Шевчук О.С. (довіреність від 31.07.2015 №300-122/01-8057);

Костюк Т.В. (довіреність від 31.07.2015 №300-122/01-8057),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новус Україна» (далі - ТОВ «Новус Україна») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про визнання рішення Антимонопольного комітету України (далі - АМК) від 29.04.2015 №182-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі №242-26.13/150-12 (далі - рішення №182-р) частково недійсним.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.07.2015 порушено провадження у справі.

АМК 07.08.2015 подало суду відзив на позов, в якому зазначило таке:

матеріалами антимонопольної справи доведено та наведено у рішенні, що всі торговельні мережі - відповідачі згідно з пунктом 1 резолютивної частини рішення знаходилися з товариством з обмеженою відповідальністю «АСНільсен Юкрейн» (далі - ТОВ «АСНільсен Юкрейн») у договірних відносинах (письмових або усних), які стосувалися отримання ТОВ «АСНільсен Юкркейн» від торговельних мереж переважно непублічної інформації (у більшості випадків - конфіденційної інформації) про основні показники їх діяльності та надання через деякий час за результатами опрацювання такої інформації різного роду інформації стосовно динамік різних показників відповідачів та учасників обміну інформацією;

аналіз звітів Total Business Read (TBR), звітів I - sights, а також звітів Shopper Trends, що готуються TOB «АСНільсен Юкрейн», свідчить, що торговельній мережі, яка отримує інформацію, відомо узагальнену або конкретизовану інформацію відносно торговельних мереж - конкурентів;

згідно з матеріалам антимонопольної справи торговельні мережі - відповідачі у справі, які співпрацюють із ТОВ «АСНільсен Юкрейн», під час ціноутворення та в цілому у своїй діяльності використовують дані ТОВ «АСНільсен Юкрейн» як авторитетне джерело постачання детальної інформації про стан та тенденції розвитку ринків роздрібної торгівлі в Україні;

АМК забезпечив визначення товарних та територіальних меж ринку, на якому торговельні мережі-відповідачі здійснюють реалізацію (продаж) товарів, у відповідності до вимог нормативно-правових актів; дослідженню та розслідуванню підлягали підходи відповідачів до формування цін на товари, що ними реалізуються у мережі своїх магазинів; механізми взаємодії з постачальниками торговельних мереж як один з елементів таких підходів розглядалися АМК у контексті їх впливу на рівень цін реалізації товарів торговельними мережами кінцевим споживачам та на конкуренцію на ринку;

стосовно відносин між торгівельними мережами та постачальниками товарів під час розгляду справи географічні межі відповідних сфер обороту товару не визначались через відсутність доцільності та необхідності; закупівля товару є каналом забезпечення функціонування товарного ринку в межах послуг з організації роздрібної торгівлі у неспеціалізованих магазинах переважно продовольчого асортименту, а географія придбання товару не впливає на визначення географічних меж власне ринку послуг з організації роздрібної торгівлі у неспеціалізованих магазинах переважно продовольчого асортименту, оскільки визначальним фактором є територія реалізації товару (послуги) та ефект економічної конкуренції для споживача послуг торговельних мереж - кінцевого споживача;

враховуючи те, що у більшості випадків розташування магазинів торговельних мереж на території населених пунктів є доволі щільним і рівномірним, зазначений механізм взаємодії зон досяжності магазинів торгових мереж кожного з потенційних споживачів призводить до утворення територіальних меж ринку організації роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продовольчим асортиментом в межах території, яку охоплює відповідний населений пункт.

Позивач 10.08.2015 та 02.09.2015 подав суду клопотання про витребування у відповідача копій матеріалів справи №242-26.13/150-12, що містять:

статистичні дані, на яких ґрунтуються висновки АМК, викладені в рішенні №182-р щодо зростання цінна продукти харчування у місті Києві у 2010-2012 роках;

розрахунок структури кінцевої ціни на товар, що реалізується у магазинах торговельних мереж - відповідачів у справі;

формулу розрахунку та розрахунок структури кінцевої ціни на товар, що реалізується у магазинах торговельних мереж - відповідачів у антимонопольній справі, а також всі документи та інформацію, які були використані для такого розрахунку;

звіти Total Business Read та будь-які інші документи і інформацію, що використовувалася для побудови графіків, наведених на сторінці 36 рішення №182-р.

Представники позивача у судових засіданнях 10.08.2015 та 02.09.2015 підтримали подані клопотання та просили його задовольнити.

Представники відповідача заперечили проти задоволення вказаних клопотань.

Відповідно до приписів частин першої і другої статті 38 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ.

Суд відмовив у задоволенні клопотань про витребування доказів у зв'язку з тим, що АМК на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі 07.08.2015 подав суду відзив на позовну заяву разом з додатками, які достатні на даний час для розгляду справи по суті; крім того, відповідні відомості містять конфіденційну інформацію, яку відповідачі в антимонопольній справі вважали закритою.

Разом з тим, суд зобов'язав АМК подати письмові пояснення стосовно запитуваної позивачем інформації.

Відповідач 21.08.2015 та 04.09.2015 подав суду пояснення, в яких зазначив, що:

з аналізу становища суб'єктів господарювання на ринку послуг з організації роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продовольчим асортиментом міста Києва встановлено, що протягом 2010 - 2012 років на зазначеному ринку сукупна частка основних учасників ринку - відповідачів у антимонопольній справі, оцінена за показниками товарообороту, перевищувала 80%; у той самий час частки окремо взятих торговельних мереж були незначними, отже, структура ринку вказує на існування структурних передумов до конкуренції між торговельними мережами, в тому числі цінової; на основі аналізу інформації, отриманої від Державної служби статистики України та відповідачів у справі, а також інформації, наведеної у звіті «Роздрібна торгівля України у 2012 році» Державної служби статистики України, АМК встановлено зростання частки неспеціалізованих магазинів з перевагою продовольчого асортименту у структурі загального роздрібного товарообороту підприємств роздрібної торгівлі міста Києва (за винятком торгівлі автомобілями, мотоциклами та пальним); за період 2010 - 2012 років спостерігався стабільний курс національної валюти, середньомісячний темп інфляції не перевищував 3%, а деколи і знижувався, тобто, аналіз факторів попиту та пропозиції, а також структури ринку, спростовує наявність об'єктивних причин для високих темпів продовольчої інфляції та зростання обсягів роздрібного товарообороту неспеціалізованої торгівлі продовольчими товарами у м. Києві за 2009 - 2012 роки;

АМК здійснена оцінка впливу механізму співпраці торговельних мереж - відповідачів з постачальниками (щодо відстрочки платежу за поставлений товар та встановлення плати за додаткові послуги) на структуру вартості реалізації товарів для кінцевих споживачів;

вихідним в оцінці механізму завищення ціни є: сукупний обсяг продажу товарів (100%); середня торговельна надбавка торговельних мереж - відповідачів у справі, яка встановлюється торговельними мережами на суму вартості придбання товару; сукупна вартість придбання торговельними мережами товарів, на яку впливають витрати постачальника на сплату додаткових коштів на користь торговельної мережі, необхідність покриття кредитної заборгованості (тіло кредиту + кредитна ставка);

АМК для аналізу структури ціни на товар, що реалізується у магазинах торговельних мереж - відповідачів у справі, яка була наведена на рис. 35 сторінки 78 Рішення, була використана в агрегованому вигляді інформація торговельних мереж, отримана під час розгляду справи (переважна більшість інформації надавалась як конфіденційна), зокрема інформація про: обсяги кредиторської заборгованості за товари, роботи послуги (рядок 530 Балансу торговельної мережі); обсяги (вартість) реалізації товарів торговельною мережею; вартість придбання торговельними мережами товарів; вартість додаткових послуг; терміни відстрочки платежу; торговельна надбавка торговельних мереж - вартість кредитних коштів (кредитна ставка за 2012 рік);

ТОВ «Новус Україна» купує у постачальників товар за вартістю, завищеною на суму додаткових послуг та потенційних втрат постачальників від надання торговельним мережам відстрочки платежу; таким чином, фактична вартість власне придбання товару становить для ТОВ «Новус Україна» лише 55,16 % ціни, а дійсна торговельна надбавка відповідно становить 44,84 % кінцевої ціни товару;

на малюнках 21-23 сторінок 53-54 рішення №182-р АМК наведено сумарні обсяги загальних продажів, розмір середнього чеку та кількість трансакцій на торговельну точку торговельних мереж - кооператорів ТОВ «АСНільсен Юкрейн» у м. Києві; вказані розрахунки були зроблені АМК за інформацію наданою ТОВ «АСНільсен Юкрейн» під час розгляду справи, яка надавалася ТОВ «АСНільсен Юкрейн» як інформація з обмеженим доступом.

Позивач 02.09.2015 подав суду пояснення, в яких зазначив таке:

АМК не пояснює, в чому полягало корегування поведінки мережами та узгодження їх дій: у підтриманні цін на певному рівні, у синхронному підвищенні цін, у домовленостях щодо утримання від активної маркетингової діяльності, збільшення чи підтримання певного рівня асортименту чи будь-яких інших домовленостях щодо цінової чи торговельної діяльності;

зазначаючи про встановлення економічно необґрунтованих цін, АМК не аналізує обґрунтованість рівня цін в торговельних мережах, не зазначає, які ціни були б, на думку АМК, економічно обґрунтованими, та не надає такого економічного обґрунтування;

інформація, що міститься в звіті TBR, не дозволяє позивачу координувати свої дії з іншими торговельними мережами;

рівень узагальнення інформації, що міститься в звіті TBR, не дозволяє торговельним мережам узгодити свою асортиментну та цінову політику;

зазначаючи про достатність отримання інформації від ТОВ «АСНільсен Юкрейн» раз на півроку, АМК не пояснює, які негативні ефекти мали місце у зв'язку з тим, що торговельні мережі отримували таку інформацію частіше, та як це дозволило їм узгодити свої дії в порівнянні з тим, якби вони обмінювалися такою інформацією рідше;

АМК не вказує в рішенні №182-р, яким чином показники, що містяться в звітах, самостійно чи в поєднанні з іншими даними, які позивач отримує від ТОВ «АСНільсен Юкрейн», можуть слугувати для погодження конкурентної поведінки мережами;

звіти, які отримували мережі, не дозволяють встановити, які саме чинники стають причиною зростання чи зменшення показника;

з огляду на величезну кількість чинників, які впливають на його значення, показник «середній чек» не дозволяє позивачу узгоджувати свої ціни з цінами інших торговельних мереж чи узгоджувати інші аспекти торговельної діяльності;

звіти Shopper Trends не містять інформації, яка б надавала змогу позивачу, як і будь-якій іншій торговельній мережі, корегувати свою цінову та іншу торгову політику, узгоджуючи її з іншими торговельними мережами, а періодичність їх надання - визначати відхилення від спільної стратегії, якби така була;

питання укладання чи неукладання маркетингових договорів вирішується залежно від наявності чи відсутності потреби в таких послугах у постачальників, а не через змову торговельних мереж, як зазначає АМК.

У судове засідання 15.09.2015 представник позивача не з'явився, проте 11.09.2015 подав суду клопотання про відкладення та продовження строку розгляду справи.

Представники відповідача не заперечили проти задоволення вказаного клопотання.

Відповідно до частини першої статті 69 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, проте частиною третьою вказаної статті передбачено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про можливість задоволення клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи.

Згідно з частиною першою статті 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в судове засідання представників сторін.

Разом з тим, відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

Як зазначено в пункті 3 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», оцінюючи поведінку заявника, а також осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу, слід брати до уваги факти невиконання ними процесуальних обов'язків, наприклад, ненадання чи надання з порушенням строку, передбаченого ЦПК України, доказів у справі; неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин, якщо це призвело до порушення розумного строку судового розгляду.

Оцінюючи характер процесу та його значення для заявника, слід враховувати важливість предмета розгляду та ступінь ризику для заявника, наприклад, якщо йдеться про справи, що потребують оперативного прийняття рішення; трудові справи; справи, що пов'язані зі станом здоров'я заявника; справи щодо опіки над дітьми тощо.

Беручи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, характер процесу, клопотання представника позивача, суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 69, 77, 86 ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи.

2. Продовжити строк розгляду спору до 06.10.2015 включно.

3. Відкласти розгляд справи на 06.10.2015 о 15 год. 30 хв.; судове засідання відбудеться в приміщенні господарського суду міста Києва за адресою: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-б, зал судових засідань №12.

4. Зобов'язати сторони:

- направити у судове засідання своїх повноважних представників, повноваження яких повинні бути оформлені відповідно до приписів статті 28 ГПК України; документи на підтвердження повноважень таких представників подати суду; визнати явку представників сторін в судове засідання обов'язковою;

- документи подавати суду в оригіналі для огляду та належним чином засвідчених копіях для долучення до матеріалів справи з урахуванням приписів статті 36 ГПК України і пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55;

- письмові пояснення та документи завчасно надсилати на адресу суду поштою або подавати через відділ діловодства суду з супровідним листом з обов'язковим описом додатків у прошитому вигляді.

5. Звернути увагу сторін на необхідність дотримання ними вимог статей 22, 33, 34 та частини четвертої статті 74 ГПК України та на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

6. Попередити сторони, що при ухиленні від вчинення дій, покладених судом на сторони, до останніх можуть бути застосовані санкції, передбачені пунктом 5 статті 83 ГПК України.

7. Звернути увагу сторін, що відповідно до статті 80 ГПК України вони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії розгляду справи.

Суддя О. Марченко

на 06.10.15 о 15:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-В, зал № 12.