Ухвала суду № 50796958, 14.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

14.09.2015Справа № 910/6396/15-г

За скаргоюПублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на дії Відділу державної виконавчої служби України Шевченківського районного управління юстиції у м. Києвіу справі№910/6396/15-гза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЗВЕНТІС»до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" простягнення 43019,11 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від стягувача: Борт П.С. - представник за довіреністю;

від боржника: Нейрановський А.О. - представник за довіреністю;

від відділу ДВС: не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

У березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕЗВЕНТІС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про стягнення 43019,11 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/6396/15-г від 13.05.2015 (суддя Сташків Р.Б.) позов задоволено повністю. Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" виконати платіжне доручення Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЗВЕНТІС" №11 від 26.02.2015 про перерахування грошових коштів у сумі 43019,11 грн., що містяться на поточному рахунку №26001021939901 Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЗВЕНТІС", відкритого у Публічному акціонерному товаристві "Банк "Фінанси та Кредит" (ідентифікаційний код 09807856) на розрахунковий рахунок №26004548953700 Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЗВЕНТІС" в АТ "УКРСИББАНК", МФО 351005. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЗВЕНТІС" 1827 грн. судового збору.

03.06.2015 на виконання рішення у справі №910/6396/15-г від 13.05.2015 видано відповідні накази.

10.08.2015 до Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" надійшла скарга на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, відповідно до змісту якої скаржник просить суд визнати дії старшого державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Савчук К.П. щодо винесення постанови про накладення штрафу №47893463 від 21.07.2015 протиправними; зобов'язати начальника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві скасувати постанову старшого державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Савчук К.П. про накладення штрафу №47893463 від 21.07.2015.

Резолюцією-розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 11.08.2015 скаргу передано для вчинення процесуальних дій судді Грєховій О.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2015 призначено розгляд скарги Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві у справі №910/6396/15-г на 14.09.2015.

В судовому засіданні 14.09.2015 боржник підтримав подану ним скаргу на дії ВДВС та просив її задовольнити.

Представник стягувача в засіданні суду проти задоволення скарги заперечив.

Незважаючи на належне повідомлення про дату та час розгляду скарги, Відділ державної виконавчої служби України Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві в судове засідання 14.09.2015 свого представника не направив, втім його неявка не перешкоджає розгляду скарги.

Дослідивши скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного висновку.

Частиною 5 ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Одночасно, частинами 1-2 ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України постанови, рішення, ухвали господарських судів є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Так, Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно зі статтею 1 вказаного Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі рішення).

Статтею 17 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; (п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону).

Частиною 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

З матеріалів справи вбачається, що 17.06.2015 державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду міста Києва №910/6396/15-г від 03.06.2015; боржнику встановлено строк на самовільне виконання, копію постанови направлено сторонам.

13.07.2015 на адресу боржника направлено вимогу державного виконавця, якою зобов'язано ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" виконати рішення суду в п'ятиденний строк.

Оскільки в зазначений строк рішення суду не виконано, 21.07.2015 старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 1000,00 грн. на ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".

Звертаючись до суду з даною скаргою, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" наголошує на тому, що постанова про накладення штрафу винесена з порушенням закону, оскільки в ній не зазначено: реквізити вимоги (номер та дата укладення); дату отримання вимоги боржником; номер виконавчого провадження, по якому пред'являлась вимога; новий строк виконання рішення, який встановлений державним виконавцем.

Згідно з частинами 1, 2 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

За приписами ч. 1 ст. 89 вказаного Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Господарським судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постанову про накладення штрафу винесено державним виконавцем 21.07.2015, тобто після спливу семиденного терміну, наданого боржникові для добровільного виконання рішення суду.

Виходячи з вищенаведених обставин та враховуючи положення ч. 1 ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» суд дійшов висновку, що державним виконавцем правомірно накладено штраф, оскільки рішення суду протягом семиденного строку з дати винесення постанови про відкриття виконавчого провадження боржником самостійно не виконано, як і не виконано станом на день розгляду даної скарги.

Пунктом 9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Під час розгляду скарги, судом не встановлено неправомірності дій Відділу державної виконавчої служби України Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанови про накладення штрафу, у зв'язку з чим подана Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» скарга задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги відмовити.

Суддя О.А. Грєхова