Постанова № 50793153, 17.09.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 року справа № 823/2770/15

м. Черкаси

11 год. 30 хв.

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гараня С.М.,

при секретарі Попельнусі Ю.І.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3 за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів Фізичних осіб ОСОБА_4, третя особа публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Стандарт» про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в ОСОБА_1 окружний адміністративний суд з вищезазначеним позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_4 щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників ПАТ «КБ «Стандарт», які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобовязати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_4 включити ОСОБА_2 до переліку вкладників ПАТ «КБ «Стандарт», які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобовязати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 до загального реєстру вкладників ПАТ «КБ «Стандарт», які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- визнати рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що викладене в листі № 21-036-26639/15 від 10.08.2015 незаконним та протиправним;

- зобовязати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб прийняти нове рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 про виплату гарантованої суми відшкодування.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» ОСОБА_4 протиправно не включив позивача до переліку вкладників ПАТ «КБ «Стандарт», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не задовольнив індивідуальне звернення ОСОБА_2 про виплату останньому гарантованої суми, на момент коли виплати повинні бути здійснені в порядку розгляду індивідуальних звернень. Вищевказані дії відповідачів, на думку ОСОБА_2, порушують його право (як вкладника банку, що визнаний неплатоспроможним) на отримання відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представники відповідачів, а також третьої особи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, до зали судового засідання не прибули, причини неявки суду не повідомили, заперечення та заяви про розгляд справи за їх відсутності на адресу суду не надходили.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що 04.12.2014 між ПАТ «КБ «Стандарт» та ОСОБА_2 був укладений договір банківського вкладу № 72141 на суму 202 000,00грн. Сума депозитного вкладу була перерахована на рахунок банку платіжним дорученням № 2467 від 04.12.2014. Строк дії даного договору встановлювався до 04.03.2015.

В подальшому, 26.02.2015 позивач звернувся в ПАТ «КБ «Стандарт» із заявою в якій просив повернути вищевказану суму вкладу та нараховані на нього відсотки. Відповідь на вказану заяву, як зазначив в судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_2 надана не була.

16.03.2015 ОСОБА_2 повторно звернувся з аналогічною заявою в ПАТ «КБ «Стандарт», на що відповіддю від 24.03.2015 за вих. № 24/03-421 був повідомлений, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 19.02.2015 № 116 «Про віднесення ПАТ «КБ «Стандарт» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 19.02.2015 прийнято рішення № 38 «Про затвердження тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Стандарт», згідно з яким з 20.02.2015 в банківській установі запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Стандарт». Також зазначено, що для отримання в межах гарантованої суми вкладникам непотрібно подавати до Фонду заяви чи будь-які інші додаткові документи, оскільки реєстр для виплати буде сформовано на основі електронної бази даних про вкладників ПАТ «КБ «Стандарт».

Заявою від 25.05.2015 ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 відділення ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (на підставі оголошення розміщеного на сайті ПАТ «КБ «Стандарт» про здійснення вказаною фінансовою установою виплати коштів за договорами банківського вкладу), в якій просив провести йому виплату коштів за договором банківського вкладу № 72141 укладеного 04.12.2014 між ПАТ «КБ «Стандарт» та ОСОБА_2

ОСОБА_1 відділення ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» від 28.05.2015 № 072-09/547 позивач був повідомлений, що згідно наданих реєстрів для отримання грошових коштів по договору № 023-00/1/300415 про здійснення виплат вкладникам ПАТ «КБ «Стандарт» у філії АТ «Укрексімбанк» у м. Черкасах на імя ОСОБА_2Й інформація відсутня.

На підставі вищевказаної відповіді, 29.05.2015 позивач звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_4 щодо не включення його до переліку вкладників ПАТ «КБ «Стандарт», які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на що листом від липня місяця 2015 за № 21-036-23511/15 отримав рекомендацію звернулись для вирішення поставленого в заяві від 29.05.2015 питання безпосередньо до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт».

В подальшому, 26.06.2015 ОСОБА_2 звернувся до Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з індивідуальним зверненням (подавши заяву встановленого зразка) щодо виплати належної йому суми відшкодування за вкладом, що був розміщений у ПАТ «КБ «Стандарт» за депозитним договором № 72141 від 04.12.2014.

Листом від 10.08.2015 № 21-036-26639/15 позивачу повторно було запропоновано звернутись для вирішення його питання до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт».

Вважаючи протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» ОСОБА_4 щодо не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «КБ «Стандарт», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також безпідставною відмову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в незадоволенні його індивідуального звернення про виплату останньому гарантованої суми, на момент коли виплати повинні були бути здійснені в порядку розгляду індивідуальних звернень, ОСОБА_2 звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон) встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до частини 1 статті 3 цього Закону, Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Пунктом 3 частини 1 статті 2 Закону визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 2 Закону вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Управління поточною діяльністю Фонду здійснює виконавча дирекція Фонду (частина 1 ст. 11 Закону № 4452-VI.

Повноваження виконавчої дирекції Фонду визначені в статті 12 Закону № 4452-VI. Зокрема, відповідно до пунктів 2, 4 частини 3 цієї статті виконавча дирекція Фонду у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами (ч. 1 ст. 26 Закону).

За правилами частин 1-3 статті 27 Закону № 4452-VI передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно частини 5 статті 27 Закону протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону (ч. 6 ст. 27 Закону).

Відповідно до пунктів 3-5 розділу III Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 (далі - Положення) Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку. Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на СD-дисках. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає лише на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду у випадку відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Аналізуючи норми чинного законодавства, слід зробити висновок, що в даному випадку протягом дії тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Стандарт» уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію проводить інвентаризацію банківських активів і зобов'язань, консолідацію (зведення) баз даних про вкладників на рівні головного банку; звірку між базою даних та балансовими рахунками сум залишків за вкладами і відсотками; аналіз стану бази даних та порівняння інформації, що зазначена у базі даних, на повну відповідність даним з копій документів вкладників із справ з оформлення рахунків, складає перелік вкладників для виплати під час дії тимчасової адміністрації в межах 200 тисяч гривень та визначає розрахункові суми для виплати, у тому числі у розрізі кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів.

З огляду на вищезазначене, уповноважені особи зобов'язанні докласти усіх зусиль для того, щоб обробити значні обсяги інформації та в найкоротші терміни сформувати списки вкладників, відповідно до яких проводитимуться виплати.

ОСОБА_2 є вкладником ПАТ «КБ «Стандарт» в розумінні положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому повинен був бути включений до переліку вкладників. Проте, всупереч вимогам чинного законодавства уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» ОСОБА_4 безпідставно не включено позивача до переліку вкладників ПАТ «КБ «Стандарт», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що бездіяльність уповноваженої особи фонду, яка виразилась у не включенні позивача до переліку вкладників суперечить приписам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у зв'язку із чим позовна вимога про визнання протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_4 щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників ПАТ «КБ «Стандарт», які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відносно позовних вимог ОСОБА_2 про зобовязання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_4 включити його до переліку вкладників ПАТ «КБ «Стандарт», які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобовязання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 до загального реєстру вкладників ПАТ «КБ «Стандарт», які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо зобовязання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняти нове рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 про виплату гарантованої суми відшкодування, суд зазначає наступне.

Згідно положень ч.1 ст.2 та ч.3 ст.2 КАС України суд не може перебирати на себе функції органу, дії або бездіяльність якого оскаржуються.

Таким чином суд дійшов висновку, що саме до компетенції уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» ОСОБА_4 та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в даному випадку, належить право приймати відповідні рішення (по яким позивач заявляє вищевказані вимоги), і суд не може підміняти відповідачів у виконанні останніми своїх прав та обов'язків.

Враховуючи вищевикладене, зазначені позовні вимоги ОСОБА_2 в цих частинах задоволенню не підлягають.

Натомість, суд зазначає, що положеннями ч.1 ст.11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи викладені обставини суд, з метою відновлення порушеного права позивача, вважає за можливе вийти за межі позовних вимог, а саме: - зобовязати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_4 розглянути питання щодо включення ОСОБА_2 до переліку вкладників ПАТ «КБ «Стандарт», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; - зобовязати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розглянути питання щодо включення ОСОБА_2 до загального реєстру вкладників ПАТ «КБ «Стандарт», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; - зобовязати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розглянути заяву ОСОБА_2 про виплату йому гарантованої суми відшкодування та за наслідками її розгляду прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства.

Позовна вимога ОСОБА_2 щодо визнання рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що викладене в листі № 21-036-26639/15 від 10.08.2015 незаконним та протиправним, на думку суду також не підлягає задоволенню, оскільки не породжує для позивача жодних правових наслідків, а носить лише рекомендаційний характер. Тобто, такий лист не є рішенням субєкта владних повноважень в розумінні вимог КАС України, яке може бути оскаржене до суду.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_4 щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Стандарт», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобовязати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_4 розглянути питання щодо включення ОСОБА_2 до переліку вкладників публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Стандарт», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобовязати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розглянути питання щодо включення ОСОБА_2 до загального реєстру вкладників публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Стандарт», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобовязати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розглянути заяву ОСОБА_2 про виплату йому гарантованої суми відшкодування та за наслідками її розгляду прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги яка подається до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.М. Гарань

Повний текст постанови виготовлений 21.09.2015 року.